Види фінансового контролю

Державний фінансовий контроль - це цілеспрямована діяльність органів держ.влади і упр-ня спрямована на забезпеч. законності, фін. дисципліни і раціональності в ході мобілізації, використанні та розподілі коштів держ.фондів з метою створення ефективного фін.механізму.

Види:

1) за часом: попередній – відповідними держ.органами та органами місцевого самоуправління до здійснення фін.операцій; поточний - щодня фін.службами в момент здійснення фін.операцій; наступний – після здійснення фін.операцій та спрямований на виявлення тих порушень, які не були встановлені під час попереднього або поточного.

2) за формою: обов’язковий – компетентними органами у відповідності з вимогами законодавства; ініціативний – призначається за рішенням господарюючих суб’єктів при існуючій потребі.

3)за сферою: бюджетний, податковий, валютний, кредитний,грошовий,контроль за грош.масою, інвестиційний, страховий та ін.

4)-загальнодержавний-орг-ми Мінфіна;

-місцевий-місцевими фін.органами;

-відомчий ФК:а)внутр-відомчий(орг-ми міністерств.відомствдо підвідомчих їм орг-ів);

б)внутр-госп.(зд-ся відповідними службами держ.п-ств,установ,орг-цій—бухгалтерії,фін.відділи);

5)в залежності від орг-ів,які зд-ть ФК:

I.Представницьких орг-ів(ВР,місцеві ради)

II.Президентом України

III.Викон.орг-ів влади заг.компетенції.

IV.ОВВ спец.компетенції

V.НБУ(зд-нює ФК по відношеннб до комерц.банків для уникнення зовн.і внутр.ризику.)

-Загальний-по віднош.до банків.що є фін.-благодійними,не вчиняють порушенб банк-го зак-ва;

-Інтенсивний-до банків,які х-ся стабільністю,иожуть зд-ти деякі правопорушення,або не виконувати деякі норми;

-Нагляд високого ступеня-які можуть мати незадовільний фін.стан,систематично зд-ти правопоршення 2 і більше,грубе порушення.

VI.Відомчий

VII.Внутр.-господарський.

 

Загальний фонд бюджету.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум;

доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

фінансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

 

Державний кредит.

З юр.точки зору державний кредит-це сусп.відносини,врегульовані правовими нормами,з приводу акумуляції державою тимчасово вільних горш.коштів юр. і фіз.осіб на принципах добровільності,строковості,та відплатності з метою покриття бюджетного дефіциту,регулювання грошового обігу та інвестування.

Держ.кредит є відносинами вторинного розподілу вартості ВСП і частини нац.доходу.

У формуванні додаткових фін.ресурсів Д-ви за рахунок мобілізації тимчасово вільних грош.коштів населення.установ,орг-ції проявляється одна сторона або ф-ція відносин у сфері держ.кредиту-фіскальна функція.З доп цієї ф-ції зд-ся формування централізованих грош.фондів Д-ви.,з її допомогою податковий тягар рвномірніше розподіляється в часі.

Регулююча ф-ція.Вступаючи в кредитні відносини,д-ва впливає на стан кредитного обігу,рівень ставок на ринку грошей і капіталів,на вироб-цтво і зайнятість.Свідомо використовуючи держ.кредит як інструмент регулювання економіки,д-ва може проводити необхідну їй фін.політику.

Нормативні акти України, насамперед Закони України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державний внутрішній борг України», «Про банки і банківську діяльність», «Про На­ціональний банк України», «Про бюджетну систему України», Указ Президента України «Про першочергові заходи по ком­пенсації громадянам України втрат від обезцінення цінних па­перів і грошових нагромаджень» від 15 червня 1994 року, По­станова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внут­рішньої державної позики 1995 року» від 23 серпня 1994 року, а також ряд інших дають підстави виділити як самостійні на­ступні форми державного кредиту в Україні: а) державні пози­ки, б) звернення частини заощаджень населення в державні позики; в) використання коштів загальнодержавного позичко­вого фонду; г) казначейські позики; д) гарантовані позики.

Міжнародний державний кредит -це сукупн.відносин,в яких Д.виступає на світовому ринку в ролі позичальника чи кредитора.