Юридична відповідальність є одним із видів соціальної відповідальності.
Соціальна відповідальність — це ставлення суспільства до вчинків особи з погляду виконання нею соціальних норм. Вона зумовлюється необхідністю підпорядковувати, координувати та коректувати в процесі спільної діяльності дії кожного з діями інших, приватний інтерес погоджувати із загальним. До видів соціальної відповідальності можна віднести: моральну, релігійну, політичну, партійну.
Юридична відповідальність відрізняється від усіх інших видів соціальної відповідальності лише тим, що вона ґрунтується на нормативних вимогах, які забезпечуються в необхідних випадках державним примусом.
Виділяють два аспекти юридичної відповідальності:
1) позитивний (проспективний, або заохочувальний) —
передбачає заохочення за виконання корисних для суспіль
ства і держави варіантів поведінки на рівні, що перевищує
загальні вимоги (етично-свідоме ставлення до виконання
обов'язків). Такими є, наприклад, державні нагороди, різно
манітні за характером премії та інші заохочення;
2) негативний (ретроспективний, або охоронний) — пе
редбачає обмеження та покарання за правопорушення,
тобто за вже вчинене діяння. Саме цей аспект юридичної
відповідальності, як правило, має особливе значення в те
орії та практиці.
З позицій соціального управління негативна юридична відповідальність постає як застосування заходів державно-
го примусу до особи, винної у вчиненні правопорушення. В той же час юридична відповідальність — це своєрідні правові відносини між державою і правопорушником, в межах яких держава має право здійснити щодо правопорушника певні заходи, а правопорушник зобов'язаний зазнати встановлені державою позбавлення особистого і майнового характеру.
Ознаки юридичної відповідальності:
1) спирається на державний примус, який реалізується
через діяльність спеціальних державних органів (поліція,
державні пенітенціарні установи, виконавча служба) або
інших суб'єктів, уповноважених на цю діяльність державою
(так, у ряді країн існують приватні виправні установи, осо
бливо для неповнолітніх);
2) тягне за собою певні негативні наслідки для право
порушника, які виражаються в особистих обмеженнях
(наприклад, позбавлення або обмеження свободи, позбав
лення права займатися певним видом діяльності) та/або
майнових стягненнях (конфіскація майна, обов'язок від
шкодувати заподіяний збиток);
3) є реакцією на винне антисуспільне діяння. Думки,
почуття, бажання вчинити правопорушення, не реалізова
ні зовні, не можуть бути підставою для притягнення особи
до юридичної відповідальності;
4) має процесуальну форму втілення. Юридична відпо
відальність реалізується компетентним органом держави в
строгій відповідності до встановленої законом процедури.
Для виникнення юридичної відповідальності потрібні певні обставини, що складають її фактичні та юридичні підстави:
1) фактичною підставою є склад правопорушення,
тобто сукупність його елементів: об'єкта, суб'єкта, об'єктив
ної та суб'єктивної сторін (складний юридичний факт);
2) юридичною підставою є норма права, що перед
бачає застосування заходів відповідальності за протиправ
ну поведінку (санкція правової норми), і правозастосов-
чий акт —• рішення конкретного органу (наприклад, ви
рок суду).
-э'*1 ■ • •. ■ ■ - '.іа
