Є 3 способи вступу в дію ФПА:
1)з моменту закінчення строку піясля його офіц.опублікування;
2)час його опублікування або дата прийняття;
3)з моменту прямо вказ.в самому акті або в ін.норм.-прав.акті спец.прийнятому з цього питання.
Місце фінансового права в системі права держави.
Фінансове право є самостійною галуззю прав. системи Д., але це не означає, що воно існує відокремлено. ФП тісно пов”язане з усіма галуззями правової системи У., але в першу чергу воно тісно пов”язане з констит., адмін., правом.
Констит. право регулює основні питання соц.-екон. системи і політичної організації суспільства, принципи діяльності Д. і її органів у всіх галузях, у тому числі і в галузі фінансів, компетенцію органів держ. влади і держ. управління в сфері фінансів. Норми ФП конкретизують положення держ.-правових норм і забезпечують формування і витрачання держ. централізованих і децентралізованих фондів коштів.
Адмін.право визначає основні принципи держ. управління, повноваження органів виконавчої влади на видання управлінських актів у галузі фін.-кред. відносин, закріплює права і обов”язки посадових осіб фін. і кредитних органів.
Із діяльності фін.-кред. органів виникають відносини, які будуються на добровільних засадах і регулюються цив. правом, але нв їх базі існують фін.-прав. Відносини, в яких фін.-кред органи користуються владними повноваженнями і здійснюють функції безпосередньої мобілізації, розподілу обо витрачання фондів коштів в інтересах Д.
ФП межує з трудовим і пенсійним у тій частині, що стосується регулювання відносин з приводу утворення і витрачання Пенсійного фонду і Фонду держ. соц. страх. За порушення фін. законодавства вживаються санкції крим.-прав. норм.
Правове полдоження ДПА.
Державна податкова адміністрація України (далі - ДПА України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
ДПА України забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері.
ДПА України у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень ДПА України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
ДПА України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями ДПА України є:
-здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
-здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
-здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
-прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
-формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
-роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;
-запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
-запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
-забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
-розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
-ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
-розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.
ДПА України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також із відповідними органами іноземних держав.
ДПА України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази та розпорядження, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти ДПА України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
У випадках, передбачених законодавством, рішення ДПА України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
ДПА України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.
ДПА України очолює Голова, який за посадою прирівнюється до міністра.
Голову ДПА України призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.
Голова має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Голова розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь їх відповідальності.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДПА України, розгляду найважливіших напрямів її діяльності в ДПА України утворюється колегія у складі Голови ДПА України (голова колегії), заступників Голови за посадою, керівників структурних підрозділів ДПА України. Склад та чисельність колегії ДПА України затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення колегії реалізуються наказами ДПА України.
ДПА України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані державні податкові інспекції, а також спеціалізовані державні податкові інспекції.
Структуру ДПА України затверджує Голова ДПА України.
Гранична чисельність працівників ДПА України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Штатний розпис і кошторис видатків ДПА України затверджує Голова ДПА України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Матеріально-технічне забезпечення діяльності ДПА України, включаючи автотранспорт, зв'язок, електронне обладнання та спеціальну апаратуру, озброєння, формений одяг, господарське утримання службових приміщень, розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази, забезпечення житлом працівників ДПА України тощо, здійснюється за рахунок видатків, передбачених Державним бюджетом України на утримання ДПА України.
Умови оплати праці, матеріально-побутового забезпечення працівників ДПА України визначаються Кабінетом Міністрів України.
ДПА України є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків.
Резервний фонд бюджету.
Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.
Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевого самоврядування щомісячно звітують відповідно перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідною радою про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.
У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов'язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.
