Податок на прибуток за формою оподаткування є прямим податком, що безпосередньо залежить від розміру доходів платника і вплив його на діяльність суб’єктів господарювання дуже істотний. Система оподаткування прибутку підприємств має значний вплив саме на прийняття фінансових рішень. Насамперед це рішення щодо питання куди спрямовувати прибуток на споживання чи нагромадження, вибору методів фінансування підприємства, вибору правових форм організації бізнесу, розподілу трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності, галузями та територіями.
Для оподаткування прибутку використовують відповідний механізм. Цей механізм включає спеціальні розроблені і законодавчо закріплені форми і методи оподаткування юридичних і фізичних осіб, які забезпечують економічне зростання та матеріальний добробуту громадян. При цьому до системи прямого оподаткування включаються правові, організаційні і методичні заходи, за яких забезпечується перехід частини новоствореного продукту із власності окремих платників у власність усієї держави для досягнення поставлених перед нею певних завдань і цілей.
В Україні удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств налічує уже приблизно десять років і загалом обґрунтований на ідеях, схвалених країнами із розвинутою ринковою системою та відносинами. Реалізація цього механізму на практиці потребує вдосконалення.
По-перше, це спеціальні податкові правила визнання доходів і витрат, що не відповідають принципам відповідності та методам нарахування, які були загальноприйняті при розрахунку фінансових результатів.
По-друге, потрібно забезпечити можливість функціонування механізму оподаткування прибутку таким чином, щоб він за інших рівних умов був нейтральним і якнайменше перешкоджав рішенням інвесторів щодо фінансування вітчизняного підприємства. Для цього необхідне удосконалення оподаткування прибутку, що розподіляється на дивіденди.
По-третє, механізм оподаткування прибутку має бути більш економічним і фіскально-ефективним. Потрібно забезпечити належне податкове регулювання, створене на спеціальних стимулах і вбудованих у дію системи оподаткування прибутку, яке б дозволило досягнути поставлених цілей з мінімальними втратами для бюджету.
Зауважимо, щоб удосконалити ідеологію податкової політики потрібно: підтримувати не конкретні підприємства, а підприємництва; створювати однакові умови роботи для всіх; ввести низькі податки, які б сплачувалися усіма.
Серед варіантів удосконалення податкової політики держави може стати запровадження податкової шкали прибуткового оподаткування, для виходу доходів із тіні. При певних перевагах такого підходу (спрощення адміністрування податку, збільшення надходжень до бюджету) рівень тінізації української економіки продовжує залишатися ще на досить високому рівні.
Світовий досвід податкового реформування довів, коли економіці країни потрібні істотні структурні перебудови та масштабні соціальні реформи, урядом використовуються різного роду податкові пільги, такі як:
- надання підприємствам податкових інвестиційних кредитів;
- використання прискореної амортизація, яка дозволить суттєво зменшити базу оподаткування;
- надання податкових канікули;
- скасування податків на реінвестований прибуток.
Висновки: Таким чином, податок на прибуток на сьогодні є одним із найголовніших прямих податків. Він має значне фіскальне значення, регульований характер, широкі можливості стимулювання підприємницької діяльності. Україні необхідно формувати ефективну податкову систему і раціональну бюджетну політику. Саме податкові пільги стимулюють розвиток економіки і є найефективнішими інструментами податкової політики держави.
