Загальна схема взаємодії системи з оточуючим середовищем

Н.р.

Колоквіум – 1

1. Системність навколишнього світу

2. Загальна схема взаємодії системи з оточуючим середовищем

3. Невизначеність ринкового середовища та шляхи її локалізації;

4. Основні функціональні характеристика планів (управлінських рішень).

5. Маневреність управлінських рішень

6. Маневрування як засіб подолання інерційності управлінських рішень. Способи маневрування

7. Класифікація систем за якостями маневрування та інерційності

8. Еластичність управлінських рішень

9. Надійність управлінських рішень

10. Напруженість управлінських рішень

11. Зворотність (незворотність) управлінських рішень

12. Види маневрування. Граничні маневреності.

13. Постановка задачі оптимізаційного планування з врахуванням маневреності якостей управлінського рішення

14. Алгоритм знаходження оптимального еластичного управлінського рішення

15. Ігровий підхід до оцінки напруженості планів

16. Моделювання впливу чинників діяльності на процес прийняття управлінських рішень

Системність навколишнього світу

Навколишній світ і діяльність людини з точки зору сучасної науки мають системний характер.

Системність – це загальна властивість об’єктивно існуючої єдності світу, його структурованості і взаємозв’язку. Системність як загальна властивість світу виявляється не тільки в системності матеріального світу, але й системності пізнавальної та практичної діяльності.

Сторонами системності є системність матеріального світу, системність пізнання й системність практичної діяльності.

Структурованість світу полягає в його дискретності та впорядкованості. Матеріальний світ складається з величезної кількості різноманітних дискретних частин.

Системність пізнання полягає у тому, що наші знання про світ являють собою взаємопов’язану систему відомостей, уявлень та моделей навколишнього світу.

Головними ознаками системності знань є їх структурованість, цілісність, взаємозв’язок.

Системність практичної діяльності полягає у тому, що ця діяльність, як і сам світ та його пізнання, завжди має системний характер.

Ознаками системності діяльності, крім розглянутих вище загальних ознак, є підпорядкованість діяльності певній цілі (цілеспрямованість) та алгоритмічність.

Алгоритмічність діяльності полягає у тому, що всяка діяльність складається з окремих кроків, які виконуються у певній послідовності, відповідають певним правилам.

 

Загальна схема взаємодії системи з оточуючим середовищем

Стан системи включає її структуру, склад, будову, властивості та відносини її елементів та підсистем. Для опису самої системи слід знати способи її функціонування, взаємодію з оточуючим середовищем та основні суперечності між системою і оточуючим середовищем. Функціональні характеристики системи в певній мірі і залежатимуть від властивостей системи в цілому, таким чином управління системою можна розглядати як підсумок пізнання розглядати як підсумок пізнання властивостей і закономірностей розвитку системи, а оптимальний план як результат цілеспрямованого вибору значень важливих параметрів між характеристиками системи. Зміна зовнішніх умов функціонування та управління системою складається з двох груп:

- 1група стосується забезпеченості різними видами ресурсів і пов’язана із змінами умов поставок і планів підприємства. - 2га група умов стосується природно-географічних та інших аналогічних зовнішніх умов. Їх зміни можуть бути викликані стохастичним або варіантним характером.

Система краще всього характеризується та конкретизується при розгляді її властивостей. Пов'язані з цілями та функціями:

1.Ефект синергії — односпрямованість (або цілеспрямованість) дій компонентів посилює ефективність функціонування системи.

2.Пріоритет інтересів системи ширшого (глобального) рівня перед інтересами її компонентів

3.Емерджентність — цілі (функції) компонентів системи не завжди збігаються з цілями (функціями) системи.

4.Мультиплікативність — і позитивні, і негативні ефекти функціонування компонентів в системі мають властивість множення, а не додавання.

5.Цілеспрямованість — діяльність системи підпорядкована певній цілі.

6.Альтернативність шляхів функціонування та розвитку.

Пов'язані зі структурою

1.Цілісність — первинність цілого по відношенню до частин: появи у системи нової функції, нової якості, органічно випливають зі складових її елементів, але не властивих жодному з них, взятому ізольовано.

2.Неадитивності — принципова несвідомих властивостей системи до суми властивостей складових її компонентів.

3.Структурність — можлива декомпозицію системи на компоненти, встановлення зв'язків між ними.

4.Ієрархічність — кожен компонент системи може розглядатися як система (підсистема) ширшої глобальної системи.

Пов'язані з ресурсами та особливостями взаємодії із середовищем

1.Комунікативність - існування складної системи комунікацій із середовищем у вигляді ієрархії.

2.Взаємодія і взаємозалежність системи і зовнішнього середовища.

