Визначення норм добрив за результатами польових дослідів доцільно використовувати в господарствах з низьким економічним потенціалом, при обмеженій кількості мінеральних добрив, особливо в районах недостатнього зволоження, на богарних землях.
За результатами польових дослідів, які проводяться в різних грунтово-кліматичних зонах з основними сільськогосподарськими культурами, визначаються середні норми добрив, які рекомендуються для с.-г. виробництва. Ці норми повинні уточнятися в залежності від ефективної родючості грунту за допомогою поправочних коефіцієнтів.
Дози органічних і мінеральних добрив для основного, припосівного внесення і підживлення беруть із рекомендованої системи удобрення у цій сівозміні, яка наведена в «Рекомендаціях раціонального використання добрив у господарстві», що складені за результатами останнього туру агрохімічного обстеження ґрунтів. Якщо така система в рекомендаціях відсутня, то її можна взяти з довідників для даної природно-кліматичної зони, в якій знаходиться господарство, або з «Науково обґрунтованої системи землеробства Сумської області», «Довідника по удобренню с.-г. культур».
Ступінь забезпечення ґрунту рухомими формами азоту, фосфору та калію беруть за даними середнього вмісту цих елементів на кожному полі, які вказані в агрохімічній характеристиці ґрунтів сівозміни (табл. 4), використовуючи при цьому дані, які наведені в додатках 11,12,13.
Поправочні коефіцієнти в залежності від забезпеченості ґрунту поживними речовинами беруть з матеріалів агрохімічного обстеження полів сівозміни і переносять з таблицю 11. За відсутності цих показників у господарстві можна використати поправочні коефіцієнти, які наведені в додатку 16. При відсутності даних забезпеченості грунту азотом норму азотних добрив корегують, використовуючи картограму забезпеченості рослин фосфором, оскільки він найчастіше знаходиться у мінімумі [6]. Уточнені дози поживних речовин для основного удобрення визначають множенням рекомендованих доз на відповідні поправочні коефіцієнти. Рекомендовані дози для припосівного внесення не корегуються. На основі цих розрахунків складається план удобрення з сівозміні (табл. 11).
При визначенні дози азоту по будь-якому методу слід пам’ятати, що для запобігання надмірного надходження нітратів у с.-г. продукцію і грунтові води, кількість азотних добрив під культуру не повинна перевищувати регламентовану норму азоту для цієї культури (Додаток 14).
Якщо господарство закупило мінеральних добрив значно менше від потреби, то слід застосувати раціональний розподіл закуплених мінеральних добрив. Рекомендовані дози основного удобрення відкориговані за вмістом поживних речовин у грунті конкретного поля, необхідно, в першу чергу планувати під пріоритетні культури на даний момент, які вирощуються за інтенсивною технологією. Під інші культури дози основного внесення можна зменшити. Деякі культури після удобрення попередників будуть використовувати післядію добрив.
За обмеженої кількості фосфорних добрив слід рекомендувати локальне їх внесення до сівби і обов’язково при сівбі, як захід, що підвищує їх ефективність. У припосівне удобрення і в підживлення культур слід рекомендувати дози поживних речовин, що передбачені системою застосування добрив.
В зв’язку із зменшенням внесення органічних добрив і застосуванням комплексних добрив, при розробці системи удобрення необхідно планувати також внесення мікродобрив з урахуванням біологічних особливостей культур та грунтових умов.
Продуктивність культур значною мірою залежить і від співвідношення органічних (т/га) і мінеральних добрив (кг/га) у системі удобрення та властивостей грунту. В середньому оптимальним вважається співвідношення в межах 1: 12-14 [10].
Насиченість сівозміни органічними добривами визначають діленням загальної їх кількості на площу сівозміни, а насиченість елементами живлення – діленням загальної кількості елементів живлення в добривах вміст NРК в органічних і мінеральних добривах) після коригування на площу сівозміни.
На підставі даних, представлених в таблиці 11, слід пояснити першочерговість розміщення органічних добрив під культури сівозміни та ефективність норми в залежності від культури. Чи задовольняє співвідношення органічних і мінеральних добрив в даному випадку? Слід обґрунтувати також відсоток розподілу добрив для основного внесення, припосівного і підживлення. Під які провідні культури в першу чергу необхідно поєднувати внесення органічних і мінеральних добрив
| № поля | Культура | Гній,т/га | Рекомендовані дози добрив, кг/га | Поправо- чний коефіці- єнт до забезпечення грунту | Уточнені дози добрив, кг/га | |||||||||||||||||||||
| основне | припосівне | підживлення | Гній, т/га | основне | припосівне | підживлення | ||||||||||||||||||||
| N | P | K | N | P | K | N | P | K | N | P | K | N | P | K | N | P | K | N | P | K | М* | |||||
| Всього за рота- цію | ||||||||||||||||||||||||||
Таблиця 11
План удобрення у _____сівозміні №___ (визначення норм добрив на основі рекомендованої системи в сівозміні з уточненням за допомогою поправочних коефіцієнтів)
.
М* - мікродобриво (в пояснені до таблиці слід вказати яке добриво пропонується і особливості його застосування)
У середньому на 1га сівозмінної площі: гній -----------т/га, ---N---------кг/га,Р-----------кг/га,К-----------кг/га.
