Схематизована сейсмічна шкала

Служба у своїй діяльності керується:

— Конституцією і законами України,

— актами Президента України,

— актами Кабінету Міністрів України,

— наказами Міністерства охорони здоров'я України,

а також затвердженим у 2001 році "Положенням про Державну службу медицини катастроф".

Організаційно-методичне керівництво Службою здійснює Міністерство охорони здоров'я України.

Координацію діяльності служби у випадку виникнення НС на центральному рівні здійснює Центральна координаційна комісія МОЗ України, а на територіальному - Кримська Республіканська, обласні, Київська І Севастопольська міські координаційні комісії.

Основні завдання ДСМК:

ü надання безкоштовної медичної допомоги на догоспітальному і госпітальному періодах потерпілим при НС. рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;

ü ліквідація медико-санітарних наслідків НС;

ü участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у районах НС, які виконуються санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України;

ü організація взаємодії медичних сил, засобів і лікувальних закладів, відповідно на центральному і державному рівнях, у сфері медичного захисту населення на території України у разі виникнення НС, координація роботи із забезпечення готовності органів охорони здоров'я, систем зв'язку і оповіщення до дій в НС;

ü прогнозування медико-санітарних наслідків НС і розробка рекомендацій для проведення заходів з метою зниження негативного впливу таких ситуацій;

ü збирання, аналіз і облік інформації про медико-санітарні наслідки НС у межах Державної інформаційно-аналітичної системи з питань НС;

ü забезпечення раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення ДСМК на центральному і територіальному рівнях;

ü участь у підготовці й атестації медичних формувань і іх особового складу;

ü проведення науково-дослідної роботи, пов'язаної з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги потерпілим у випадку виникнення НС,

ü участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

20. Організаційна структура ДСМК передбачає два рівні: державний та територіальний.
Сили і засоби державного рівня управління функціонально підпорядковані Міністерству охорони здоров'я України і беруть участь у ліквідації наслідків НС, у разі яких можливості територіальних (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) органів та закладів охорони здоров'я не відповідають існуючим потребам і виникає необхідність у залученні додаткових сил та засобів. Державний рівень включає спеціально визначені медичні сили і засоби Міністерства охорони здоров'я України, інших міністерств і відомств та органів управління охорони здоров'я адміністративних територій, що призначені діяти на всій території України у разі НС. До основних структур державного рівня належать Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, за погодженням з відповідними органами виконавчої влади бригади постійної готовності першої і другої черги, лікувальні заклади як Міністерства охорони здоров'я, так і інших міністерств і відомств, а також відповідна кількість ліжок спеціалізованого ліжкофонду медичних закладів міністерств, відомств та органів управління адміністративних територій.
У зв'язку з тим що до складу сил ДСМК державного рівня входять медичні заклади різного підпорядкування, координацію діяльності їх у разі виникнення екстремальних ситуацій здійснює центральна координаційна комісія, що створюється Кабінетом Міністрів України. Персональний склад; центральної координаційної комісії визначається Міністерством охорони здоров'я України.
ДСМК на територіальному рівні організовується в системі Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Визначення медичних сил і засобів ДСМК територіального рівня покладається на Міністерство охорони здоров'я України за погодженням з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням органів охорони здоров'я-Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

21. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ До формувань ДСМК належать: мобільні госпіталі, медичні загони, бригади постійної готовності, санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, санітарні пости та санітарні дружини.

Мобільні госпіталі створюються на базі лікувальних закладів ДСМК і призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги потерпілому населенню у разі НС.

Медичні загони формуються з лікарсько-сестринських бригад лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги потерпілим на догоспітальному етапі.

Бригади постійної готовності можуть бути першої і другої черги.

Бригади постійної готовності першої черги – це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у догоспітальний період та їх госпіталізації в лікувальні заклади. Бригади постійної готовності ДСМК першої черги можуть бути позаштатними чи штатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги призначені для підсилення лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації висококваліфікованими фахівцями. Спеціалізовані бригади, як правило, формуються вузькопрофільними: хірургічні, терапевтичні, гематологічні, реанімаційні, токсикотерапевтичні, психоневрологічні, педіатричні, акушерсько-гінекологічні тощо.

Санітарно-епідеміологічні загони формуються на основі санітарно-епідеміологічних закладів і склада­ються із спеціалізованих бригад (епідеміологічних, гі­гієнічних та радіологічних). Вони виконують функції пересувних частин СЕС для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів,

Спеціалізовані протиепідемічні бригади створю­ються на основі науково-дослідних установ санітарно-епідеміологічного профілю і використовуються для проведення протиепідемічних заходів у районах НС, насамперед у разі виникнення осередків особливо не­безпечних інфекцій.

