Численні вільноживучі протисти помірних кліматичних зон, напевно скоріше за все, є космополітами. Однак, у деяких випадках детальні дослідження довели, що певні види конкретного роду зустрічаються тільки в чітко визначених частинах світу. Цікаво, що Tetrahymena australis та T. сapricornis зустрічаються лише в Австралії. У тропіках, напевно, живуть протисти, які найвірогідніше через кліматичні умови більше ніде не зустрічаються. Ареали паразитичних форм в основному залежать від поширення їхніх господарів.
Широке розповсюдження більшості видів протистів пояснюється тим, що механізми та можливості розселення у них найрізноманітніші. Через свої дуже дрібні розміри найпростіші легко переносяться на великі відстані у найдрібніших краплинах води чи у вологому матеріалі на інших, більших за розмірами організмах. Цисти досить часто розсіюються вітром.
Зростаюча схильність людей до мандрівок на великі відстані призводить до проблем, пов’язаних з поширенням паразитів. Збудники хвороб завозяться в країни, де раніше не спостерігалися, чи в регіони, де вони досить давно були знищені в результаті успішних заходів боротьби. В Україні, на превеликий жаль, знову постала проблема поширення малярії, збудники якої потрапляють на територію країни разом з хворими нелегальними мігрантами або вояками-українцями, що деякий час провели в небезпечних з точки зору цієї хвороби місцевостях.
У результаті потрапляння у незвичні умови проживання деякі протисти стають надзвичайно небезпечними для людини. Вільноживуче саркодове Naegleria fowleri (Schizopyrenida) в теплих тропічних водах може перетворюватися на патогенну форму, яка викликає небезпечний „амебний менінгіт”, який призводить до смерті хворих за тиждень. Подібні захворювання стали поширеними в умовах помірного клімату; заразитися можна тільки у штучно нагрітих плавальних басейнах та купальнях, а також у місцях скиду нагрітої води з охолоджувальних систем електростанцій.
Місця збору найпростіших
Майже всі вологі та водні біотопи заселені одноклітинними найпростішими. Зелене або коричневе забарвлення води вказує на значну кількість джгутикових. У випадку такого водоростевого „цвітіння” кількість особин одного виду (або небагатьох видів) завжди буває значною, а кількість видів – дуже невеликим.
Найкращими місцями для взяття проб у водоймах є пологі схили берегів з гниючим рослинним матеріалом. Тут відбувається рясний розвиток та ріст бактерій, які є основною їжею для більшості протистів.
Проби потрібно брати з глибини не більше, ніж декілька сантиметрів від поверхні води, тому що саме тут, як правило, оптимальні умови життя одноклітинних. Ємностями для проб можуть бути чисті скляні банки, а також пластикові торбинки. У посуд потрібно крім води помістити також придонний осад з того ж місця водойми. У випадку взяття проб з вологого субстрату (болотяні ґрунти, купи моху) рекомендується залити їх на деякий час водою, а потім сильно відтиснути й всю рідину зібрати. Якщо потрібно з’ясувати склад одноклітинних у проточній воді чи у віддалених від берега частинах водойми, доцільно використати планктонну сітку.
Симбіотичних та паразитичних протистів можна знайти майже у всіх Metazoa. Грегарини знайдені у більшості безхребетних, наприклад у сім’яникових міхурцях дощових червів та кишечнику борошняних червів. Джгутикові живуть у прямій кишці термітів та тарганів, які живляться деревиною. У рубці жуйних знайдено велику кількість інфузорій. Значна кількість протистів, в основному сидячих інфузорій (Peritricha, Chonotricha, Suctoria), живуть на тілі інших тварин, наприклад риб та членистоногих.
