Короткий виклад теоретичних питань

Скелет верхньої кінцівки складається з двох частин: пояса верхніх кінцівок і скелета вільної верхньої кінцівки.

Пояс верхньої кінцівки складається з ключиць і лопаток.

Вільна частина верхньої кінцівки має три відділи:

· проксимальний: плече (плечова кістка);

· медіальний: передпліччя (ліктьова і променева кістки);

· дистальний: кисть (кістки зап’ястка, п’ястка і фаланги пальців).

Передпліччя складається з двох кісток: медіально розташованої ліктьової і латерально – променевої. Ці кістки зігнуті таким чином, що незважаючи на їх майже паралельне розташування, вони торкаються між собою тільки своїми кінцями, а між тілами утворюється міжкістковий простір передпліччя. Кожна кістка має тіло і два кінці.

Ліктьова. Проксимальний кінець потовщений, на ньому міститься блокова вирізка обмежена вінцевим відростком і ліктьовим. Це місце з’єднання з блоком плечової кістки. Нижче вінцевого відростка міститься

Сполучення кісток верхньої вільної кінцівки.

Плечовий суглоб – кулястий, багато осьовий. Утворений головкою плечової кістки і суглобовою западиною лопатки. Поверхня головки приблизно в три рази більше суглобової западини лопатки. Остання доповнюється суглобовою губою. Прикріплюючись до країв западини вона збільшує її поверхню, глибину і кривизну, що підвищує конгруентність суглобових поверхонь.. Суглобова капсула має форму конуса; зміцнена зв’язками і м’язами. Відсутність сильно розвинутих зв'язок сприяє збільшенню об’єму рухів у цьому суглобі і в той же час є причиною частих вивихів. Збільшенню рухливості плечового суглоба сприяє також просторова капсула і велика різниця у величині суглобових поверхонь, що з’єднуються.

Рухи в суглобі здійснюються навколо вісей:

· фронтальної: згинання руки уперед) до горизонтального рівня і розгинання (згинання назад);

· сагітальної: відведення до горизонтального рівня) і приведення руки;

· вертикальної: обертання плеча разом з передпліччям і кистю досередини та назовні.

Ліктьовий суглоб утворений з’єднанням трьох кісток: плечової, променевої і ліктьової. Між ними формується три суглоби, об’єднані спільною капсулою: плечо-ліктьовий, плечо-променевий і проксимальний променево-ліктьовий. Тому цей суглоб відноситься до складних:

· плечо-ліктьовий – утворений зчленуванням блока плечової кістки і блоковидної вирізки ліктьової кістки. По формі суглобових поверхонь – це блокоподібний суглоб;

· плече-променевий – з’єднання головки плеча і суглобової ямки променевої кістки. По формі – кулястий;

· проксимальний променево-ліктьовий – циліндричний; утворений з’єднанням суглобової поверхні променевої кістки і променевої вирізки ліктьової кістки.

Променево-зап’ястковий суглоб – з’єднання променевої кістки з проксимальними суглобовими поверхнями човноподібної, тригранної і пів місяцевої кісток. За будовою це складний, а по формі суглобових поверхонь – еліпсоїдний з двома вісями рухів: фронтальної і сагітальної. Згинання і розгинання, відведення і приведення.

Кістки кисті з’єднані декількома суглобами, що зміцнені короткими та міцними зв’язками:

· середньозап’ястковим: між суглобовими поверхнями кісток проксимального і дистального рядів зап’ястка;

· зап’ястково-п’ястковим: між окремими кістками зап’ястка й основами п’ясткових кісток;

· міжфаланговими (блоковими) – можливі згинання і розгинання

Скелет нижньої кінцівки складається із тазового поясу та скелету вільної нижньої кінцівки.

Тазовий пояс. Тазова кістка у дорослих має вигляд цілої кістки. До 14 – 16 років вона складається з трьох окремих кісток: клубової, сідничної і лобкової. Тіла цих кісток на зовнішній поверхні утворюють кульшову западину, яка є місцем з’єднання тазової кістки із стегновою. Тазові кістки позаду з’єднані з крижовою кісткою, спереду – між собою і з проксимальною кісткою вільної частини нижньої кінцівки (стегновою).

Скелет вільної частини нижньої кінцівки включає такі відділистегно, гомілка, стопа.

Стегно. Стегнова кістка – найбільш довга трубчаста кістка. Має тіло і два кінці. На проксимальному – головка стегнової кістки для з’єднання з тазовою кісткою. На її середині знаходиться ямка головки стегнової кістки – місце прикріплення зв’язки. Шийка стегнової кістки з’єднує головку з тілом і утворює з ним кут приблизно 130^о На межі шийки і тіла є два горбки – вертлюги. Великий вертлюг розміщений латерально ззовні, легко прощупується. Малий вертлюг розташований біля нижнього краю шийки, за великим.

Тіло стегнової кістки майже циліндричної форми. Спереду і з боків його поверхня гладенька, а позаду є шорстка і гребінна лінії до яких прикріплюються м’язи, що випрямляють нижню кінцівку.

Надколінок – міститься у товщі сухожилка чотириголового м’яза; сприяє плавному ковзанню сухожилка цього м’яза і збільшенню обсягів рухів у суглобі.

Кістки гомілки трубчасті. Латерально розташована малогомілкова, а медіально – великогомілкова.

Кістки стопи. Їх 26: 7 – передплесни, 5 – плесни, 14 – пальців стопи.