Середній мозок забезпечує «правильну роботу» м'язів для досягнення певного результату й готує до поведінкових цілеспрямованих реакцій при несподіваних ситуаціях

Червоні ядра

Червоні ядра (ЧЯ) є моторними центрами - приймають участь у регуляції пози і м'язового тонусу а також рухів. 1. У них є певне топог­рафічне представництво скелетних м'язів кінцівок з перевагою для дис­тальних груп. 2. Від нейронів ЧЯ починаються руброспинальні тракти, волок­на яких здійснюють перехрест Фореля і прямують у передніх стовпах спин­ного мозку, створюючи синаптичні зв'язки зі вставними нейронами.

3. ЧЯ ак­тивують а- і у-мотонейрони м'язів флексорів і реципрокно гальмують такі для м'язів екстензорів.

4. ЧЯ мають прямі зв'язки з моторною корою, проміжними ядрами мозочка.

5. ЧЯ виконують складну інтегративну функцію, яка забезпечує регуляцію м'язового тонусу, а також регуляцію рухів, що вже виконуються (у співдружності з мозочком).

6. Під впливом ЧЯ у мезенцефальної тварини зникає переважаюче збуд­ження розгиначів, що забезпечує більш досконалий розподіл м'язового то­нусу між флексорами і екстензорами на користь флексорів, тобто органі­зується нормальний тонус.

ЧЯ забезпечують статичні і статокінетичні реф­лекси.

До статичних належать рефлекси випрямлення. (здійснюються при умові збереження середнього мозку- у мезенцефальних тварин (перерізка вище середнього мозку). Випрямлення полягає в здатності тва­рини відновлювати нормальне положення голови і тіла в просторі після на­дання йому неприродної пози. Це ланцюгові рефлекси. їх складові частини - лабіринтні і шийні рефлекси. Лабіринтний - відновлення натурального положення тіла (наприклад, з пози лежачи на боку) починається з відновлення нормального положення голови тім'ям доверху, що відбувається завдяки збудженню рецепторів вестибулярного апарату. Далі шийний випрямний рефлекс -відновлення нормального положення голови призводить до збудження пропріорецепторів шиї, що спричиняє відновлення нормаль­ного положення тулуба відносно голови. Для здійснення рефлексів випрямлення має значення також подразнення рецепторів шкіри тулуба.

Важливою рисою рефлексів випрямлення є те, що провідну роль в них виконує голова, де розташовано апарати зору, слуху і нюху. У зв'язку з цим дистантні подразники можуть приводити до того, що тварина буде займати оптимально пристосовну позу для їх сприйняття, отже й для підготовки до захисту або пошуку.

Підготовці реакції на несподівану ситуацію важливим є перерозподіл тонусу таким чином, що при піднятті й згинанні в суглобі однієї кінцівки збільшується тонус розгиначів останніх трьох (у спортсменів це передстар-товий стан).

●Статокінетичні рефлекси пов'язані з дією лінійних та кутових при­скорень і проявляються зміною м'язового тонусу з рухом у просторі.Це: рефлекс повороту голови і очей - при повороті голови очі рухаються в протилежний бік, що є компонентом орієнтовної реакції для можливості більш тривалого зображення на сітківці. Ністагм голови і очей-при обертанні всього тіла голова й очі повільно обертаються в протилежний бік (повільний компонент ністагму), а потім швидко — у напрямку обертання (швидкий компонент ністагму), що подо­вжує проекцію образу на сітківці, але вже під час руху. Ліфтні рефлекси полягають у збільшенні тонусу згиначів при лінійному прискоренні, спрямованому доверху, і підвищення тонусу розгиначів при лінійному прискоренні руху донизу.Саме цими рефлексами (дещо разом із бульбарними рефлексами пози) забезпечуєшся падіння кішки з висоти з установкою на розігнуті напружені лапи.

Елементи цих рефлексів присутні при стрибках, під час бігу.

 

 

Покрівля середнього мозку (чотиригорбя)

1.Ядра покрівлі пов'язані з орієнтувальними рефлексами, які виникають у відповідь на зорові й слухові подразнення. і полягають у рухах вушної раковини, напруженнях ба­рабанної перетинки, слухових кісточок. Вони мають назву первинних слу­хових центрів.