3.Адаптивність - прагнення до стану стійкої рівноваги, яке передбачає адаптацію параметрів системи до мінливих параметрами зовнішнього середовища (проте «нестійкість» не у всіх випадках є дисфункціональному для системи, вона може виступати і як умови динамічного розвитку).

4.Надійність - функціонування системи при виході з ладу однієї з її компонент, збереженість проектних значень параметрів системи протягом запланованого періоду.

5.Інтерактивність.
3. Невизначеність ринкового середовища та шляхи її локалізації;

Невизначеність – фундаментальна характеристика недостатньої забезпеченості процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно певної проблемної ситуації” „Невизначеність – досить широке поняття, яке характеризує неможливість отримання абсолютно точного знання про тенденції розвитку внутрішніх та зовнішніх умов функціонування господарських систем” „Невизначеність – це неповне або неточне уявлення про значення різноманітних параметрів у майбутньому, що породжується неповнотою та неточністю інформації про умови реалізації рішення Ще одним чинником невизначеності, якому варто приділити окрему увагу, є така характеристика зовнішнього середовища діяльності суб‘єктів підприємництва, як нестабільність. „Невизначеність” є багатогранною категорією, яка має різноманітні форми прояву та значну кількість факторів, що спричиняють її існування.

Тому дослідники невизначеності пропонують для виокремлення її різновидів застосовувати класифікаційний підхід. 1. Принципова невизначеність, наприклад, у ситуаціях квантової механіки. Цей тип невизначеності має суто фізичну інтерпретацію, тому на ньому ми зупинятися не будемо. 2. Невизначеність, зумовлена надмірно великою загальною кількістю елементів чи об’єктів, що розглядаються. 3. Невизначеність, викликана нестачею інформації або недостатньою її достовірністю з огляду на технічні, соціальні та інші причини. Недостатня достовірність інформації може пояснюватися як технічно чи організаційно недосконалою системою її збору або обробки, так і свідомим її перекрученням різного роду зацікавленими особами. 4. Невизначеність, зумовлена надмірно високою або неприйнятною платою за визначеність. 5. Невизначеність, зумовлена органом прийняття рішення з огляду на нестачу його досвіду та знань факторів, що впливають на прийняття рішень. Цей тип невизначеності також пов’язаний з третім різновидом, оскільки однією з причин недостовірності інформації є її викривлення внаслідок ненавмисних дій людей, причетних до її обробки. 6. Невизначеність, зумовлена обмеженнями в ситуації прийняття рішень. Типовим прикладом обмежень при прийнятті рішень, що призводять до зростання невизначеності, є обмежений час, який відводиться на прийняття рішень. 7. Невизначеність, зумовлена поведінкою середовища або супротивника, що впливає на процес прийняття рішення.

 

4. Основні функціональні характеристика планів (управлінських рішень).

Маневреність управлінських рішень тобто зміни способів функціонування і їх інтенсивностей, м Маневреність розглядається як реакція системи на змінення зовнішніх та внут­ріш­ніх умов реалізації плану, а також цільових його стратегій.

Еластичність управлінських рішень Під еластичністю управлінського рішення в загальному випадку розуміється його здатність до певних «деформацій» без суттєвої втрати можливості реалізації кінцевих цілей.

Надійність управлінських рішень Надійність плану можна визначити як потенційну ймовірність виконання рішень, що містяться в ньому за обсягами і термінами.

Напруженість управлінських рішень Напруженість управлінського рішення виступає в якомусь сенсі синонімом ймовірності його невиконання.

Зворотність (незворотність) управлінських рішень

Функціональні характеристики системи до певної міри залежать від властивостей системи в цілому, а ті - від її складу, структури, будови, властивостей і відношення елементів системи, способів її функціонування.

Ефективність планових рішень вирішальним чином залежить від того, наскільки адекватно вони відображають стани планованої системи.

Зміни зовнішніх умов виконання плану дуже багатообразні. Одна їх група торкається забезпеченості різними видами ресурсів і пов'язана із змінами умов експортно-імпортних постачань, планів підприємств.

Інша група даних змін торкається природно-географічних і інших аналогічних зовнішніх умов. Зміни внутрішніх умов виконання плану впливають перш за все на витратні коефіцієнти по ресурсах і випусках продукції і на вартісні коефіцієнти цільової функції.

Головні джерела тут - це зміни інтенсивності, структури і ефективності науково-технічного прогресу, закладеного в первинний план; механізму функціонування об'єкту планування; технологічної і організаційної структури плану(вони можуть викликати, зокрема, зміна допустимої транспортної схеми, схеми технологічних зв'язків).