Спеціальні гарантії права на охорону праці неповнолітніх осіб

Трудове законодавство України встановлює додаткові гарантії охорони праці неповнолітніх. Система гарантій обумовлена фізіологічними, психологічними й віковими особливостями неповнолітніх.

Права неповнолітніх у трудових відносинах базуються на принципі їх рів­ності з повнолітніми особами, а в галузі охорони праці неповнолітні користу­ються додатковими пільгами, встановленими законодавством України.

З метою захисту життя, здоров'я та працездатності неповнолітніх встанов-

2.3. Спеціальні гарантії прав працівників на охорону праці

Таблиця №10

ГАРАНТІЇ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАЦІВНИКІВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

Встановлення мінімального віку прийняття на роботу

І

заборона залучення неповнолітніх до підій­мання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми

встановлення скороченої тривалості робочого часу

Заборона залучення неповнолітніх до робіт із шкідливими і небезпеч­ними умовами праці

заборона призначення неповнолітніх на робо­ти, які пов'язані виключ­но з підійманням, утри­манням або перемі­щенням важких речей

надання щорічної основної відпустки подовженої тривалості в зручний для неповнолітнього час

Зменшення норм виробітку

заборона залучення осіб, віком до 14 років, до тривалої роботи по підійманню та перемі­щенню важких речей

заборона залучення неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні

лено мінімальний вік прийняття їх на роботу (ст. 188 КЗпП України). Не до­пускається прийняття на роботу осіб, молодших шістнадцяти років. Як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягай п'ятнадцяти років. Для підго­товки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів за­гальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої праці, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадця­тирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Положення трудового законодавства України щодо мінімального віку непо­внолітніх, з якого допускається використання їх праці, прийняті з врахуванням вимог міжнародної спільноти. Одним з важливих документів у цій сфері є Кон­венція №138 МОП про мінімальний вік для прийому на роботу від 06.06.1973р. Встановлення мінімального віку є однією з гарантій забезпечення ефективної ліквідації дитячої праці й поступового підвищення мінімального віку для при­йому на роботу до рівня, який відповідає найповнішому фізичному та розумо­вому розвиткові підлітків.

Кожен член МОП, ратифікувавши конвенцію, самостійно встановлює міні­мальний вік, з якого допускається використання праці неповнолітніх, але він не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти і, у будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж 15 років. Якщо економіка і систе­ма освіти певної держави не достатньо розвинені, то допускається на печатках встановлення мінімального віку — 14 років.

Розділ 2. ГАРАНТІЇ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

№	Держава, що ратифікувала Конвенцію МОП №138	Дата реєстрації грамоти про ратифікацію	Мінімальний вік, встановлений державою (у роках)
1.	АЛЖИР	30.04.1984р.
2.	АНТИГУАІБАРБУДА	17.03.1983р.
3.	БЕЛЬГІЯ	19.04.1988р.
4.	БІЛОРУСІЯ	03.05.1979р.
5.	БОЛГАРІЯ	23.04.1980р.
6.	ВЕНЕСУЕЛА	15.07.1987р.
7.	ГВАТЕМАЛА	27.04.1990р.
8.	ГОНДУРАС	09.06.1980р.
9.	ГРЕЦІЯ	14.03.1986р.
10.	ДОМІНІКА	27.09.1983р.
11.	ЕКВАТОРІАЛЬНА ГВІНЕЯ	12.06.1985р.
12.	ЗАМБІЯ	09.02.1976р.
13.	ІЗРАЇЛЬ	21.06.1979р.
14.	ІРАК	13.02.1985р.
15.	ІРЛАНДІЯ	22.06.1978р.
16.	ІСПАНІЯ	16.05.1977р.
17.	ІТАЛІЯ	28.07.1981 р.
18.	КЕНІЯ	09.04.1979р.
19.	КОСТА-РІКА	11.06.1976р.
20.	КУБА	07.03.1975р.
21.	ЛІВІЯ	19.06.1975р.
22.	ЛЮКСЕМБУРГ	24.03.1977р.
23.	МАВРИКІЙ	30.07.1990р.
24.	МАЛЬТА	09.06.1988р.
25.	НІГЕР	04.12.1978р.
26.	НІДЕРЛАНДИ	14.09.1976р.
27.	НІКАРАГУА	02.11.1981 р.
28.	НІМЕЧЧИНА	08.04.1976р.
29.	НОРВЕГІЯ	08.07.1980р.
ЗО.	ПОЛЬЩА	22.03.1978р.
31.	РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ	03.05.1979р.
32.	РУАНДА	15.04.1981 р.
33.	РУМУНІЯ	19.11.1975р.
34.	ТОГО	16.03.1984р.
35.	УКРАЇНА	03.05.1979р.
36.	УРУГВАЙ	02.06.1977р.
37.	ФІНЛЯНДІЯ	13.01.1976р.
38.	ФРАНЦІЯ	13.07.1990р.
39.	ШВЕЦІЯ	23.04.1990р.
40.	ЮГОСЛАВІЯ	06.12.1983р.

Законодавець встановив заборону залучення неповнолітніх до робіт, на яких не допускається застосування праці осіб молодших вісімнадцяти років (ст. 190 КЗпП України, ст. 15 Закону України "Про охорону праці"). Перелік важких ро­біт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. за № 46. У цей перелік включені як підземні

2.3. Спеціальні гарантії прав працівників на охорону праці

роботи, так і інші роботи із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Для виявлення відповідності виконуваній роботі, ранньої діагностики захво­рювань неповнолітні при поступленні на роботу та періодично, до досягнення ними 21 року, проходять обов'язкові медичні огляди.

Однією з гарантій забезпечення працездатності неповнолітніх є заборона за­лучати осіб молодших вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми піді­ймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом Мініс­терства охорони здоров'я України від 22.03.1996 р. за № 59. Забороняється при­значати неповнолітніх на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утри­манням або переміщенням важких речей, як і заборонено залучати до тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей осіб, віком до 14 років.

Для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу, нада­ється щорічна основна відпустка подовженої тривалості в зручний для них час, забороняється їх залучати до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

З метою встановлення полегшених умов праці для робітників віком до вісім­надцяти років норми виробітку встановлюються, виходячи з норми виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу. Для непо­внолітніх працівників у встановлених законодавством випадках (ст. 193 КЗпП України) можуть затверджуватися знижені норми виробітку.