Служба охорони праці на підприємстві

На роботодавця покладено обов'язок здійснення постійного управління охо­роною праці на виробничому рівні. Загальне управління охороною праці здій­снює керівник підприємства, його заступники, керівні працівники структурних підрозділів підприємства, безпосередні керівники робіт. Для здійснення спеці­ального управління на підприємствах, в установах, організаціях згідно ст. 15 Закону України "По охорону праці" створюється служба охорони праці.

Служба охорони праці здійснює організацію безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, забезпечення працівників засобами індивіду­ального та колективного захисту, проведення професійної підготовки і підви­щення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці, запровадження оптимальних режимів праці та відпочинку пра­цюючих, професійного добору виконавців для визначених видів робіт та здій­снення контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці.

Служба охорони праці створюється роботодавцем відповідно до типового по­ложення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.³⁸

Служба охорони праці створюється на підприємствах, в установах, орга­нізаціях, а її ліквідація можлива лише у разі ліквідації самого підприємства, установи, організації чи припинення використання найманої праці фізичною особою.³⁹

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функ­ції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Отже, служба охорони праці може функціонувати у різних організаційних формах залежно від чисельності працюючих.⁴⁰ Вона створюється у вигляді са-

³⁸ Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року за № 73 з наступними змінами і доповненнями.

³⁹ У трудовому законодавстві Азербайджанської республіки допускається ліквідація служби охорони праці з ініціативи роботодавця, але лише за згодою органу, що здійснює державний контроль за дотриманням трудового законодавства (ст. 223 Трудового кодексу Азербайджанської Республіки).

⁴⁰ Створення служби охорони праці передбачено і в інших державах. Обов'язок її створення, структура та склад залежать від чисельності працюючих, характеру та ступеня небезпеки виробництва. Так, у Російській Федерації у кожній організації, що здійснює виробничу діяльність, з чисельністю більше 100 працівників створюється служба охорони праці або вводиться посада спеціаліста з охорони праці. У Білорусії така служба також створюється на підприємствах, установах, організаціях інших (невиробничих) галузях з чисельністю працю­ючих більше 200 чоловік. Роботодавцям, у яких працює менша кількість працівників, надано право самостійно вирішувати питання про доцільність створення такої служби. Проте у разі не створення служби охорони праці роботодавець повинен укласти договір з спеціалістами чи організаціями, що надають послуги в сфері охорони праці (як це передбачено у Росії), або залучати спеціалістів для проведення консультацій і надання рекомендацій з безпечної організації праці (водночас білоруське законодавство покладає виконання функцій служби охорони праці на одного з керівників підприємства, установи, організації).

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ, В УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ

мостійного структурного підрозділу, групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі що працює на умовах сумісництва. Більш детальніше це питання викладено у Рекомендаціях щодо структури та чисельності служби охорони праці (до Типового положення про службу охорони праці), затверджених на­казом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року №73.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. За своїм посадовим становищем та умовами праці керівник служби прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. При наяв­ності на підприємстві інституту заступників керівника керівник служби охоро­ни праці призначається на посаду заступника керівника підприємства.

Служба охорони праці комплектується спеціалістами, що відповідають за­конодавче встановленим вимогам. Вони повинні мати:

- вищу освіту. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Освітній критерій не застосову­ється щодо осіб, які прийняті на посаду до затвердження Типового положення про службу охорони праці;

- стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Наявність такого ста­жу не є обов'язковою для осіб, які мають спеціальну освіту з охорони праці.

Служба охорони праці, як правило, комплектується спеціалістами такого профілю:

- інженерами відповідної спеціальності;

- фахівцями з питань гігієни праці;

- юристами, що спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці. Служба охорони праці контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших норма­тивних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охоро­ни праці;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань упо­вноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, вико­ристання за призначенням коштів фонду охорони праці;

в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів проти-аварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях;

г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та пе­реатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують ро­боти підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

д) забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-про­філактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продукта­ми, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію

3.2. Служба охорони праці на підприємстві

питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

е) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законо­давством;

є) проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких робо­тах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

ж) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також за­ходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування.

Спеціалісти з охорони праці мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприєм­ства, зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих, та одержувати від посадових осіб необхідні відомос­ті, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.

Для виконання функцій, покладених на службу охорони праці, її спеціалісти мають право надсилати керівнику подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують законодавство про охорону праці, порушувати кло­потання про заохочення працівників, вимагати відсторонення від роботи пра­цівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

Виявивши порушення вимог нормативних актів про охорону праці, спе­ціалісти служби видають керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи за формою 1-ОП, згідно з Додатком до Типового положення про службу охорони праці. Припис складається у двох екземплярах, один з яких видається керівникові перевіреного об'єкту, цеху, під­приємства, другий залишається у службі охорони праці. Припис реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років.

У приписі вказуються суть виявлених недоліків, нормативні акти про охоро­ну праці, положення яких порушено, строк, протягом якого виявлені порушення повинні бути усунені, та дату фактичного виконання заходів.

Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від під­пису чи одержання припису, такий з відповідним поданням направляється на ім'я керівника, якому адміністративне підпорядкований керівник структурного підрозділу, або керівникові підприємства. Якщо ж керівник підприємства від­мовляється від підпису в одержанні припису і дане підприємство не має вищес­тоящої господарської організації, то спеціаліст з охорони праці запрошує двох

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ, В УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ

свідків (наприклад, членів комісії з питань охорони праці підприємства, уповно­важених трудового колективу з питань охорони праці або від профспілки) і вони засвідчують цей факт. Припис з відповідними поясненнями може бути направ­лений у районну прокуратуру, територіальний орган Держнаглядохоронпраці за місцем знаходження підприємства.

Приписи спеціалістів служби охорони праці, у тому числі про зупинення ро­біт, може скасовувати в письмовій формі лише роботодавець.