Еволюція стратегічного менеджменту

3. Стратегічний менеджмент як система заг. управл підпр.є видом діяльності вищого керівництва в умовах нестаб зовнішнсередовища, зміст якого (за думкою І. Ансоффа) полягає в:аналітичному формулюванні стратегії;розвитку компетенцій менеджерів;управлінні організаційними змінамиСистему стратегічного менеджменту на підприємстві складають:суб’єкти управління (менеджери);об’єкти управління (працівники, економічні відносини);механізм управління (місія, цілі, стратегія, функції, технологія). Технологія с.м. представлена сукупністю методів стратегіч.діагностики середовища підприємства та способів впливу менеджерів на працівників з метою створення, впровадження та реалізації ефективної стратегії. Основні елементи (структура) с.м. на підприємстві:стратегія;орг.структура;орг.культура. Елементами с.м.підприємства (за визначенням консультаційної фірми "Мак – Кінзі")є:стратегія, орг.структура, стиль керівництва, мистецтво управління, кадри, участь працівників в розподілі прибутків. Наявність на підприємстві всіх елементів с.м. та їхнє ефективне застосування забезпечує досягнення довго строк. цілей з мінімально можливими витратами ресурсів і часу. Стратегія є інструментом перерозподілу фізичного та психічного навантаження менеджерів в динамічно змінюваних умовах діяльності. Орг.структура — це упорядкована сукупність підрозділів, що формують рівні управління, їх взаємозв’язки та забезпечують керівництво підприємством. Ефективна орг.структура підприємства повинна:мати оптимальну взаємодію штабної та науково – технічної ланок і лінійного персоналу підприємства;забезпечувати оперативну та ефективну взаємодію із зовн.середовищем;базуватись на стратегії підприємства;забезпечувати якісне, своєчасне та ефективне досягнення встановлених цілей. В системі с.м. аналіз організаційної структури повинен спрямовуватися на вирішення двох основних проблем:якою мірою існуюча орг. структура може сприяти або заважати реалізації обраної стратегії;на яких рівнях в організаційній структурі мають впроваджуватися рішення визначених завдань в процесі здійснення стратегії. Орг.культура визначається переконаннями та домінуючими етичними стандартами щодо ведення господарської діяльності. Її елементами є: філософія, ритуали, цінності, норми, правила, психологічний клімат.

4. Етапи процесу стратегічного менеджменту Особливості процесу с.м.:вирішення стратег. завдань не існує окремо від інших службових обов’язків керівників;розроблення та виконання стратегії створює нерегулярну потребу в управлінському часі;необхідність отримання максимальної підтримки стратегії від кожного працівника;в процес розроблення та виконання стратегії залучаються всі менеджери підприємства. Цикл.с.м: 1формулювання теорії бізнесу та місії2.встановлення стратег.цілей і завдань3.проведення стратег.діагностики4.вибір стратег. альтернативи та стратегії5.впровадж.та реаліз.стратегії6.стратег.контроль Домінантною загал. функцією в с.м. є організування ефективної діяльності працівників. Метою етапу "Встановл.стратег. цілей і завдань" є визнач.довгострок. орієнтирів розвитку, а результатом — формування системи стратег. цілей і завдань розвитку.Метою етапу "Формулювання теорії бізнесу та місії" є ідентифікація специфіки господарської діяльності та суспільного статусу підприємства, а результатом — визнач.довгострок.перспективи діяльності. Цілями етапу "Проведення стратег. діагностики" є змістовний формальний опис середовища підприємства, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих напрямків їхньої зміни. Результатом є системна модель підприємства та його середовища. Метою етапу "Вибір стратег.альтернативи та стратегії розвитку" є визнач. напрямку довгострок. розвитку, а результатом — стратегія, яка визначає засоби та дії для досягнення встановл. цілей.. Метою етапу "Впровадж.та реалізація стратегії" є підготовка персоналу підпри-ва до виконання обраної стратегії, а результатом — адаптація потенціалу підприємства до вимог стратегії. Метою етапу "Стратег. контроль" є оцінка спроможності підп-ва досягнути встановлений цілей при реалізації обраної стратегії, а результатом — своєчасне коригування діяльності персоналу підприємства.

5.Найпош. класиф.стратег. підп-ва.Оскільки керівники розроб.короткострок.тактичні та довго строк. стратег.і заходи, що відповідають специфічній ситуації їхнього під-ва та стану ринку, існує незліченна к-ть варіантів стратегій і різних їхніх нюансів. В стратег. м-ті виділяють 4 рівня розробки стратегій на під-ві. Вони повинні узгоджуватись між собою, місією, перспективним станом зовнішн. середовища та конкурентним положенням підприємства.

	Успішні базові стратегії ґрунтуються на стійкій конкурентній перевазі. Під-во є конкурентоспроможним завжди, коли володіє перевагою перед конкурентами в залученні споживачів і захищене від дії конкурентних сил. Для створення підприємством своєї конкурентоспроможності воно повинне спрямувати стратегію на пропонування споживачу того, що він сприймає як найвищу цінність — якісної продукції за низькою ціною або такої, яка заслуговує того, щоб за неї заплатили більше. Конкурентні стратегії забезпеч. розвиток і закріплення конкурентної позиції на ринку,залежать від ресурсного забезпечення підприємства. Конкурентна стратегія під-ва зазвичай містить наступальні та оборонні дії, а також робить акцент на ті з них, що виправдані ринковою ситуацією. Додатково вона включ. короткострок. тактичні дії, що необхідні для негайного реагування на зміну конкуренції та дії, розраховані на тривалий вплив на довгострок. конкурентні можливості під-ва та його ринкову позицію