Вимоги провед. ек. аудиту для товаровиробник;

Запровадження стандартів ек. менеджменту і ек. аудиту є види вкладення капіталу. Це приносить:

- зменшення витрат на видалення віднов. шляхом зменшення їх маси

- зменшення витрат на сировуну шляхом більш ефекентив. її використань та зменшення маси віднод.

- зменшення витрат на виробництво шляхом використання кращих технолог. та підвищення ефективності технолог.процес.

- покращення інформації на якій базується рішення по вибору технолог. що дозволяє більш вигідно витрачати гроші.

- зменшення витрат на воду та енергію шляхом більш економ. та раціонал. їх використання.

- підвищення рівня виробництва,бо робітники краще працюють таи,а відчувають відповідальність керівництва та турботу про людей(їх блага)

- розширення ринків збуту для товарів для (ек. свідомих покупців)

- покращення репутації підприємства.

20) Система управління навколишнім середовищем ДСТУ ISO 14001-97.

В міру зростання інтересу з боку суспільства і держави до збереження і поліпшення якості навколишнього середовища та охорони здоров'я людини великі й малі організації все більше приділяють уваги потенційно можливого впливу своєї діяльності, продукції або послуг на навколишнє середовище. Екологічні характеристики * функціонування організації набувають дедалі більшу значення для внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін. Досягнення високих екологічних характеристик вимагає від організації неухильно дотримуватися системного підходу і постійно вдосконалювати систему управління навколишнім середовищем.
Цей стандарт містить опис елементів системи управління навколишнім середовищем та практичні поради з впровадження або вдосконалення такої системи.

Головним призначенням цього стандарту є надання організаціям допомоги у впровадженні або вдосконаленні системи управління навколишнім середовищем. Це призначення відповідає принципу сталого розвитку та цілям різних культурних, соціальних, економічних та інших структур.

У цьому стандарті також містяться приклади, описи та варіанти вибору, які допомагають як у впровадженні системи управління навколишнім середовищем, так і у зміцненні її взаємозв'язку із загальною системою управління організацією. Разом з тим слід зазначити, що тільки ДСТУ ISO 14001-97 містить вимоги, відповідно до яких можна проводити об'єктивний аудит системи для цілей сертифікації / реєстрації або для цілей самодекларації.

Система управління навколишнім середовищем дає можливість організаціям впорядковано і послідовно вирішувати екологічні проблеми шляхом розподілу ресурсів, визначення обов'язків і регулярного оцінювання технічних правил, методик та процесів.
Вона є істотно важливою для забезпечення спроможності організацій визначати свої екологічні цілі і досягати їх, а також для забезпечення постійної відповідності діяльності, продукції або послуг національним та / або міжнародним вимогам. Система управління навколишнім середовищем є невід'ємною частиною системи загального управління в межах організації. Розробка та впровадження системи є безперервним і інтерактивним процесом. Структура, обов'язки, досвід, технічні правила, методики, процеси і ресурси для реалізації екологічної політики, цілей і завдань повинні бути скоординовані із зусиллями в інших сферах (наприклад, щодо управління процесами чи виробництвом, управління фінансами, забезпечення якості, техніки безпеки та охорони здоров'я на робочих місцях).

Зміст стандарту: 1) Вступ до ДСТУ ISO 14001;

2) Сфера застосування;

3) Терміни та визначення;

4) Вимоги до системи екол.керування; 4.1екол.політика; 4.2планування; 4.3запровдження та функц.; 4.4перевірка,контроль та коригування; 4.5аналіз з боку керівництва

 

 

21.Модель систем управління НС

Екологічна політика:відповідає діяльності підприємства,включає заходи постійного вдосконалення,відповідає законодавству,має організаційну структуру,оформлення документів і відома працівникам,доведена до відома громадян

Планування:екол.аспекти,законодавчі вимоги,цілі та завдання НПС

Впровадження та функціонування: орг.структура та відповідальність, підготовка, обізнаність, компетентність, зв’язки, документ системи управління НС, управління документацією, готовність до авар.ситуацій