При НС нині прийнята двоетапна система ЛЕЗ уражених і поранених з евакуацією за призначенням.

На першому етапі медичної евакуації, призначеному для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги діють лікувальні заклади і установи, які вціліли в зоні НС, пункти екстреної медичної допомоги, розгорнуті бригадами швидкої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-сестринськими бригадами, що прибули до осередку катастрофи, атакож медичні пункти і лікарсько-сестринські бригади військових частин, залучені до проведення рятувальних робіт

На другому етапі медичної евакуації діють лікувальні установи, які існують і функціонують поза осередком НС, а також розгорнуті додатково і призначені для надання вичерпних видів медичної допомоги — кваліфікованої і спеціалізованої і для лікування поранених та уражених до повного одужання.

Такам схема організації екстренної допомоги при НС визнана найдоцільнішою для збереження життя максимальній кількості потерпілих під час виникнення осередків масового ураження населення.

26. На першому етапі медичної евакуації, призначеному для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги діють лікувальні заклади і установи, які вціліли в зоні НС, пункти екстреної медичної допомоги, розгорнуті бригадами швидкої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-сестринськими бригадами, що прибули до осередку катастрофи, атакож медичні пункти і лікарсько-сестринські бригади військових частин, залучені до проведення рятувальних робіт

Етапи медичної евакуації повинні виконувати наступні загальні для кожного з них завдання:

- прийом, реєстрація, медичне сортування постраждалих;

- проведення (при необхідності) санітарної обробки постраждалих, дезінфекції, дезактивації, дегазації їх речей;

- надання постраждалим невідкладної медичної допомоги у обсязі, що визначений для даного етапу, лікування постраждалих;

- ізоляція інфекційних та психічно хворих;

- підготовка до евакуації тих постраждалих, які потребують її на наступному етапі.

При визначенні місця розгортання етапів медичної евакуації слід враховувати рішення органів управління ліквідацією наслідків НС, медико-тактичну обстановку в осередку НС, наявність шляхів сполучення, придатних для медичної евакуації постраждалих, джерел водопостачання, можливості обладнання майданчика для посадки санітарних вертольотів та розміри майданчика або приміщень для забезпечення розгортання необхідних функціональних підрозділів етапу.

Місце розгортання догоспітльного етапу медичної евакуації повинно бути максимально наближене до місця події з урахуванням концентрації потерпілих та виходячи з вимоги забезпечення безпечної роботи медичних формувань ДСМК. На цьому етапі медичної евакуації надання медичної допомоги постраждалим, в основному, покладається на особовий склад бригад швидкої медичної допомоги, медичних бригад постійної готовності першої черги та медичних працівників закладів охорони здоров’я, що опинилися в осередку надзвичайної ситуації.Останні можуть надавати постраждалим до прибуття формувань ДСМК долікарську медичну допомогу.

При виникнення великої кількості постраждалих, частина яких за станом здоров’я потребуватиме тимчасової госпіталізації до стабілізації життєво важливих функцій, на догоспітальному етапі медичної евакуації можуть використовуватись рухомі медичні загони або госпіталі. В цьому випадку ці формування розгортають наступні функціональні підрозділи:

1. Сортувально-евакуаційне відділення, до складу якого входять:

- сортувальний пост;

- сортувальний майданчик;

- перев’язочні палати для постраждалих,що пересуваються самостійно;

- перев’язочні палати для постраждалих яких переносять на ношах;

- сортувальні палати

- евакуаційні палати.

2. Відділення спеціальної обробки, до складу якого входять:

- майданчик часткової санітарної обробки;

- місця спеціальної обробки транспорту і нош;

- майданчик для дезактивації одягу та взуття.

27. Лікувальні і профілактичні заходи під час надання медичної допомоги на ЕМЕ визначаються видом і обсягом такої допомоги

Вид медичної допомоги — це визначений перелік (комплекс) лікувально-профілактичних заходів, проведених потерпілим у НС медичними формуваннями ДСМК в осередках масових санітарних втрат та у лікувально-профілактичних закладах.

Конкретний вид медичної допомоги визначається:

— кваліфікацією спеціалістів,

— наявністю необхідного оснащення

— місцем її надання.

Нині служба медицини катастроф виділяє такі види медичної допомоги як:

' перша медична допомога;

' долікарська допомога;

' перша лікарська допомога;

' кваліфікована медична допомога;

' спеціалізована медична допомога.

Перші три види медичної допомоги надаються безпосередньо в осередках катастроф або поблизу них, вони належать до догоспітальних видів допомоги.

Госпітальні види допомоги – кваліфікована та спеціалізована медична допомога – надаються за межами осередку в лікувально-профілактичних закладах, куди евакуюються потерпілі. У деяких випадках елементи кваліфікованої медичної допомоги можуть надаватися під час догоспітального періоду.