За звітними даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в регіонах виконуються заходи з енергозбереження, які стосуються впровадження економних режимів опалення виробничих приміщень, реконструкції котелень з заміною неефективних котлів на сучасні з вищим коефіцієнтом корисної дії, переоснащення виробництва більш сучасним технологічним енергозберігаючим обладнанням, використання альтернативних видів палива зокрема відходів деревообробних підприємств [8]. Основною проблемою, що перешкоджає реалізації програмних заходів у повному обсязі є брак фінансових ресурсів, особливо це стосується бюджетних коштів, тому існує гостра потреба у залученні коштів з інших джерел.
В цілому всі джерела фінансування для реалізації енергозберігаючих проектів у сфері житлового господарства можна розподілити на: кошти бюджетів різних рівнів; · власні кошти підприємств; · кредитні ресурси; · інвестиційні ресурси та ін.
Завдяки прямому фінансуванню з бюджетів відповідних рівнів реалізуються заходи з енергозбереження установами бюджетної і комунальної сфер. Крім того, місцеві органи влади можуть витупати гарантами у кредитних операціях і надавати фінансову підтримку суб’єктам господарювання, які реалізують захади з енергозбереження, через механізм здешевлення кредитів. На конкурсних засадах бюджетні кошти спрямовуються на компенсацію витрат, пов’язаних із сплатою відсотків за користування кредитами, залученими суб’єктами господарювання для реалізації енергоефективних проектів, зокрема тих, що пов’язані зі зменшенням обсягів споживання природного газу [9].
У [5] пропонується створення регіональних муніципальних позабюджетних фондів енергозбереження і залучення фінансових ресурсів за рахунок випуску муніципальних облігацій. Безумовно, такі заходи мають право на життя, але не є оперативним інструментом для вирішення поточних завдань з покращення житлового фонду.
До власних коштів підприємств, що реалізують енергоощадні проекти, можна віднести: частину прибутку, яка реінвестується в реалізацію таких проектів; кошти амортизаційного фонду, на які планується придбання енергоощадного устаткування; цільові кошти від створення фондів для реалізації енергозберігаючих заходів з енергозбереження; цільові кошти фондів, що формуються за рахунок економії від реалізації енергоощадних проектів. Останні два джерела власних ресурсів є найбільш доступними для ОСББ, адже саме вони є кінцевими виконавцями робіт та/або розпорядниками з виконня робіт з утримання та оновлення житлового фонду.
Варто звернутись до можливості залучення кредитних ресурсів, до яких віднесемо комерційні бкредити банків та кредити компаній-постачальників енергоощадного обладнання. Крім того, з метою фінансування проектів енергозбереження зовнішні ресурси можуть залучатись на довгостроковій основі у вигляді інвестицій приватного сектору шляхом укладення договору концесії. Зважаючи на низьку платоспроможність підприємств житлово-комунального господарства, активізація банківського кредитування енергозберігаючих проектів можлива за умови надійного забезпечення кредитів таких підприємств у вигляді поруки, гарантії третіх осіб або застави.
Варто звернутись до можливості залучення кредитних ресурсів, до яких віднесемо комерційнікредити банків та кредити компаній-постачальників енергоощадного обладнання. Крім того, з метою фінансування проектів енергозбереження зовнішні ресурси можуть залучатись на довгостроковій основі у вигляді інвестицій приватного сектору шляхом укладення договору концесії.
48. Механізм банківського кредитування ОСББ у сфері енергоефективності.(СРС)
Зважаючи на необхідність повсюдного проведення капітальних ремонтів житлових будинків,
модернізації систем тепло- водопостачання, встановлення систем обліку споживання енергетичних ресурсів, теплоізоляцію будівель, і відсутність реальної альтернативи у фінансуванні таких заходів з бюджетів різних вівнів, можна запропонувати такі варіанти їх реалізації.
Першим варіантом є отримання кредиту ОСББ, джерелом коштів на погашення кредиту і відсотків за ним є основні внески населення або додаткові внески членів ОСББ та власників у резервний фонд, що має накопичувальний характер і формується за рахунок щомісячних платежів. Рішення про формування такого фонду приймається на загальних зборах членів ОСББ. ОСББ є безпосереднім виконавцем робіт, або на короткострокових засадах залучає компанію підрядника. При цьому варіанті вартість тарифів є незмінною.
Другим варіантом фінансування енергозберігаючих проектів може бути реінвестування вилучених від економії коштів від попередніх енергозберігаючих проектів. Такі кошти також можуть бути акумульовані у спеціальному фонду.
В третьому варіанті, що пропонується організаторами проекту «Стале самоуправління багатоквартирних будинків», ОСББ передає компанії-підряднику виконання певних послуг, наприклад, з централізованого опалення в будинку. Оплата за послугу здійснюється за встановленими нормами і тарифами виходячи з опалювальної площі. Компанія після отримання кредиту проводить енергоощадні заходи, зменшує енергоспоживання, і за рахунок досягнутої економії (тариф за послугу непереглядається) має можливість здійснити погашення кредиту.
ОСББ на загальних зборах визначає компанію-підрядника виконавцем послуги з теплопостачання (рішення фіксується в протоколі) і укладає відповідний договір. Договір укладається строком на кілька років.
За рахунок кредиту компанія-підрядник виконує обумовлені договором з ОСББ роботи та встановлює обладнання. По завершенні строку дії договору ОСББ стає власником проведених поліпшень і встановленого обладнання
49. Муніципальне співфінансування енергоефективних проектів. (СРС)
Завдяки поєднанню коштів муніципалітету та залучених коштів, відсоткова ставка для ОСББ на фінансування заходів з модернізації будинку може бути зменшена.
Результат
Інтенсифікація процесу інвестування у енергозбереження багатоквартирних будинків міста.
Схема (на конкретному прикладі):
1) ОСББ (первинний внесок у сумі не менше 10% від вартості проекту + щомісячні платежі)
2) Фонд муніципальних інвестицій (здійснює кредитування в розмірі до 20 % від суми пректу, але не більше 200 тис. грн.)
3) Міський бюджет міста Х (нарантована допомога у розмірі до 10% від вартості проекту, але не більше 100 тис. грн.)
4) Банківська установа (кредитування решти коштів, 60 %)
