При організації праці найбільше значення мають дві задачі, які пов'язані з дослідженням трудових процесів:
1) визначення фактичних витрат часу на виконання елементів операцій
(трудових рухів, дій, прийомів і т.ін.)
2) встановлення структури витрати часу впродовж робочої зміни її частини.
Визначення тривалості виконання елементів операцій необхідно для
розробки нормативів часу; вибору найбільш раціональних методів праці; встановлення складових норм часу; аналізу якості норм і нормативів.
Дані про структуру витрат робочого часу використовуються при розробці нормативів часу обслуговування робочого місця і підгтовчо - заключного часу, аналізу існуючої організації праці і виробництва
Методи дослідження трудових процесів можна класифікувати виходячи із: цілей дослідження; кількості спостерігаємих об'єктів; спосіб проведення спостережень; форм фіксації його даних та т.п.
Відповідно з метою дослідження виділяють такі методи: хронометраж; фотографія робочого часу; фото хронометраж; самофотографія робочого часу, метод моментних спостережень.
Хронометраж використовується для аналізу прийомів праці і визначення тривалості елементів операцій, які повторюються.
Фотографія робочого часу (ФРЧ) застосовується для встановлення структури його затрат впродовж робочої зміни або її частини. Термін „фотографія" досить точно відображає сутність цього методу. Якщо при хронометражі об'єктом досліджування, як правило, є елементи оперативного часу на конкретний вид продукції, то при ФРЧ фіксуються витрати часу на всі види робіт и перерв, які спостерігались на протязі визначеного відрізку часу.
Фото хронометраж застосовується для одно часового визначення структури витрат часу і тривалості окремих елементів виробничої операції.
По кількості спостерігаємих об'єктів розрізняють індивідуальні, групові, маршрутні спостереження (індивідуальне - за одним об'єктом; групове - за де-кількома об'єктами; маршрутне -об'єкт переміщується по визначеному маршруту, або об'єкти розташовані далеко друг від друга і спостерігач пе-реміщується у відповідному маршруту).В залежності від задач дослід-ження і особливостей трудових процесів існують різноманітні методи прове-дення хронометражу, фотографії робочого часу, фотохронометражу.
Так, хронометраж може бути безперервним (за поточним часом), вибірковим, цикловим.
Фотографування робочого часу розрізняють за двома ознаками: об'єктом спостереження та засобами проведення і обробки спостережень
За першою ознакою виділяють фотографії використання часу робітників (індивідуальна, групове, самофотографування), обладнання, а також фото-графування виробничого процесу. Основна мета проведення самофо-тографування - залучення робітників і службовців до активної участі у з'ясу-ванні та усуненні витрат робочого часу. Самофотографування проводиться са-мими робітниками, які фіксують розмір витрат робочого часу і чинники їх виникнення.
Фотографування часу використання обладнання - це спостереження за елементами його роботи і перервами у ній. Воно проводиться для визначення ефективності використання обладнання і витрат часу на його обслуговування робітниками різних груп.
При фотографуванні виробничого процесу одночасно проводиться дослідження (вивчення) витрат робочого часу виконавців, часу використання обладнання і режимів його праці. Цей вид фотографії іноді називають двостороннім спостереженням.
Розрізняють два методи проведення ФРЧ: безпосередні заміри часу, коли реєструють тривалість спостерігаємих елементів витрат часу; і моментних спостережень, коли фіксують стан робочих місць, а структура витрат часу встановлюється по кількості моментів, коли позначався відповідний стан.
В залежності від цілей аналізу трудового процесу використовують різноманітні технічні засоби: секундоміри, хроноскопи, кінокамери, телекамери та інші.
Всі методи дослідження витрат робочого часу містять в собі такі основні етапи: підготовка до спостереження, його проведення, обробка даних, аналіз результатів і підготовка гдюпозицій по удосконаленню організації праці. Зміст робіт по кожному з цих етапів залежить від метода дослідження витрат робочого часу.
