У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.
Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.
Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з
будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до
внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить
від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.
Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають:
— Доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.
— Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).
— Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.
— Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.
— Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.
Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.
11.Доходи від реалізації продукції та методи їх планування
Дохід(виручка)від реалізації продукції – сума грошових коштів,яка надійшла за реалізовану продукцію на рахунки під-ва в банках або в касу під-ва.
Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним дже-
релом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продук-
ції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За рин-
кової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива
увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовироб-
ниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчас-
ність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кін-
цевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності
підприємства.
Розмір виручки від реалізації продукції, залежить від:
1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;
2) рівня реалізаційних цін.
При плануванні виручки під-во може викор. такі методи:
1. метод прямого рахунку
2. укрупнений метод
3. комбінований метод
Метод прямого рахунку
В = ∑ р*Ц 1п
Викор. коли під-во виробляє незначну к-сть продукції.
Укрупнений метод викор. коли під-во займається виробництвом значної к-сті продукції і визначається у оптових цінах.
В = З пр + Qp – Зкр
Комбінований метод – при значному асортименті продукції, коли під-во поряд із основними видами продукції виявляє значну к-сть похідної продукції для визначення планової виручки за основними видами продукції викор. метод прямого рахунку, а за похідною продукцією – укрупнений метод.
На практиці викор. 2 методи визначення моменту реалізації продукції:
1. Касовий метод згідно якого реалізованою є продукція за яку одержано кошти на рахунок або в касу.
2. Метод нарахування, згідно якого реалізованою є продукція відвантажена або відпущена споживачу.