2.Від ядер покрівлі започаткову­ються текто-спинальні шляхи.

3.Верхні горбики разом з ядрами Ш і IV пар черепних нервів беруть участь у здійсненні зорових рефлекторних реакцій (рухів очей, зіничному рефлексі, конвергенції очних яблук, акомодації). У зв'язку з цим вказані утворення вважаються первинним зоровим центром, як частина зорового аналі­затора, за допомогою якого забезпечується певне зорове сприйняття,

4. Як слухові, так і зорові первинні центри забезпечують виникнення «сто­рожових» рефлексів (стартл-рефлексів), які полягають у повороті голови у відповідь на адекватне подразнення центрів. Ці рефлекси дозволяють організму швидко реагувати на подразнення, які виникають зненацька та орієнтуватися при нових обставинах. При повторних, біологічно незначу­щих подразненнях вони швидко зникають - відбувається звикання.

 

 

Чорна речовина є нервовим центром, який

1. Координує рухові акти під час їжі, жування, ковтання, фонацію, тонкі маніпуляційні рухи в дрібних суг­лобах

2. Є центром регуляції пластичного тонусу мус­кулатури.

3. Має двобічні зв'язки з базальними гангліями(!!!!!), червоними ядрами і ретикулярною формацією. В аксонних закінченнях нейронів чорної речовини, які контактують з нейронами базальних гангліїв, виділяється медіатор дофамін, котрий має значення для діяльності базальних гангліїв. При дефіциті дофаміну в синапсах базальних гангліїв відбуваються розлади: пригнічується рухова ак­тивність, розвивається ригідність м'язів і тремор (хвороба Паркінсона).

4. Регуляторний вплив на вегетативні функції - потовиділення, слиновиділення, виділення шкірного жиру; впливає вона й на рівень енергетичного обміну, причетна до регуляції сну.

Ядра черепних нервів

Ядро блокового нерва (IV пара). Розташоване на рівні нижніх горбиків чотиригорб'я. Його нейрони іннервують верхній косий м'яз ока.

Ядро окорухового нерва (ПІ пара) розташоване на рівні верхніх горбиків. Аксони мотонейронів окорухового нерва іннервують верхній, нижній і внутрішній прямий і нижній косий м'язи ока, а також м'яз, що підіймає повіку.

У складі окорухового нерва містяться також еферентні прегангліонарні волокна парасимпатичних нейронів, котрі іннервують ціліарний м'яз і сфінктер зіниці.

Голуба пляма

Голуба пляма розташована в ділянці сільвійового водопроводу, скла­дається з адренергічних нейронів, аксони яких закінчуються в різних відділах мозку (спинному, довгастому, мозочоку, гіпоталамусі, корі великих півкуль) і виділяють катехоламіни. Подібна гістологічно з будовою вегетативних ядер.

 

1.Впливає на дихання (її ототожнюють із пневмотаксичним центром); на артеріальний тиск (як система управління судинним тонусом); як зона, що контролює стан сну і неспання, перш за все, парадоксальну фазу; як апарат активації зорової кори; як структура, що збільшує енергетичний обмін при стресових ситуаціях; як ділянка контролю вісцеральних і ендокринних функцій вцілому.

2.Впливає-на клітини Пуркін'є мозочка, гіпокамп, кору великих півкуль,інтернейрони, у тому числі й клітини Реншоу та ін.

3. Контролює сегментарні реакції спинного мозку:послаблює гальмуючий вплив флексорного рефлексу на екстензорні мотонейрони.

4. Гальмівний вплив голубої плями за принципом пресинаптичного гальмування.

Загальна характеристика мезенцефальної тварини Мезенцефальна тварина мало відрізняється від тварини з неушкодженим мозком стосовно м'язового тонусу і збереження пози.При обмежених електричних подразненнях деяких ділянок середнього мозку у мезенцефальної тварини може виникнути координоване крокуван­ня. Тобто, у середнім мозку виявлено локомоторну ділянку.