Перевірка: контроль та коригувальні дії, моніторинг та вимірювання (методики регулярних і періодичних вимірювань параметрів процесів і робіт, запис отриманої інформації, контрольна апаратура), невідповідність, аудит системи управління НС (аналіз з боку керівництва)

 

 

Галузь використання

Стандарт встановлює склад елементів системи управління навколишнім середовищем та вимоги до її функціонування. Він стосується тих екологічних аспектів, які організація може контролювати і на які вона може впливати. Він не встановлює конкретних вимог до екологічних характеристик.
Цей стандарт застосовний до будь-якої організації, органу, підприємству, установі (далі - організації), які бажають:

а) впровадити, підтримувати та вдосконалювати систему управління навколишнім середовищем;
б) переконатися в тому, що система відповідає вимогам декларованої ними екологічної політики;

в) надати докази іншим зацікавленим сторонам про такий відповідно;
г) провести сертифікацію / реєстрацію системи управління навколишнім середовищем на відповідність цієї моделі;

д) декларувати відповідність своєї діяльності, продукції або послуг вимогам цього стандарту.
Стандарт поширюється на організації, що функціонують на території України, незалежно від форм власності та видів діяльності, і на органи з сертифікації / реєстрації.

 

23. Вимоги до систем управління НС

Організації необхідно створити систему управління навколишнім середовищем та забезпечити її функціонування.

Екологічна політика: відповідає діяльності підприємства,включає заходи постійного вдосконалення, відповідає законодавству, має організаційну структуру, оформлення документів і відома працівникам,доведена до відома громадян

Планування: екол.аспекти, законодавчі вимоги, цілі та завдання НПС

Впровадження та функціонування: орг.структура та відповідальність, підготовка, обізнаність, компетентність, зв’язки, документ системи управління НС, управління документацією, готовність до авар.ситуацій

Перевірка: контроль та коригувальні дії, моніторинг та вимірювання (методики регулярних і періодичних вимірювань параметрів процесів і робіт, запис отриманої інформації, контрольна апаратура), невідповідність, аудит системи управління НС (аналіз з боку керівництва)

 

24. Загальні положення,мета ОВНС

Турбота про охорону навколишнього середовища - є першочерговим завданням в умовах зростаючого антропогенного і техногенного впливу, що чиниться людиною і його господарською діяльністю на природу планети.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - це комплекс заходів, спрямований на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров'я населення будь-якого виду планованої господарської діяльності.

Загальні положення.

1.1 Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Мета проведення ОВНС - розробка необхідних заходів щодо попередження шкідливого впливу планованої господарської діяльності на навколишнє середовище або мінімізація такого впливу при неможливості його повного усунення. ОВНС проводиться на етапі проектування, ще до початку будівництва об'єкту.

1.2 Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати ре­зультати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність насе­лення, і техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

 

 

Основне завдання ОВНС.

Основними завданнями ОВНС є:

- загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
- розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обгрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;
- визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами роз­міщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);
- визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;
- прогнозна оцінка зміни стану навколишньої природного середовища в процесі реалізації проекту відповідно до переліку окремих його компонентів:
- клімат і мікроклімат;
- повітряне середовище;
- геологічне середовище;
- водне середовище;
- грунти;
- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти;
- визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нор­мативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;
- визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;
- складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

 

26. Структура і склад розділу ОВНС.

Розділ ОВНС повинен містити такі підрозділи:

Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд - підстави для проведення ОВНС;

- фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об'єкта проектування;

- загальна характеристика об'єкта проектування;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище;

- оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;

- комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього сер­едовища і його безпеки;

- оцінка впливів НС під час будівництва;

- Заява про екологічні наслідки діяльності.

Склад.

