Види юридичної відповідальності

Юридична відповідальність є наслідком правопорушен­ня. Залежно від галузевої належності розрізняють такі види юридичної відповідальності:

1) кримінальна — застосовується тільки за вчинення
злочину. Це найбільш суворий вид відповідальності, що
передбачає найжорсткіші обмеження особистого і майно­
вого характеру, настає з моменту набрання вироком суду
законної сили, реалізується виключно в судовому порядку.
Як вид кримінального покарання до 2000 р. в Україні існу­
вала смертна кара. Суперечки про її збереження або усу­
нення не вщухають і сьогодні;

2) адміністративна — застосовується за вчинення
адміністративного проступку. Стягнення особистого і май­
нового характеру, що накладаються в цьому випадку, мають
набагато м'якший характер (наприклад, якщо арешт як
кримінальне покарання встановлюється на строк від одно­
го до шести місяців, то адміністративний арешт не переви­
щує 15 діб);

3) цивільно-правова — настає за невиконання договору,
заподіяння майнової шкоди, має виключно майновий,

компенсаційний характер. її особливість полягає у можли­вості добровільного виконання правопорушником заходів відповідальності, без застосування державного примусу (договірна відповідальність). Державний примус викорис­товується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин (позадоговірна відповідаль­ність);

4) дисциплінарна — настає за порушення трудової,
службової, навчальної дисципліни і носить, як правило,
особистий характер (зауваження, догана, сувора догана,
переведення на нижчу посаду, відрахування з навчального
закладу тощо). Особливість цього виду відповідальності
полягає в тому, що вона застосовується не тільки держав­
ними органами, а й недержавними суб'єктами (адміністра­
цією підприємства, установи, організації);

5) матеріальна відповідальність — полягає в обов'яз­
ку відшкодувати збиток. Шкода, заподіяна власнику під­
приємства, установи, організації працівником при вико­
нанні своїх трудових обов'язків передбачає відшкодуван­
ня прямого реального збитку. Упущена вигода не відшко­
довується;

6) конституційно-правова відповідальність — виража­
ється у можливості настання несприятливих наслідків для
суб'єктів конституційного права, що порушили норми кон­
ституційного законодавства. Цей вид відповідальності є
порівняно новим для вітчизняної практики. Прикладами
такої відповідальності є розпуск парламенту, імпічмент
президента, відставка уряду.

Питання про суб'єкти конституційно-правової відпові­дальності є дискусійним. Більшість дослідників звертають увагу перш за все на відповідальність органів державної влади, посадовців, виборних осіб у системі державної влади і системі місцевого самоврядування. Це цілком логічно у зв'язку з необхідністю осмислення конституційно встанов­лених пріоритетів в умовах становлення громадянського суспільства і правової держави.

В юридичній науці дискутується питання про самостій­ність процесуальної, екологічної, сімейної, фінансової, ювенальної юридичної відповідальності. Процесуальна відповідальність настає за порушення встановлених зако­ном правил провадження у кримінальних, цивільних та інших юридичних справах. Сімейна відповідальність за­стосовується за сімейні проступки (наприклад, як самостій-

ний вид відповідальності розглядають позбавлення батьків­ських прав). Фінансова відповідальність настає за пору­шення правил поводження з грошовими ресурсами (напри­клад, стягнення несплачених податків у кратному розмірі, штрафи, арешт банківського рахунку та ін.). Ювенальна відповідальність — це відповідальність неповнолітніх за статусний проступок (проступок, який не карається у разі вчинення його дорослим). Цей вид відповідальності засто­совується в державах, що мають системи ювенальної юсти­ції. Його відмітною особливістю є виховний, спрямований на ресоціалізацію правопорушника характер.

Особливим видом відповідальності є міжнародно-пра-вова відповідальність держави. Такі, наприклад, економіч­ні санкції (заборона на торгівлю, спільну економічну ді­яльність) проти держави — порушника норм міжнародно­го права.

Класифікація юридичної відповідальності за її основни­ми цілями:

1) правовідновна (репараційна) — добровільне вико­
нання правопорушником відповідальності перед потерпі­
лим. Особа, яка вчинила правопорушення, відшкодовує
заподіяний збиток, відновлює порушені права, виконує
обов'язки, припиняє протиправне діяння без примусу дер­
жави (прикладом тому є договірна цивільно-правова і ма­
теріальна відповідальність). Правовідновна відповідаль­
ність вважається такою, що настала після добровільного
виконання обов'язків правопорушником. Державний при­
мус застосовується у разі виникнення конфлікту між учас­
никами правовідносин;

2) каральна (репресивна) — особа, яка вчинила право­
порушення, притягується до покарання або стягнення на
основі рішення, винесеного у встановленому законом поряд­
ку (кримінально-правова, адміністративно-правова відпові­
дальність). У радянський період історії держави саме цьому
виду відповідальності надавалося головне значення.