Лише середній мозок забезпечує здійснення антигравітації з можливі­стю рухової орієнтації в просторі, тобто реалізацію програм, закладених на нижчих щаблях ЦНС.Отже, при умові, що спинний мозок отримує сигнали не тільки від зад­нього мозку, але й від середнього, м'язова активність стає більш доскона­лою. Важливим є те, що антигравітаційна функція реалізується повністю завдяки забезпеченню рівноваги у випрямленому стані н відбувається підго­товка до акту ходи. Крім того, організм стає підготованим до реакцій на дистантні подразники завдяки здатності відповідати на них. Щоправда, це лише стартл-рефлекси, тобто неспецифічні генералізовані орієнтовні реакції. Мезенцсфальні випрямні рефлекси у дітей перших років життя

Паралельно з редукцією у немовлят бульбарних познотонічних автома­тизмів поступово формуються мезенцефальні випрямні рефлекси, які забезпечують випрямлення тулуба.Спо­чатку, на другому місяці жяття, ці рефлекси рудиментарні й проявляються у вигляді випрямлення голови. Тулуб і нижні кінцівки до 5-6-місячтаго віку при повертанні являють собою ніби єдиний блок, і лише у другому півріччі з'являється можливість роздільного обертання тазового і грудного відділів - формуються ланцюгові випрямні рефлекси, які забезпечують повертання зі спини на живіт і з живота на спину.

Прості шийні і тулубні випрямні рефлекси. Шийна випрямна ре­акція є пропріоцептианоіо і виникає внаслідок подразнення м'язів шиї. За обертанням голови, здійсненим активно чи пасивно, слідує ротація тулуба в той же бік.

Лабіринтні випрямні рефлекси. Під кінець першого місяця життя з'являється лабіринтний випрямний рефлекс на голову. Дитина в положенні на животі починає утримувати голову по середній лінії.

Ланцюгові шийні і тулубні випрямні рефлекси. Прості шийні випрямні рефлекси на 5-6 місяці видозмінюються: обертання голови призводить до ротації тулуба, але не єдиним блоком, а «частинами» - спочатку грудний, а потім тазовий відділ.

Таким чином, в основі повноцінного моторного розвитку дитини знахо­диться постуральний рефлекторний механізм, який представлено двома типами автоматичних реакцій: випрямлення і рівноваги. Вони розвивають­ся в певній послідовності, з перших місяців життя дитини і на протязі 5-6 років. Реакції випрямлення і рівноваги, гармонічно взаємодіючи, забезпе­чують адекватний розподіл м'язового тонусу, координовану реципрокну іннервацію і всю різноманітність рухових реакцій. При дитячому церебраль­ному паралічі пошкодження мозку призводить до формування патологічно­го постурального рефлекторного механізму, що зумовлює підвищення м'я­зового тонусу і появу патологічної реципрокної іннервації.

 

 

Мозочок (М) - надсегментарний відділ мозку, розташо­ваний позаду великих півкуль над довгастим мозком і мостом, лежить у задній черепній ямці. Анатомічно в мозочку виділяють середню частину -черв'як, розміщені по обидва боки від нього півкулі і бокові флокуло-нодулярні частки.

1) найдревніша частина М - архіцеребелум - клаптик і вузлик;

2) стара частина М палеоцеребелум (раіеосєгеЬеНшп) - передня част­ка черв'яка (1-У), парафлокулярні долі, пірамідка, язичок;

3) найновіша частина М неоцеребелум (пеосегеЬеНшп) - півкулі мозоч­ка

У мозочку немає жодного специфічного центру, який був бн властивий тільки цьому відділу мозку. Як одній з інтегральних структур мозку, мозоч­ку належить вирішальне місце в координації довільних і мимовільних рухів, вегетативних і поведінкових функцій. Мозочок забезпечує оптимальну ре­гуляцію статичних і статокінетичних рефлексів і взаємодію між ними (шля­хом постійної корекції стану центрів). Зокрема, мозочок залучається до регуляції м'язового тонусу, пози, рівноваги; постійно забезпечує узгоджен­ня в діяльності м'язів синергістів і антагоністів, особливо при здійсненні швидких рухів. При цьому мозочок діє як таймер, забезпечуючи тривалість і послідовність включення ефекторів та своєчасність заміни дії одних ефек-торів на інші.

Значима роль мозочка в організації та ініціації рухових програм - склад­них рухових актів, які здійснюються на рівні автоматизованих, регуляції вегетативних функцій. узгоджує рівень вегетативних функцій з біжучнми потреба­ми рухового апарату в процесі відносин з навколишнім середовищем. У цьому полягає адаптаційно-трофічна функція.