Жива праця людини є неодмінною умовою будь-якого матеріального чи духовного виробництва. Тобто в основі будь-якого виробництва лежить трудовий процес. Трудовий процес – це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, процес перетворення наявних ресурсів в потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною.
Трудові процеси розрізняються за такими ознаками: за характером предмета і продукту парці (матеріально-енергетичні та інформаційні трудові процеси); за функціями працівників (а) трудові процеси робітників, технічних виконавців, спеціалістів, керівників; б) основні і допоміжні трудові процеси); за мірою тяжкості і шкідливості умов праці та ін. (міра механізації).
Структурно будь-який трудовий процес складається з технологічних операцій. Технологічна операція – це частина трудового процесу, що виконується одним або групою працівників на одному робочому місці і над одним предметом праці. Операція є основною одиницею поділу праці на підприємстві і характеризується незмінністю робочого місця, предмету праці і виконавця. Зміна хоча б однієї з цих ознак свідчить про завершення однієї операції і початок іншої або про завершення роботи.
В структурі операції з метою аналіз і нормування праці прийнято виділяти трудові прийоми, дії і рухи. Трудовий рух – це одноразове переміщення робочих органів людини при виконанні трудової дії (наприклад, “взяти інструмент”, ”натиснути кнопку”).
Трудова дія – це логічно завершена сукупність трудових ресурсів, що виконуються без перерви одним або кількома робочими органами людини при незмінних предметах і засобах праці (наприклад, дія “вимкнути персональний комп”ютер” виконується очима і руками людини з одним комп”ютером за допомогою кількох трудових рухів натиснення і кнопки).
Трудовий прийом – це певна сукупність трудових дій і рухів працівника з незмінними предметами і засобами праці, що послідовно виконуються одна за одною і мають конкретне цільове призначення. Прийом – це, як правило, завершена елементарна робота (наприклад, “зробити копію документа” за допомогою розмножувальної техніки).
Метод праці – це спосіб здійснення процесу праці, певна послідовність і склад трудових прийомів і операцій.
Для підтримання організації парці на належному рівні велике значення має виявлення і використання раціональних прийомів та методів праці, вивчення передового досвіду, його науковий аналіз і узагальнення, розробка і проектування оптимальних способів виконання виробничих завдань.
Прийоми і методи праці слід вважати раціональними, якщо їх застосування дає ефективні результати праці (її високу продуктивність) при забезпеченні високої якості продукції, дотриманні вимог щодо правил матеріалів та енергії, інтенсивності праці виконавців.
Дуже важливо завжди пам”ятати, що економія часу не єдиний критерій ефективності застосовуваних прийомів і методів парці. Ця економія не повинна призводити до погіршення умов праці співробітників, перевитрат сировини, матеріалів та енергії, порушення правил експлуатації обладнання, зниження якості продукції. Тільки за таких умов раціоналізація трудового процесу може бути визнана доцільною і ефективною.
Раціоналізація трудового процесу передбачає послідовне проведення таких етапів: виявлення, вивчення, аналіз, узагальнення, проектування та освоєння раціональних прийомів та методів праці. Важливо зазначити, що раціоналізація прийомів і методів парці стосується не лише ручних або машинно-ручних трудових процесів.
Свої прийоми і методи має розумова праця: управлінська, наукова, дослідницька, творча.
Останнім часом швидко розвивається евристика – наука про розв”язання творчих завдань, про прийоми, методи і правила теоретичного дослідження та пошуку істини.
Прийомам і методам парці керівників приділяється значна увага у менеджменті.
В наш час становлення ринкових відносин і посилення конкуренції (як між підприємництвом, так і між працівниками), досягнутий досвід високопро-дуктивної праці найчастіше стає комерційною таємницею, а нерідко і високо-рентабельним товаром. Це ще більше посилює важливість проблеми раціона-лізації трудового процесу, оскільки за рахунок цього чинника можна без вели-ких матеріальних або фінансових витрат досягти на підприємстві будь-якої сфе-ри і напрямку господарювання суттєвого зростання продуктивності праці, під-вищення якості продукції і загальної ефективності роботи.