В умовах формування громадянського суспільства і
правової держави зросло значення правовідновної відпові­
дальності. У випадках, коли правопорушенням заподіяна
шкода правам людини, першочерговим завданням є віднов­
лення порушених прав, відшкодування шкоди за рахунок
правопорушника. Проте каральна відповідальність, як і
раніше, відіграє значущу роль у забезпеченні правопоряд­
ку і захисті прав людини.___________

Питання, завдання та тестидля самоконтролю

1. Дайте визначення юридичної відповідальності та
охарактеризуйте її ознаки.

2. Користуючись текстом Конституції України, наведіть
приклади конституційної відповідальності у проспектив­
ному та в ретроспективному аспектах.

3. Назвіть фактичні та юридичні підстави юридичної
відповідальності.

4. Визначте мету юридичної відповідальності.

5. Охарактеризуйте функції юридичної відповідально­
сті.

6. Охарактеризуйте принципи юридичної відповідаль­
ності.

7. Складіть схему видів юридичної відповідальності.

8. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Види
юридичної відповідальності».

 

А. Кримінальна	1. Громадянин М. був звільнений з роботи за появу на робочому місці в нетверезому стані
Б. Адміністративна	2. Громадянин 0. повинен відшкоду­вати вартість зіпсованої ним деталі верстата, на якому він працює
В. Цивільно-правова	3. Громадянин А. позбавлений бать­ківських прав
Д. Дисциплінарна	4. Громадянина В. оштрафований за порушення правил дорожнього руху
Е. Матеріальна	5. Арешт банківського вкладу
Є. Конституційно-правова	6. За умисне нанесення легкого тілесного пошкодження громадянину П. громадянин Д. був позбавлений волі строком на 1 рік
Ж. Процесуальна	7. Звільнення Голови Національного Банку України за перевищення повноважень
3. Сімейна	8. Заборона підтримувати економічні зв'язки з державою
И. Фінансова	9. Пеня за порушення умов договору оренди
І. Ювенальна	10. Примусовий привід обвинувачено­го

 

ї. Міжнародно-правова

11. Застосування примусових заходів виховного характеру до 15 -річної дитини

9. Чому, на вашу думку, у правових соціальних і демо­кратичних державах смертна кара вже давно виключена із системи кримінальних покарань? Обґрунтуйте свою відпо­відь.

Додаткова література

Басін К.В. Юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності // Правова держава. — К., 2003. — Вип.14. — С.108-114.

Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумо­ва правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України. — 2006. — №1. — С.50-54.

Біляк О.М. Інститут юридичної відповідальності: сучас­ні проблеми і тенденції розвитку // Правова держава. — К.,

2003. — Вип.14. — С.101-107.

Братусь С.Н. Юридическая ответственность и закон­ность: Очерк теории. — М.: Юрид лит., 1976. — 200 с.

Ветютнев Ю.Ю. О позитивной юридической ответ­ственности // Право и политика. — 2005. — №5(65). — С.146-148.

Головченко В. Юридична відповідальність: позитив­ний і ретроспективний аспект // Юридична Україна. —

2004. — №7. — С.4-7.

Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідаль­ності: актуальні питання // Право України. — 2003. — №4. —С.21.

Іваненко О. Процесуальна відповідальність як окремий і самостійний вид юридичної відповідальності // Право України. — 2006. — №3. — С.32-35.

Карпенко Д. Теоретичні проблеми матеріальної відпові­дальності // Право України. — 2002. — № 9. — С.148.

Красникова А. Конституционная ответственность в со­временном украинском конституционализме // Юридиче­ский вестник. — 2001. — С.90.

Крестовская Н. Теоретическая модель ювенальной ответ­ственности //Закон и жизнь. — 2004. — № 10. — С. 39—43.

Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственнос­ти. — СПб: Юридический центр Пресс, 2003. — 387 с.

Лук'янець Д. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. — 2004. — №3. — С.4-Ю.

Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідаль­ності // Право України. — 2006. — №2. — С.9-12.

Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Проблемы юридической ответственности. — СПб: Юридический центр ПРЕСС, 1995. —202 с.

Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної від­повідальності сторін трудових правовідносин: Моногра­фія. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. — 264 с

Ш

Розділ 23

ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА.

ЮРИДИЧНИЙ ПРОЦЕС