Хімічна розвідка виконується двома способами:
- хімічного спостереження із спостережних пунктів або постів;
- безпосереднього обстеження місцевості розвідувальними дозорами.
Для проведення індикації і ОР отрут використовують наступні технічні засоби:
Індикаторні плівки АП-1. Призначені для визначення наявності в повітрі аерозолів речовин типу V-газів під час випадання їх на обмундирування, об'єкти бойової техніки, озброєння та інші поверхні.
Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР). Призначений для виявлення отруйних речовин в повітрі, на місцевості і на поверхні різних предметів.
Прилад хімічної розвідки медичної і ветеренарної служби (ПХР-МВ). Призначений для виявлення:
- у воді: зарина, зомана, V-газів, іприта, трихлотриетіленаміна, хлорциана, синільної кислоти і її солей, миш'якомістких ОР, алкалоідів та солей важких металів;
- у фуражі: зарина, зомана, V-газів, іприта, трихлортриетиленаміна, люізіта, синільної кислоти, хлорциана, фосгена і діфосгена;
- в повітрі та на різних предметах: зарина, зомана, V-газів, іприта, трихлортриетиленаміна, люізіта, синильної кислоти, хлорциана, миш'яковистого водню, фосгена та діфосгена.
Медичний прилад хімічної розвідки (МПХР). Прийнятий на оснащення медичної служби в замін приладу ПХР-МВ. Можливості по визначенню ОР такі ж, як у ПХР-МВ.
Медична польова хімічна лабораторія (МПХЛ) Призначення:
- для виявлення ОР в пробах води, продуктах харчування, фуражу, медикаментів, перев'язувального матеріалу та предметах медичного та санітарно-технічного оснащення;
- для визначення антихолинестеразних отрут, алкалоїдів і солей важких металів у воді;
- для визначення ФОР, іпритів, миш'якомістких ОР у воді;
- для встановлення обсягу дегазації води, продовольства, фуражу, медикаментів, перев'язочного матеріалу і предметів санітарно-технічного і медичного оснащення;
- для встановлення зараження води, продовольства і фуражу невідомими отруйними речовинами шляхом проведення біологічних досліджень.
Автолабораторія АЛ-4М. Автомобільна лабораторія (радіометрична і хімічна) призначена головним чином для проведення кількісного і якісного дослідження проб та харчових продуктів, фуражу, води та забруднення радіоактивними речовинами і визначення ОР в пробах повітря, води, харчових продуктах, грунту, а також в пробах, взятих з різних об'єктів зовнішнього середовища.
Газокаталізатор ГСА-12. ГСА-12 являється загальновійськовим автоматичним приладом для виявлення в повітрі парів фосфорорганічних ОР та видачі при цьому світлового і звукового сигналів оповіщення.
Автоматичний газосигналізатор ГСП-11. ГСП-11 призначений для безперервного контролю повітря з метою визначення в ньому наявності фосфорорганічних ОР.
Прилад радіаційної та хімічної розвідки (ПРХР). ПРХР призначений для використання на бронеоб'єктах з метою безперервного контролю, виявленню, сигналізації та керуванню виконавчими механізмами системи колективного захисту:
§ при значному гамма-випромінюванні (захист від ударної хвилі);
§ при гамма-випромінюванні радіоактивно-зараженої місцевості з (випромінюваним) вимірюванням потужності дози;
§ при появі в повітрі пару ОР.
17. НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Стихійні лиха – це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушень нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.
За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:
| І. | Тектонічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах землі) | – до них належать землетруси, виверження вулканів; |
| ІІ. | Топологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі) | – до них належать повені, зсуви, селі; |
| ІІІ. | Метеорологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в атмосфері) | – до них належать спека, урагани, посуха та ін. |
Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови – достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.
Топологічні стихійні лиха
þ Повінь – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.
Наслідки повеней
q затоплення шаром води значної площі землі;
q ушкодження та руйнування будівель і споруд;
q ушкодження автомобільних шляхів і залізниць;
q руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
q загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
q вимивання родючого шару грунту;
q псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;
q загроза інфекційних захворювань (епідемії);
q погіршення якості питної води;
q загибель людей.
Санітарні втрати під час повеней переважно терапевтичного профілю. Найпоширеніші – утоплення, замерзання, гіпертонічні кризи, напади астми, порушення кровообігу, передчасні пологи, паніка, емоційне напруження.
Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.
Зсуви. Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:
· повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік;
· середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу);
· швидкі (швидкість становить десятків кілометрів за годину).
Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо
Тільки швидкі зсуви можуть спричинити катастрофи з людськими жертвами. Об’єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.
Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.
Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.
Селі – це паводки з великою концентрацією грунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об’єму потоку). “Сель” (сайль) – слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік – це шалено вируюча хвиля висотою з п’ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
18. Це підземні удари (поштовхи) і коливання поверхні землі, викликані природними тектонічними процесами, що відбуваються в земній корі.
Гіпоцентр – це осередок землетрусу, місце, де зсуваються гірські породи.
Проекція центра вогнища землетрусу на поверхні землі називається епіцентром. Вогнища землетрусу виникають на різних глибинах, здебільшого в 20-30 км від поверхні. Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі.
Глибина осередку землетрусу частіше перебуває в межах від 10 до 30 км.
Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу, вона вимірюється з Ріхтером від 0 до 9 (найсильніший землетрус).
Інтенсивність – це показник наслідків землетрусів, який характеризує кількість жертв, розміри збитків та ін.
