Нормування шумових забруднень довкілля.
Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища.
Шум – це всі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати.
Основною метою боротьби з шумом є його повне усунення, а за неможливості цього – зниження інтенсивності шуму до допустимих меж, які визначені відповідними нормами. Нормування шумових та вібраційних забруднень довкілля регламентується нормативними документами: ДСТУ 2867, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДНАОП 0.003–3.14, що розробляють ГДШХ–гранично допустимих рівнів шумових характеристик та санітарні норми показників вібраційного навантаження.
Види шумів: постійний, непостійний, коливний, переривчастий, повітряний, структурний, імпульсний.
Одиницею вимірювання шуму є Бел – відношення діючого значення звукового тиску до мінімального значення, яке сприймається вухом людини. На практиці використовується десята частина цієї фізичної одиниці – децибел (ДБ)
В основу санітарно–гігієнічного нормування шуму закладено запобігання виникненню функціональних розладів або захворювань, надмірного стомлення і зниження працездатності як при короткочасних, так і повторній дії несприятливих чинників виробничого середовища. Допустимі рівні шуму на робочих місцях, у виробничих приміщеннях і території підприємства регламентуються Державними санітарними нормами ДСН3.3.6.037, витяг з яких наведено в таблиці
Санітарне нормування отруйних речовин у продуктах тваринництва.
Санітарне нормування отруйних речовин в продуктах тваринництва. М'ясо залежно від наявності в ньому отруйних речовин і можливості використання в їжу поділяють на групи:
• з нормуванням гранично допустимих кількостей отруйних речовин у м'ясі та м'ясних продуктах на 1 кг маси м'яса, мг:
♦ свинцю 0,5 ♦ кремній фтористого натрію 0,4
♦ ролену 0,3 ♦ атразину 0,2
♦ метоксихлору 14 ♦ нітрат–йону 100:
♦ ДДТ та його метаболітів і гексахлорциклогексану до 0,005.
При отруєнні м'яса нітратами з рівнем, не вищим від 7–10 мг %, і виявленні нітратів, м'ясо вимушено забитих тварин можна використовувати для виробництва варених ковбас. М'ясо з
· гранично допустимою кількістю отруйних речовин використовують на харчові цілі;
• з отруйними речовинами, з якими м'ясо допускається для використання на харчові цілі: препарати фтору, солі цинку і міді, хлорид натрію, алкалоїди, кислоти і луги, газоподібні речовини (амоній, хлор, чадний газ, сірчистий ангідрид), карбамід, сапоніни; речовини фото динамічної дії, що містяться в гречці, просі, люцерні; ціаногенні рослини, токсичні гриби, отруйні речовини куколю, молочаю, веху і рослини сімейства Лютикових. У всіх випадках внутрішні органи, у тому числі і кишково–шлунковий тракт, вим'я і мозок утилізують. М'ясо тварин, вимушено забитих, після обробки детрилом Б та О, ціанозом та браміном (птицю), дозволяється використовувати в їжу не раніше, ніж через 6 діб після введення препарату
6. Поняття «відходи виробництва», «екологічна ситуація»
До відходів належать залишкисировини і матеріалів, щоутворюються в процесівиробництва, а також при використанніпалива, електроенергіїтощо. Причинами відходівможуть бути: технологічніумовивиробництватощо.Відходиподіляються на:
зворотні;
неповоротні.
Неповоротнівідходиобліковуються в кількісномувиразі за місцямиїхвиникнення і списуються на виробничусобівартістьконкретнихвиробів.
Зворотнівідходи – цезалишкисировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та іншихвидівматеріальнихцінностей, щоутворилися в процесівиробництва і втратилиповністюабочастковоспоживчіякості початкового ресурсу.
Зворотнівідходиоцінюються:
1. За ціноювихідного ресурсу.
2. За чистою вартістюреалізації (П(с)БО №9, МР №47).
Наприклад, у хлібопекарськійпромисловостівідходами є висівки, тістовід зачистки тістомісильних машин і агрегатів, зміт. Цівідходиоцінюються за ціноюможливоїреалізації (чиста вартістьреалізації).
Наприклад, у шкірянійпромисловості до відходів належать клаптикишкіривідрозкроювиробів. Клаптики, щоможуть бути використані для виготовленняшкіргалантереїоціняться за вартістювихідного ресурсу, а клаптики, що не можуть - утилізуються за ціноюможливоїреалізації. На видипродукціївідносятьсяпропорційнообсягамвиробництваабо нормвитрат.
· Підекологічноюситуацієюрозуміютьстаннавколишньогосередовища, абоокремихйогофакторів, якімаютьемоціональну, кількіснуабоякіснуоцінку. З позиціїлюдини, розумінняекологічноїситуації, якапотребуєпокращенняабозапобігання, зветьсяекологічноюпроблемою.
7. Види нормативів якості води
Нормативиякостіводи —встановлені (нормовані) значенняпоказниківякостіводи (фізичні, хімічні, біологічні), щовідповідаютьпевнимвимогам, приякихнадійнозахищаєтьсяздоров'ялюдей, створюютьсясприятливіумовидляводокористування, охорониводтаекологічногоблагополуччяводногооб'єкта.
До фізичнихпоказниківякості води належать температура, прозорістьчикаламутність, кольоровість, запах і смак.
Дохімічних — активнареакція (рН), окиснюваність, мінералізціяводи (сумарнийвмістсолей) таціланизкарозчинниххімічнихречовин (основнііони, розчиннігази, біогенніречовини, мікроелементи, радіоактивіречовини, специфічнізабруднювальніречовини).
Добіологічних (мікробіологічних) — вмісткишковоїпалички (колі-індекс), сапрофітнихбактерій