Розділ ОВНС є обов'язковою частиною техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР) програм, проектів. Відповідальність за організацію та проведення ОВНС покладено на замовника. Розробка матеріалів ОВНС доручається спеціалізованим та іншим організаціям, що мають відповідні ліцензії. Процес розробки матеріалів ОВНС відбувається в такій послідовності:

- замовник визначає виконавця ОВНС;

- замовник і виконавець ОВНС складають та узгоджують Заяву про наміри з обґрунтуванням переліку впливів проектованої діяльності; проводять збирання і систематизацію наявних матеріалів про стан природного середовища, умови життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів;

- складають завдання на розробку матеріалів ОВНС з обґрунтуванням обсягу робіт за-
лежно від екологічної небезпеки проектованої діяльності, варіантів її розміщення і стану навколишнього середовища;

- виконавець проводить ОВНС згідно із завданням і складає проект Заяви про екологічні наслідки діяльності;

- замовник чи, за його дорученням, генеральний проектувальник подають матеріали ОВНС на державну екологічну експертизу до органів Міністерства екології та природних ресурсів України.

-

27. Підстави для проведення ОВНС.

* відомості про документи, що є підставою для розробки передпроектної (ТЕО, ТЕР) та проектно-кошторисної документації на будівництво в цілому і розділу ОВНС в її складі, в тому числі перелік попередніх узгоджень, експертних висновків;

* коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє сере­довище і їх перелік, визначений у Заяві про наміри або на інших етапах виконання ОВНС;

* узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівель­ них і територіальних обмежень;

* дані щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблем, що потребують вирішення у зв'язку з цим;

* відомості про замовника, генпроектувальника та виконавців ОВНС, в тому числі дані про організації та фізичних осіб, які є власниками первинної інформації, виконували інженерно-екологічні вишукування і науково-дослідні роботи, брали участь у збиранні та обробці інформації, а також про рецензентів попередніх матеріалів проектування.

 

28. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА І КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ РАЙОНІВ І МАЙДАНЧИКІВ БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТІВ ПРОЕКТОВАНОЇ діяльності.

Підрозділ має містити стислий опис фізико-географічних умов, рельєфу міс­цевості, дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду, узагальнену харак­теристику флори і фауни в обсязі, необхідному для екологічних, санітарно-епіде­міологічних, соціальних і економічних оцінок на регіональному і місцевому рівнях, характеристику розподілу всіх негативних факторів у зоні впливів планованої діяль­ності, а також відповідні картографічні матеріали, ситуаційні схеми та ін.

 

29. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ПРОЕКТУВАННЯ І ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗОНАХ ЇХ ВПЛИВІВ.

До складу матеріалів підрозділу включаються:

- загальна характеристика планованої діяльності та її альтернативи;

- відповідність планованої діяльності містобудівній документації;

- наявність позитивних екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних і еко­номічних аспектів реалізації планованої діяльності.

Стисла характеристика планованої діяльності містить:

- розгляд варіантів розміщення планованої діяльності (у тому числі альтернативи відмови від діяльності), а також варіантів технологічних процесів, якщо вони пе­редбачаються завданням на проектування;

- дані про розміри будівельних майданчиків, площі зайнятих земельних угідь;

- коротку характеристику виробництва, класи його небезпеки і продукції, що ви­робляється;

- дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси;

- опис технологічного процесу планованої діяльності з зазначенням усіх чинників впливу на навколишнє середовище і технічних рішень, спрямованих на усунення чи зменшення шкідливих викидів, скидів, витоків, випромінювань у навколишнє сере­довище, у порівнянні з найкращими вітчизняними і закордонними аналогами;

- опис інженерних мереж і комунікацій, схем збору, очищення і видалення шкід­ливих речовин;

- проектні дані про розрахункові обсяги усіх видів газоподібних, рідких, твердих відходів виробництва і твердих побутових відходів, а також проектні рішення щодо екологічної та санітарної безпеки утилізації чи деструкції як на об'єкті, що проектується, так і при передачі їх на інші підприємства для подальшого використання та обробки;