Техніка виявлення і діагностики несправностей

Для простоти методи виявлення і діагностики несправностей можуть бути класифіковані на дві загальні категорії:

1) оцінювання (змінних величин і параметрів моделі);

2) розпізнавання образів (образної інформації).

Рис. 67 ілюструє відповідність різних конкретних методів зазначеним категоріям. Багато методів виявлення і діагностики несправностей до деякої міри взаємопов’язані і можуть розглядатися як продовження один одного. Наприклад, встановлення образів або областей у методі розпізнавання образів часто базується на аналізі чутливості системи. З іншого боку, розпізнавання образів можна розглядати як завдання в теорії прийняття рішення, узагальнення якої веде до теорії оцінювання.

Інша класифікація методів виявлення несправностей може бути такою:

1) детерміноване виявлення;

2) статистичне виявлення;

3) евристичне виявлення.

Статистичний аналіз, який застосовують до розпізнавання образів перевершує детермінований спосіб розпізнавання образів ідентифікації несправності, оскільки дозволяє враховувати шумовий фон вимірів і може компенсувати ефекти невеликих дрейфів значень параметрів. Крім того, статистичний аналіз дозволяє враховувати також апріорні вірогідності несправностей, наприклад, шляхом ранжирування несправностей відповідно до вірогідності їх появи.

На практиці виявлення несправностей можуть здійснюватися і в інших формах, окрім оцінювання параметрів і розпізнавання образів. У багатьох випадках виявлення несправності базується просто на візуальному спостереженні. У багатьох випадках, наприклад, механічне зношування вимірюється безпосередньо за допомогою чутливих елементів, змонтованих на поверхні або біля поверхні об'єкта, підданої зношуванню.

Більшість порушень нормального ходу процесу виявляється операторами. Під час виконання своїх обов'язків оператор без будь-якої системи проводить виявлення несправностей і порушень повного ходу процесу. В основному, він прагне попередити зменшення виробництва готової продукції. Оператор здійснює різноманітний контроль показів приладів і, використовуючи свій попередній досвід, приймає рішення щодо істотності виходу відповідних показів за контрольні межі, про сталість або посилення шумового фону чи про наявність даних, які не відповідають іншим вимірам. Використовуючи органолептичні спостереження (зір, слух, нюх, дотик), оператор безупинно контролює устаткування (насоси, вентилятори, регулюючі клапани, інше технологічне обладнання, яке не забезпечене відповідними приладами і яке може працювати незадовільно). Зазвичай, оператор дотримується типового набору ознак наявності небезпечної ситуації, при яких він починає діяти.

ДІАГНОСТИКА НЕСПРАВНОСТЕЙ