В даний час перед педагогами освітніх закладів стоїть найважливіше завдання: розвиток комунікативних навичок дітей. Аналізуючи досвід педагогів, я прийшла до висновку, що традиційні методи не завжди ефективні в роботі з дошколятами. Нові ФГТ передбачають широке застосування інтеграції в різноманітних освітніх областях.
Інтегрований метод навчання є для дошкільнят інноваційним. Він спрямований на розвиток особистості дитини, його пізнавальних і творчих здібностей. Серія занять об'єднана основною проблемою. Наприклад, на заняттях художньо-естетичного циклу - з образами домашніх тварин у творах письменників, поетів, з передачею цих образів у народно-прикладному мистецтві та творчості художників - ілюстраторів.
Варіативність використання інтегрованого методу досить різноманітна.
- Повна інтеграція (екологічне виховання з худ. літературою, З, муз. вихованням, фіз. розвитком)
- Часткова інтеграція (інтеграція худ. літератури і изодеятельности)
- Інтеграція на основі єдиного проекту, в основі якого лежить проблема.
Інтегрований метод включає в себе проектну діяльність. Дослідницька діяльність цікава, складна і неможлива без розвитку мовлення. Задачі дослідницької діяльності в старшому дошкільному віці - це:
- формування передумов пошукової діяльності, інтелектуальної ініціативи;
- розвиток уміння визначати можливі методи вирішення проблеми з допомогою дорослого, а потім і самостійно;
- формування вміння застосовувати дані методи, які сприяють рішенню поставленого завдання, з використанням різних варіантів;
- розвиток бажання користуватися спеціальною термінологією, ведення конструктивної бесіди у процесі спільної дослідницької діяльності.
Працюючи над проектом, діти отримують знання, розширюють свій кругозір, поповнюють пасивний та активний словники, вчаться спілкуванню з дорослими і однолітками.
Дуже часто для запам'ятовування незнайомих слів, текстів, розучування віршів педагоги у своїй практиці використовують мнемоніку.
Мнемоніка, або мнемотехніка - це система різних прийомів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій. Такі прийоми особливо важливі для дошкільнят, так як наочний матеріал засвоюється краще вербального.
Особливості методики застосування не зображення предметів, а символів для опосередкованого запам'ятовування. Це значно полегшує дітям пошук і запам'ятовування слів. Символи максимально наближені до мовного матеріалу, наприклад для позначення диких тварин використовується ялинка, позначення домашніх - будинок.
Робота з розвитку зв'язного мовлення дітей ведеться за такими напрямами: збагачення словникового запасу, навчання складання переказу і придумування оповідань, розучування віршів, відгадування загадок.
Актуальність використання наочного моделювання в роботі з дошкільниками полягає в тому, що:
по-перше, дитина-дошкільник дуже пластичний і легко навчаємо, але для дітей з ОВЗ характерна швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає вирішити цю проблему;
по-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам'ятовування та засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам'яттю. Адже одне з правил зміцнення пам'яті говорить: "Коли вчиш - записуй, малюй схеми, діаграми, чорти графіки";
по-третє, застосовуючи графічну аналогію, ми вчимо дітей бачити головне, систематизувати отримані знання.
Роботу з формування мовлення у дошкільників проводиться комплексно, за такими напрямами:
- корекція звуковимови;
- формування навичок звукового аналізу та синтезу слів і уявлень про структурні одиниці мовної системи (звук - слово - речення - текст);
- формування лексико-граматичних категорій;
- формування зв'язного мовлення;
При нормальному ході мовного розвитку дошкільник спонтанно засвоює багато словотворчі моделі, одночасно існуючі в мові і працюють у межах певної лексичної теми.
Багатьом дітям потрібне спеціальне навчання, а потім тривалі тренувальні вправи по засвоєнню навичок словотворення. Полегшити цей процес, урізноманітнити його і зробити більш цікавим для дитини допоможе метод наочного моделювання.
Він дозволяє дитині усвідомити звучання слова, повправлятися у вживанні граматичних форм, також він сприяє розширенню словникового запасу, формування мовного чуття.
Кожен педагог у своїй діяльності переслідує мета - навчити дітей зв'язно, послідовно, граматично правильно викладати свої думки, розповідати про події з навколишнього життя.
Необхідно відзначити, що зв'язкова мова, будучи самостійним видом речемыслительной діяльності, разом з тим виконує важливу роль в процесі виховання та навчання дітей, оскільки вона виступає у вигляді засобу отримання знань та засоби контролю над цими знаннями.
В сучасних психологічних і методологічних дослідженнях відзначається, що вміння і навички зв'язного мовлення при їх спонтанному розвитку не досягають того рівня, який необхідний для повноцінного навчання дитини в школі. Цим умінням і навичкам потрібно спеціально навчати.
Переказ - більш легкий вид монологічної мови, тому що він дотримується авторської позиції твори, в ньому використовується готовий авторський сюжет і готові мовленнєві форми і прийоми. Це в якійсь мірі відображена мова з певною часткою самостійності. Мальовничо-графічний план виступає тут як засіб мнемотехніки.
З допомогою картинно-графічного плану, представленого як у вигляді піктограм, так і у вигляді предметних картинок діти переказують тексти, загадки вчать і т.д.
При складанні різних по складності оповідань посилюється роль і значення моделювання та композиційного оформлення сюжету, самостійного добору лексики, синтаксичних конструкцій, виразних засобів мови. Діти відчувають труднощі в побудові сюжету, тут їм на допомогу приходить картинно-графічний план. Він служить моделлю розповіді, і дитині, при наявності наочної опори залишається самостійно підібрати лексичний матеріал, побудувати речення.
Перш, ніж дати дітям завдання скласти розповідь по серії картин, необхідно підготовча робота: розглянути уважно всі картинки серії, відзначити, що головне на кожній з них, визначити сюжетну лінію і т.д. Часто при складанні розповіді діти втрачають діалоги героїв, слова-ознаки, що характеризують і описують персонажів. В картинно-графічному плані акцентується увага дошкільників саме на це. Якщо необхідно передати настрій героя - використовую піктограми. Піктограми виставляються при розгляданні кожної картинки із серії, щоб акцентувати увагу дітей на певній ознаці або дії героя.
Для розповіді по сюжетній картинці картинно-графічний план просто необхідний. Дитині важко сконструювати ситуацію, зображену на картині, придумати розвиток подій і грамотно закінчити свою розповідь, тобто оформити мовним матеріалом схему побудови висловлювання: зачин - розвиток подій - підсумок.
Існує кілька видів занять з картинним матеріалом.
Зупинюся на навчанні рассказыванию за окремою сюжетною картинці з придумуванням дітьми попередніх подій. Наприклад, картинка: «Зимові забави».
При складанні оповідання розповідного по цій картинці я роздаю дітям картки з фрагментами картинки і пропоную їм скласти пропозиції. Потім виставляється велика картинка, діти знаходять на ній свої фрагменти. Випереджаючи появу картинно-графічного плану, проводиться бесіда за змістом картини, по ходу бесіди виставляються опорні картки-символи і фрагменти картини. Таким чином, складаючи свою розповідь, діти комбінують в оповіданні свої знання і зображені на картині дії.
Використання наочного моделювання в системі корекційної роботи дає позитивний результат, що підтверджується даними діагностики рівня мовного розвитку дітей.
З усього вище сказаного можна зробити висновок: метод наочного моделювання та проектний метод можна і потрібно використовувати в системі як корекційної роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, так і в роботі з дітьми масових груп дитячого садка і початкової школи.
