Лекции.Орг
 

Категории:


Искусственные сооружения железнодорожного транспорта: Искусственные сооружения по протяженности составляют в среднем менее 1,5% общей длины пути...


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...


Электрогитара Fender: Эти статьи описывают создание цельнокорпусной, частично-полой и полой электрогитар...

Вакцинопрофілакимка і серопрофілактика



Вакцинопрофілактика – Один з головних методів запобігання складних захворювань, епідемічного характеру. Завдяки такій профілактиці з'явилася можливість уникнути багатьох захворювань, які загрожують життю людини.

В нашій країні діє календар щеплень. Він багатьом схожий на календарі вакцинації, що діють у більшості цивілізованих країн. Цим документом інтервали між щепленнями підбираються так, щоб імунітет дітей розвивався і зміцнювався як можна краще. Щеплення можна розділити на три категорії: обов'язкові, профілактичні ідобровільні.

Існує також кілька видів вакцин:

Перший вид – живі вакцини. Це вакцини для дітей, які містять ослаблені живі мікроорганізми. До них відносятьсяБЦЖ і вакцинація проти поліомієліту.

Другий вид – інактивовані вакцини. Вони діють на основі вбитих мікроорганізмів. Це щеплення проти коклюшу,гепатиту А і поліомієліту.

Третій вид – хімічні вакцини. Вони містять тільки деяку частину збудника. Це щеплення проти менінгококової інфекції, гемофільної інфекції, коклюшу.

Четвертий вид – анатоксини. Їх дія заснована на продукуються бактеріями отруті, який втратив свої токсичні властивості, але здатний викликати імунітет. Таким чином здійснюється профілактика правця і дифтерії.

П'ятий вид – асоційовані вакцини. Вони складаються з компонентів різного виду. Прикладами можуть бути вакцина АКДС і ММР II.

Важливе питання використання комбінованих вакцин. Вони дозволяють зменшити вартість проведення вакцинації населення і збільшити охоплення жителів щепленнями. Імунізація такими вакцинами одночасно протипаротиту, кору і краснухи проводиться всім дітям.

 

Правила вакцинопрофілактики в дітей

Помилково вважати, що всі щеплення проводяться в однакових умовах. Навпаки, розвиток імунітету до кожної окремої хвороби вимагає особливого підходу. Нижче ми наводимо деякі правила, які стосуються найбільш поширених в нашій країні щеплень.

1. Щеплення проти туберкульозу проводять у різні дні з іншими щепленнями. Ревакцинації проти туберкульозу (Вакцина БЦЖ) піддають дітей віком 7 – 15 років, у яких результат проби Манту негативний.

2. Вакцинації проти гепатиту В проводиться всім новонародженим, вона може бути проведена вакциною Енжерікс В.

3. Інтервал між першими трьома вакцинаціями АКДС становить 30 днів, а між третьою і наступної повинен бути не менше року. Для профілактики таких хвороб як кашлюк, правець, поліомієліт, дифтерія, гепатит В використовують комбіновані вакцини, які мають різні комбінації антигенів.

4. ІПВ або інактивована вакцина зазвичай застосовується при перших двох вакцинаціях, але в разі протипоказань може бути використана для подальших вакцинацій проти поліомієліту.

5. Профілактика проти Hib-інфекції здійснюється як моно-, так і часто комбінованими вакцинами. Для первинної вакцинації рекомендуються до використання комбіновані вакцини, що мають Hib-компонент.

Серотерапія і серопрофілактика — це лікувальний або профілактичний ефект, що досягається при введенні в організм сироватки чи сироваткових препаратів, які містять у необхідній кількості імунні антитіла проти збудника інфекційного захворювання або для попередження його виникнення.

Імунні сироватки — матеріальна частина гуморального імунітету, захисний ефект якого принципово характеризується специфічним зв'язуванням відповідного антигену й антитіла.

Основу біологічної активності імунних сироваток складають антитіла (імуноглобуліни Б), вироблені В-клітинами (плазмоцита-ми) у відповідь на стимулювання відповідним антигеном.

При формуванні первинної імунної відповіді під впливом подразливої дії антигену В-лімфоцити починають активно проліферу-вати, тобто виконувати імуноморфологічну функцію бласттранс-формації. У процесі ділення з материнської клітини утворюються дочірні клітини, названі бластами. У результаті ділення вони набувають різної форми, тому розрізняють великі та середні бласти. Процес антигеностимульованого розмноження В-лімфоцита завершується утворенням імунних малих лімфоцитів, які активно виробляють антитіла проти антигену і постачають їх у кров, де вони накопичуються в кількостях, достатніх для ліквідації подразнювальної дії антигену. Після цього імуностимульовані лімфоцити припиняють функцію антитілоутворення і стають «клітинами пам'яті», здатними до повторної відтворюваності при зустрічі з антигеном.

Вторинна імунна дія виявляється в продукуванні антитіл «клітинами пам'яті» без імуноморфологічного процесу бласто-творення.

Яким чином імунні антитіла впливають на специфічний до них антиген? Принцип блокування антигену імунними антитілами визначається специфічним зв'язуванням. При цьому залежно від фізико-хімічних властивостей антигену зв'язування з антитілами може відбуватися подвійно. Корпускулярні антигени,— наприклад, мікробні клітини, зв'язуються з імунними сироватками за рахунок аглютинації, тому всі антимікробні сироватки називаються аглю-тинуючими.

Розчинні антигени, до яких належать токсини, зв'язуються з імунними сироватками за допомогою преципітації і називаються преципітуючими.

За основним біологічним призначенням сироватки поділяють на два види — лікувально-профілактичні та діагностичні.

До лікувально-профілактичних належать сироватки, що містять антитіла до повного антигену мікроорганізму або його токсину. Такі антигени ще називають захисними, або «протективними». Вони так само відповідають або за життєздатність збудника, або за його токсинотворення. Тому при взаємодії з такими сироватками мікроорганізм гине або втрачає спроможність виробляти токсини.

Діагностичні сироватки містять антитіла до антигенів мікроба, що характеризує процеси його життєдіяльності, але не впливають на його життєздатність. Тому їх взаємодія з антигеном (мікробною клітиною або токсином) має діагностичний сенс.

Яким чином одержують лікувально-профілактичні та діагностичні сироватки? У сучасному вакцино-сироватковому виробництві існує два методи одержання імунних сироваток — гетерологіч-ний і гомологічний. Гетерологічні сироватки одержують від імунізованих тварин, гомологічні — від людей-донорів.

 





Дата добавления: 2016-03-25; просмотров: 1957 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:


    Поиск на сайте:


    © 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

    Ген: 0.002 с.