Виділення і промивка дріжджів

Культуральне середовище із дріжджоростильних апаратів виходить у вигляді пінно-рідинної суміші густиною 0,25 г/см³. Перед виділенням дріжджів піну руй­нують, бо при її наявності зменшується продуктивність насосів і сепараторів, збі­льшуються втрати дріжджів.

Піну руйнують хімічним або механічними засобами. Як піногасники викорис­товують поверхнево-активні речовини: гідрофузи, соапсток, олеїнову кислоту. Для більш ефективної дії піногасники перетворюють у водну емульсію з розбавленням 1:6 (із вмістом жиру 5-10%).

Для механічного руйнування піни використовують спеціальні апарати-пінога-сники різних конструкцій.

На заводах, які виробляють спирт із меляси, дріжджову суспензію після гасін­ня піни подають безпосередньо на сепаратори. На спиртових заводах, які працю­ють з використанням зерна і картоплі, дріжджову суспензію з апаратів-піногасни-ків безперервно подають на вібросита з отворами 0,22-0,25мм; схід із вібросита виходить у збірник дріжджового концентрату, дріжджова суспензія -у збірник, а з нього на сепаратори.

На заводах, які переробляють мелясу, дріжджі виділяють і промивають в основ­ному на сепараторах трьох груп: на першій одержують дріжджову суспензію з конце­нтрацією біомаси 120-160 г/л, на другій її згущують до 250-300 г/л, на третій - до 450-500 г/л. Суспензію від сепараторів кожної групи зливають в окремі збірники.

На заводах, які переробляють зерно і карторлю, дріжджі виділяють на сепара­торах двох груп, сепаратори другої групи працюють по замкнутому циклу (кругова сепарація). Із сепараторів першої групи дріжджова суспензія безперервно поступає в збірник, у який також подають суспензію із сепараторів другої групи. Після дося­гнення заданої концентрації суспензії (не менше 450 г/л) замкнутий контур на де­який час переривають і суспензію із сепараторів другої групи спрямовують у збір­ник концентрованої дріжджової суспензії.

До надходження на сепаратори культуральне середовище і промивна вода про­ходять через ситчастий фільтр із отворами діаметром 0,3 мм. Для виділення дріж­джів використовують сепаратори А1-ВВС продуктивністю 25 м³/год, СОС-501-К-3 (35 М³/год) і СДС-531-К-3 (50 м³/год). Сепаратори миють через 8-16 год безперерв­ної роботи. Втрати дріжджів з відтоками не повинні перевищувати 2-3 клітини в полі зору мікроскопа і не більше 7% від їх загальної кількості.

ТЕРМОЛІЗ ДРІЖДЖІВ

Термоліз дріжджів полягає в тепловому руйнуванні оболонок дріжджових клі­тин і супутніх мікроорганізмів. Цілі термолізу: біологічне знешкодження дріжджів і бактерій, що необхідно для кращого засвоєння їх тваринами і запобігання захво­рювань; зменшення в'язкості суспензії, руйнування піни і виділення із суспензії повітря і діоксиду вуглецю, внаслідок чого забезпечується рівномірна подача су­спензії в сушарку і створюються умови для нормальної її роботи; зменшення втрат біомаси на життєдіяльність клітин під час зберігання їх у збірнику.

Термоліз дріжджів здійснюють безперервним способом в установці, яка вклю­чає підігрівач і витримувач однакових розмірів і загальною місткістю, розрахова­ною на 45-хвилинне перебування в них суспензії. Обидва апарати мають змішувачі і змійовики для підігрівання суспензії. Дріжджову суспензію з останнього ступеня сепараторів подають у нагрівач, де постійно підтримують температуру 75° С пода­чею пари у змійовик. Нагріта суспензія безперервно перетікає у витримувач, а із нього насосом подається в сушарку.

Рис. 12.5 Апаратурно-технологічна схема вирощування товарних кормових дріжджів на зерновій барді, їх виділення і термолізу

Апаратурно-технологічна схема вирощування товарних кормових дріжджів, їх виділення і термолізу наведена на рис. 12.5. У дрїжджоростильний апарат 1 без­перервно подають живильне середовище, а на початку вирощування - засівні дріж-

джі і при безперервному аеруванні дріжджі культивують. Готову культуру насосом 10 перекачують в апарат 2 для піногасіння, куди спрямовують емульсію хімічних піногасникІв.

