Отже, продуктивність праці - показник її ефективності, результативність, що характеризується співвідношенням обсягу пгюдукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. В залежності від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.
Виробіток - це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою один працівником за одиницю робочого часу і розраховується за формулою:
В = V / Т
Де В - виробіток; V - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);
Т— затрати праці на випуск відповідно обсягу продукції.
На підприємстві виробіток може визначатися різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюються обсяг продукції і затрати праці. Якщо обсяг продукції вимірюється натуральними показниками (в штуках, тоннах, метрах тощо) то і відповідні показники продуктивності праці називаються натуральними. Наприклад, цукровий завод, на якому працюють 50 осіб виготовив за рік 1600т цукру. Виробіток на цьому заводі буде 1600: 50 = 32т. Цукру за рік в розрахунку на одного працюючого. Натуральні показники точні, дуже наочні і показові, проте вони мають суттєвий недолік неможливість застосування до різнорідної продукції.
Вартісними називаємо показники виробітку, в яких обсяг продукції вимірюється грошовими одиницями. Ці показники найуніверсальніші вони дозволяють порівнювати продуктивність праці при виробництві принципово різних благ. Якщо за обсяг ігродукції взяти вартісний показник чистої продукції, то буде враховано і зростання якості продукції та її необхідність на ринку.
Для оцінки рівня виробітку на окремих робочих місцях при виробництві різноманітної незавершеної продукції використовуються також трудові показники, в яких обсяг виробництва вимірюється нормами трудових витрат у нормо-годинах Однак ці показники мають дуже вузьку сферу застосування, оскільки вимагають суворої наукової обґрунтованості використовуваних норм.
Еитрати праці при розрахунках її пгюдуктивності можуть вимірюватися відпрацьованими людино - годинами, людино - днями і середньосписковою чисельністю персоналу. Однак всі ці показники вимірюють лише кількість праці, нівелюючи її якість. Іншими словами, в таких розрахунках робоча сила найкваліфіцірованіших конструкторів, або управлінців додається до робочої сили охоронців та прибиральників. І знову універсальним показником кількості витраченої праці може бути вартість витрат на утримання персоналу.
Трудомісткість - це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) і розраховується за формулою:
ТМ= І / V
Для планування і аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості.
Технологічна трудомісткість Тт -Визначається витратами праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.
Трудомісткість обслуговування - То визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва
Виробнича трудомісткість Тв - складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.
Трудомісткість управління визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців.
Повна трудомісткість продукції Тп - відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Вона визначається за формулою:
Тп = Тт + То + Ту = Тв + Ту
