Проектна документація складається з ескізного проекту, техніко-економічного обґрунтування, проекту, робочого проекту і робочої документації.
Ескізний проект містить принципові вирішення містобудівних, архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог, підтверджує принципову можливість створення об'єкта, визначає його вартість.
Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій мотивує необхідність і доцільність будівництва та реконструкції промислових об'єктів, їх технічну здійсненність і ефективність інвестицій. Тут інвестиції повинні розглядатися як рішення щодо розміщення, потужності об'єкта, оцінки впливу проектної діяльності на навколишнє середовище, відповідності архітектурним вимогам тощо згідно із завданням на проектування.
Техніко-економічне обґрунтування інвестицій після його схвалення або затвердження є підставою для подальшого розроблення проектної документації.
Проект будівництва об'єкта цивільного призначення розробляється на основі початкових даних і завдання на проектування, узгодженого з ескізним проектом і ТЕО інвестицій.
Робочий проект — це стадія проектування, призначена для узгодження, затвердження проектної документації і для будівництва об'єкта.
Робоча документація розробляється після затвердження попередньої стадії проектування.
Проектна документація набирає чинності після її затвердження інвестором, яке фіксується в офіційному проекті у формі наказу. У документі про затвердження наводяться дані за проектом і техніко-економічні показники.
Кошторисна документація відображає вартісну оцінку витрат, що здійснюються на кожному етапі роботи над проектом. Загальна сума грошових коштів, необхідних для будівництва відповідно до проектних матеріалів, складає кошторисну вартість будівництва. Підставою для визначення кошторисної вартості будівництва є:
-проект і робоча документація;
-чинні кошторисні нормативи, відпускні ціни на обладнання, меблі, інвентар.
Кошторисна документація для визначення кошторисної вартості будівництва підприємств, об'єктів і споруд, видів робіт містить:
-локальні кошториси (локальні кошторисні розрахунки);
-об'єктні кошториси (об'єктні кошторисні розрахунки);
-зведені розрахунки вартості будівництва.
Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси.
Об'єктні кошториси складаються на об'єкти в цілому шляхом підсумовування даних локальних кошторисів, з групуванням робіт і витрат у відповідних графах кошторисної вартості будівництва. Ці кошториси за аналогією з локальними складаються також в поточних цінах на ресурси. У об'єктних кошторисах за даними локальних кошторисів зазначаються кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата.
Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд складаються на основі об'єктних кошторисів, об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
10. Управління розробкою та автоматизація проектних робіт.(СРС)
В процесі проектування менеджер проекту виконує наступні функції:
1) контролює об’єми та строки виконання робіт;
2) здійснює підбір та координацію діяльності провідних спеціалістів;
3) визначає строки початку робіт;
4) коригує чисельність зайнятих робітників;
5) контролює внесення змін до проекту;
6) контролює фактори, які можуть змінити вартість робіт;
7) перевіряє дотримання послідовності виконання запланованих робіт;
8) контролює підготовку контрактів;
9) спільно з замовником контролює розробку завдання на проектування.
Проектні роботи зазвичай виконуються в наступній послідовності:
· вибір проектувальників та укладання (за результатами конкурсу) контрактів;
· планування проектно-кошторисних робіт та послуг;
· власне проектування та узгодження проектно-кошторисної документації.
Останнім часом провідні західні проектувальні фірми і частково вітчизняні здійснюють перехід до систем автоматизованого проектування (САПР), які охоплюють весь процес створення проекту.
Створенню або купівлі САПР повинен передувати ретельний економічний аналіз. Досвід показує, що для середніх та невеликих фірм вигідніше користуватись послугами сторонніх організацій.
До основних питань, які необхідно вирішити під час впровадження САПР, належать:
1) адаптація організаційної структури фірми до вимог САПР тобто організація інформаційних потоків таким чином, щоб запобігти дублювання або відсутності необхідних даних у різних учасників процесу проектування;
2) вибір програмних засобів та обчислювальної техніки з врахуванням того факту, що їх оновлення відбувається кожні 5-6 років;
3) вирішення питання про структуру банку даних, який буде використовуватись в системі. Зазвичай банк даних включає: дані про витрати матеріалів, вартість, рішення про компонування, технології, строки будівництва а також про нормативи та типові конструкторські рішення.
Прикладом САПР, яка ефективно працює в багатьох країнах світу є:
1) Універсальна система СADAD (США). Ця система включає елементи штучного інтелекту типу CAD/CAM (CAD – Computer Aided Design, CAM - Computer Aided Management), вона дозволяє здійснювати конструкторські та проектувальні роботи, а також аналіз та управління проектами.
Цю систему умовно можна поділити на дві частини. Перша призначена для проектування. Друга частина забезпечує управління проектною.
2). Система AUTOCAD. Являє собою професійну систему автоматизованого проектування та виконання креслень для не дорогих комп’ютерів і призначена для використання в невеликих проектних бюро. Ця система порівняно дешева (від$ 5 до $10 тис) і має високу продуктивність. Вона достатньо розповсюджена серед професіоналів Росії та України.
Останнім часом широкого розповсюдження набувають експертні проблемно-орієнтовані системи. При цьому людина формулює мету, а інтелектуальна система знаходить декілька можливих рішень, це дозволяє інженерам звільнитись від багатьох технічних функцій і дозволяє сконцентруватись на дійсно творчих аспектах проектування.
