Під час вивчення розділу 2 необхідно зосередити увагу на усвідомленні специфічних рис змісту навчання української мови, методів і прийомів навчання, форм організації навчально-виховного процесу з української мови як другої.
Вивчаючи п.1, уважно ознайомтесь із завданнями програми з української мови, змістовими лініями, за якими визначено зміст навчання, розділами програми з української мови.
Опрацьовуючи п.2, уважно вивчіть класифікацію методів навчання української мови як другої, особливу увагу зверніть на прийом навчання – зіставлення, який виступає, з одного боку, організуючою основою усього навчання, з іншого, методичним прийомом.
Ознайомлюючись із п.3, зверніть увагу на класифікацію типів уроків і особливості їх проведення.
1.2.1 Зміст навчання та його компоненти
Згадайте
Залежно від цілей та завдань навчання визначається його зміст. Найзагальніше визначення поняття змісту в дидактиці формулюється так: це система знань, умінь і навичок, якими учні мають оволодіти в процесі навчання відповідно до цілей навчання і виховання, а також тексти для читання і вправи.
Запишіть визначення змісту навчання мови як другої
З огляду на засвоєння української мови як державної це поняття дещо конкретизується. Так, за визначенням лінгводидактів, зміст навчання мови як другої становить чітко окреслений мінімум систематизованих знань з мови та орфографії, а також текстів, завдань та вправ, які є основою для розвитку в учнів умінь і навичок мовленнєвої діяльності, формування в них комунікативних умінь та соціокультурних і світоглядних уявлень.
Ознайомтесь, зверніть увагу на характеристику стандарту. Запишіть змістові лінії
Проблема створення мінімумів, зокрема лексичного й граматичного, надзвичайно актуальна для вивчення української мови як державної у школах національних спільнот України, особливо в початкових класах. Адже не можна за короткий навчальний період засвоїти весь лексичний склад даної мови, та й немає в цьому такої потреби. Підраховано, що для побіжного спілкування, тобто порозуміння, достатньо засвоїти від 300 до 1000 найуживаніших слів. Звичайно, школа, навіть початкова, не може обмежитися такою кількістю.
Доведено, що добір лексики доцільно здійснювати на основі тематико-ситуативного підходу, розроблено ряд інших критеріїв. Загальноприйнятою є думка про те, що зміст мовного матеріалу (фонетичного, орфографічного і граматичного) слід визначати на основі основного критерію порівняльного аналізу систем двох виучуваних мов, а також урахування вікових особливостей учнів. Ці критерії і покладено в основу добору навчального матеріалу з української мови як другої. Вони ж стали підставою для визначення змісту навчання української мови як державної у школах національних спільнот у Державному стандарті освіти (2011). У цьому документі визначено оптимальний зміст освіти, необхідний і достатній для спілкування та одержання інформації в життєво важливих ситуаціях, для реалізації можливостей особистості у здобутті освіти, набутті належної кваліфікації, участі у суспільному житті країни. Водночас Державний стандарт не обмежує потреб і можливостей учнів, які можуть і хочуть здобути глибші знання й кращі мовленнєві вміння й навички.
Основною метою навчання української мови як державної є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Специфіка Державного стандарту з мови зумовлена подвійною природою мови з одного боку — як системи знань, з іншого — як мовленнєвої діяльності. Оскільки мова є складовою культури народу, її засвоєння пов'язано з вивченням цієї культури. Зазначені чинники й визначають основні змістові лінії Державного стандарту. А саме:
• мовленнєва - формування умінь і навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння. читання, письмо);
• мовна - формування системи елементарних знань з мови;
• соціокультурна - формування сукупності знань про побут, звичаї, традиції українського народу; його культуру, літературу;
• діяльнісна - формування вміння вчитися.
Так, на основі мовної компетенції (знання про звуки та букви, лексику, правила правопису, граматики) формуються частково мовленнєві вміння і навички (орфоепічні, лексичні, правописні, граматичні). Забезпечення комунікативної компетенції потребує формування вмінь і навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) та вмінь спілкуватися у типових ситуаціях. Соціокультурна компетенція передбачає формування знань про матеріальну і духовну культуру українського народу.
Перелічені види знань, умінь і навичок формуються у взаємозв’язку. При цьому підґрунтям є мовні засоби, а результатом – уміння і навички спілкування.
Прочитайте, осмисліть, занотуйте найголовніше
Структура курсу української мови у початкових класах
Державний стандарт з мови конкретизується у програмах, призначених для шкіл різних типів, де рівень вимог до загальної мовної підготовки учнів має варіюватися залежно від типу школи, освітньої мети, можливостей школярів тощо.
У програмі з української мови як державної для початкових класів шкіл з російською мовою викладання зміст навчання структуровано за класами. Для кожного з них визначається коло мовленнєвої діяльності, а також знань, умінь і навичок з української мови, послідовність і наступність у їх засвоєнні. Учитель має добре знати програму, планувати свою навчальну роботу згідно з її вимогами.
Програма з української мови, як і з інших предметів, містить дві частини: пояснювальну записку і власне програму.
У пояснювальній записці визначаються мета та завдання вивчення предмета, сформульовано вихідні методичні положення щодо організації навчального процесу. Крім того, даються загальні методичні рекомендації до вивчення того чи іншого розділу програми. Тому кожен учитель, перш ніж ознайомитися зі змістом програми, має ґрунтовно проаналізувати пояснювальну записку.
Програма будується відповідно до навчального плану, у якому визначається кількість годин, відведених на той чи інший предмет, та початок його вивчення.
Зміст програмового матеріалу викладено за лініями, визначеними у Державному стандарті мовної освіти: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.
Мовленнєва лінія визначає зміст аудіативних умінь (слухання-розуміння) діалогічного й монологічного мовлення, а також умінь читання і письма.
Мовна лінія визначає зміст мовного матеріалу, який мають опанувати учні протягом навчання у кожному класі.
Соціокультурна лінія визначає зміст відомостей про матеріальну й духовну культуру українського народу.
Діяльнісна спеціально не визначена, оскільки її сутність збігається за змістом, представленим у програмі з російської мови. Дотримуючись принципу міжпредметних зв’язків, зміст, мета і завдання цієї лінії мають реалізовуватися на уроках не лише російської мови, а й української.
Мовленнєва лінія постає основною, їй підпорядковуються знання з мови, які є базовими для розвитку й удосконалення вмінь спілкуватися в усній і писемній формах.
Паралельно зі змістом кожної лінії визначаються державні вимоги до рівнів загальноосвітньої підготовки учнів, які формулюються так: «Учень знає, аналізує, вживає...» (знання й уміння конкретизуються щодо кожного виду мовленнєвої діяльності, мовних і соціокультурних відомостей).
У програмі визначено такі розділи навчання української мови:
1. Усний курс української мови.
2. Початкове навчання читання й письма.
3. Відомості з мови та правопису.
Окремий курс становить літературне читання.
