Використання банком порівняльного підходу до оцінки об'єктів бізнесу. Доходний підхід до оцінки вартості майна підприємства

У залежності від факторів вартості, що є основними змінними в алгоритмах, методи оцінки поділяються на методи дохідного, порівняльного і витратного підходу. Порівняльний підхід особливо корисний тоді, коли існує активний ринок порівнянних об'єктів власності. Точність оцінки залежить від якості зібраних даних, так як, застосовуючи даний підхід, оцінювач повинен зібрати достовірну інформацію про недавні продажі порівнянних об'єктів. Ці дані включають: фізичні характеристики, час продажу, місце розташування, умови продажу та умови фінансування. Дієвість такого підходу знижується у випадку, якщо угод було мало, якщо момент їх вчинення і момент оцінки розділяє тривалий період часу; якщо ринок знаходиться в нестійкому стані, тому що швидкі зміни на ринку призводять до спотворення показників. Порівняльний підхід заснований на застосуванні принципу заміщення. Для порівняння вибираються конкуруючі з оцінюваним бізнесом об'єкти. Зазвичай між ними існують розбіжності, тому необхідно провести відповідне коригування даних. В основу приведення поправок покладено принцип вкладу.

Методи порівняльного підходу:

Метод ринку капіталу заснований на ринкових цінах акцій аналогічних компаній. Інвестор, діючи за принципом заміщення (або альтернативної інвестиції), може інвестувати або в ці компанії, або в оцінювану організацію. Тому дані про компанію, чиї акції перебувають у вільному продажу, при використанні відповідних коректувань повинні послужити орієнтиром для визначення ціни оцінюваної компанії.

Метод угод заснований на аналізі цін придбання контрольних пакетів акцій подібних компаній.

Метод галузевих коефіцієнтів дозволяє розраховувати орієнтовну вартість бізнесу по формулам, виведеним на основі галузевої статистики.

Метод капіталізації доходу:

Капіталізація - це перетворення грошового потоку у вартість шляхом поділу або множення (частіше поділу) розрахованої величини потоку доходу на коефіцієнт капіталізації або мультиплікатор. Базові формули:

V m = Дохід / K або V = Д x M,

де: Vm - оцінюється вартість,

Д - дохід,

К - коефіцієнт капіталізації,

М - мультиплікатор.

Суть методу капіталізації полягає у визначенні величини щорічних доходів і відповідної цим доходам ставки капіталізації, на основі якої розраховується ринкова вартість компанії. Використання даного методу змушує оцінювача вирішувати такі завдання: [5]

1. Визначити тривалість аналізованого періоду.

2. Визначити капитализируемую базу.

3. Визначити коефіцієнт капіталізації.

4. Розрахувати ринкову вартість.

Дохідний підхід до оцінки вартості підприємства базується на визначенні поточної вартості майбутніх доходів, в основі чого лежить методика капіталізації доходу. Доходний підхід (результатний) традиційно представляють такі основні групи методів оцінки:

Методи капіталізації доходів від бізнесу. Застосовуються, якщо в періоді, за який буде визначатися розмір доходу, не очікується його значних відхилень від сучасного (або базового) рівня.

Методи дисконтування грошових потоків. Дана група методів враховує зміну грошового потоку з часом, якщо характер вказаних змін відомий. Так, наприклад, якщо протягом періоду, на який прогнозується розмір грошового потоку, оцінюване майно буде потребувати певного ремонту або вдосконалення для забезпечення дієздатності, то ці витрати повинні враховуватись як відхилення від звичайного рівня. Якщо вказані вдосконалення можуть підвищити доход, це теж повинно враховуватись.

Методи врахування надлишкового доходу (моделювання надприбутку). Такі методи застосовуються лише для оцінки бізнесу, як цілісного об'єкту оцінки, який за рахунок гудвілу, відомої товарної марки, певного контракту чи випереджальних технологій надає прибуток вище, ніж його рівень у середньому по галузі. Методи врахування надлишкового доходу не застосовуються до складових елементів бізнесу (цілісних майнових комплексів, окремих підприємств даного бізнесу, окремих активів), якщо ці елементи не можуть бути виділені в самостійні об'єкти оцінки, як інший вид бізнесу, який може оцінюватись за даним підходом окремо.