З апарата для піногасіння культуральна рідина надходить на розподілювальне вібросито 3, з якого схід подають у збірник дріжджової суспензії 8, а культу рал ьну рідину - в збірник 9 і з нього насосом 10 на сепаратори 4. Дріжджову суспензію з сепараторів спрямовують у збірники 6 і після кругового сепарування в збірник дрі­жджового концентрату, а з нього насосом 10 в термолізатор 5. Термолізовану дріж­джову суспензію насосом 10 перекачують на сушарку. Відтік із сепараторів збира­ють у збірнику 7 і насосом 10 подають у витратні ємності на реалізацію або в випа­рну установку для згущення І випаровування.

СУШІННЯ ДРІЖДЖІВ

Термолізовану дріжджову суспензію висушують на розпилювальних або валь­цьових сушарках. Вальцьові сушарки використовують тільки в невеликих цехах кормових дріжджів, де кількість випареної вологи не перевищує 1 т/год.

Вальцьова сушарка складається з двох розміщених поряд пустотілих горизон­тальних барабанів (вальців), під кожним з яких встановлено корито. Дріжджову суспензію подають в обидва корита. Вальці обертаються в протилежних напрямках з частотою 6-8

Барабани обігріваються з внутрішньої сторони парою, що подається під тис­ком 0,35-0,4 МПа. Нижня частина їх циліндричної поверхні змочується дріжджо­вою суспензією і за один оберт барабанів (8-10 с) дріжджі висушуються до волого­сті не більшої 10%. З протилежної сторони барабанів розміщені ножі, які зрізують висушені дріжджі з поверхні барабанів. Сухі дріжджі транспортують у відділення фасування механічними транспортерами або пневмотранспортом.

Продуктивність двовальцьової сушарки СДВ-І200 по випареній воді складає 1-1,2 т/год по сухих дріжджах при концентрації біомаси в суспензії 500 г/л (12% СР)-250 кг/год. На 1 кг випареної вологи витрачається 1,7 кг пари, а на 1 кг сухих дріж­джів - 6-12 кг пари в залежності від концентрації біомаси в суспензії.

Розпилювальна сушарка складається з циліндричної сушильної камери (діа­метр 8-Ю м, висота циліндричної частки 5,5-7 м, конічної 6,6-8,7 м), в середині якої у верхній частині встановлено розпилювальний механізм. Нагріті гази в суміші з повітрям вводяться в сушильну камеру через центральну трубу під розпилюваль­ний диск. Гази, які виходять із сушарки, відводять із середини конуса камери в батарею циклонів.

Висушені дріжджі в основному відбирають із нижньої конусної частини су­шильної камери І пневмотранспортом подають на фасування, частково вони вино­сяться разом з газами, що відходять, в батарею циклонів, де вловлюються і також подаються пневмотранспортом на фасування.

Температура теплоносія на вході в сушарку 280-300° С, газів на виході із су­шарки 85-95° С. Розпилена дріжджова суспензія висушується упродовж декількох

секунд. Дріжджі нагріваються до температури не вище 60-65° С, що забезпечує високу якість засвоюваного білка, вітамінів, а також кольору і структури.

При використанні розпилювальних сушарок підвищується якість дріжджів і покращуються санітарно-гігієнічні умови праці у порівнянні із застосуванням валь­цьових сушарок. Найбільш поширені розпилювальні сушарки марок СРЦ-10/550НК, СРЦ-8/ЗООНК та СРЦ-6,5/2І5НК продуктивністю з випареної вологи відповідно 3,5 і 5,5 т/год. і з висушених товарних дріжджів 1060-1270, 520-640 і 820-980 кг/ год. Витрати природного газу або мазуту на 1 кг випареної вологи складають відпо­відно при нормальних умовах 0,117-0,130 м³ та 0,110-0,123 кг.

Втрати дріжджів на розпилювальних сушарках не повинні перевищувати 2%.