Аналогічно методи фінансової діяльності держави також прийнято поділяти на відповідні групи: а) методи формування грошових фондів; б) методи розподілу грошових фондів; в) методи використання грошових фондів.
В першій групі методів фінансової діяльності держави — методів формування грошових фондів — провідна роль належить обов'язковому методу мобілізації, який полягає у примусовому і безвідплатному вилученні частини грошових коштів у їх власників на користь держави. Цей метод передбачає встановлення: 1) виду платежу; 2) точного його розміру; 3) строку платежу; 4) обов'язкової погрози за порушення строку чи розміру платежу у вигляді пені, штрафів за приховування доходів чи невнесення або неповне внесення платежів державі та ряд інших обов'язкових елементів.
Найвагоміший і найпоширеніший з цього виду платежів — податок. Крім податків, обов'язковий метод мобілізації грошових коштів державі включає в себе також різноманітні державні збори — митні, дорожні, за надання юридичне значимих послуг і т.п., штрафи, плату за використання природних ресурсів та інші. Держава встановила також обов'язкові платежі в централізовані спеціальні фонди коштів — пенсійний, соціального страхування, чорнобильський та ряд інших.
Метод добровільної мобілізації грошових коштів включає в себе проведення лотерей, випуск державою облігацій, інших цінних паперів, добровільні внески громадян і т.п.
Поняття і мета державного фінансового контролю.
Державний фінансовий контроль - це цілеспрямована діяльність органів держ.влади і упр-ня спрямована на забезпеч. законності, фін. дисципліни і раціональності в ході мобілізації, використанні та розподілі коштів держ.фондів з метою створення ефективного фін.механізму. Основні завдання: 1) перевірка виконання фін. зобов. перед державою, органа-ми місцев. самоврядування, всіма суб. фін. правовідносин;2)перевірка правильності вико-ристання підприємстівами грошових коштів; 3) перевірка дотримання правил здійснення фін. операцій, розрахунків грошових коштів підпри-ємствами;4) попередження та усунення виявле-них порушень фін. дисципліни; 5) виявлення внутр. резервів виробництва.
Бюжетне законодавство.
Стаття 4. БК склад бюджетного законодавства
Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:
1) Конституція України;
2) Бюджнтний кодекс;
3) закон про Державний бюджет України;
4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу;
5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої цієї статті;
6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті;
7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.
При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Якщо міжнародним договором України, поданим на ратифікацію, встановлено інші положення, ніж у відповідних нормах бюджетного законодавства України, такі положення приймаються окремими законами про внесення змін до відповідних законів і розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифікацією міжнародного договору України, яким такі положення передбачені.
Розгляд законопроектів, які впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів, здійснюється за особливою процедурою, що визначається статтею Кодексу.
29.Розгляд звіту про виконання держ.бюджету України.
Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України.
Верховна Рада України розглядає звіт про виконання закону про Державний бюджет України у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.
Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання закону про Державний бюджет України представляє Міністр фінансів України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштів.
Із співдоповіддю про виконання закону про Державний бюджет України виступають Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Голова Рахункової палати.
За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.
