Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема 1: Загальна економіко-географічна характеристика світу




П Л А Н

1 Предмет економічної і соціальної географії світу.

2 Історико-географічні регіони світу.

3 Сучасна політична карта світу.

4 Відмінність понять “країна ”, “держава ”, “територія ”, “колонія ”.

5 Класифікація країн за формою правління і формою державного устрою.

1. Економічна і соціальна географія світу вивчає розвиток і розміщення населення та господарства нашої планети. Вона виявляє різноманітність соціально-економічних зв'язків на певних територіях і у світі в цілому. Основними територіаль­ними одиницями дослідження є вся Земля, окремі її регіони, держави та їх частини.

Безпосереднім об'єктом вивчення може бути транспорт світу або населення, наприклад, Південно-Східної Азії, Еко­номічна і соціальна географія світу комплексно досліджує гео­графічне положення, природні умови й ресурси, населення і господарство якоїсь країни, наприклад Франції. При цьомуосновна увага приділяється територіальній організації об'єктів і явищ, тобто їх зв'язкам між собою і з територією, на якій вони розташовані, а також геополітичним аспектам взаємодії різних країн і регіонів, значення яких залишається донині надзвичайно важливим.

Оскільки ми вивчаємо економічну і соціальну географію світу, живучи в Україні, нас насамперед цікавлять економічні зв'язки різних країн світу з нашою державою. Які їх обсяги, динаміка, перспективи? Для чого Україні потрібно розвивати соціально-економічне співробітництво з окремими регіонами й державами Європи і світу? Тому в підручнику і цим питан­ням приділено певну увагу.

Нині швидко розвиваються і поглиблюються джерела географічних знань про країни і регіони світу. Незалежна Україна встановила дипломатичні відносини з усіма провідними державами світу. Звідти до нас ринув бурхливий потік інформації, у тому числі й географічної. Українці стали набагатомобільнішою нацією. В країні видається багато наукових і на­вчальних книжок з географії. Для вас джерелами географіч­них знань з економічної і соціальної географії світу можуть бути також матеріали газет і журналів, радіо і телебачення, ен­циклопедії, словники, довідники, географічні карти й атласи. Дедалі більше людей в Україні має доступ до величезного об­сягу інформації, що її накопичило людство в мережі Інтернет. Як самостійна галузь знань економічна і соціальна гео­графія світу в Україні почала інтенсивно розвиватися після проголошення незалежності нашої держави. Це зумовлено швидким розвитком дипломатичних, зовнішньополітичних, гуманітарних зв'язків України з іншими державами світу. Україну почали вивчати у світі, і Україна почала пізнавати світ. З'явилися монографії, навчальні посібники і підручники. Виникли нові наукові школи, започатковані вченими Києва, Львова, Харкова. Наприклад, на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шев­ченка засновано кафедру країнознавства і туризму. Розшири­лося коло вчених, до сфери наукових інтересів яких увіходять дослідження в галузі економічної і соціальної географії світу.

 

Ви вже знаєте, що об'єкти вивчення даного курсу — природа, люди, господарство — складні, різноманітні, неповторні і перебу­вають у стані постійної взаємодії, тобто весь час змінюються.

Більшість подій і явищ нашого швидкоплинного світу просто неможливо зафіксувати на сторінках, наприклад, шкільного підруч­ника. Тому вам стануть у пригоді інші джерела — засоби масової інформації: газети і журнали, радіо і телебачення, електронні носії інформації, Інтернет тощо. Вони допоможуть вам наблизити далеке і дізнатися про нього детальніше, оскільки в сучасному глобально­му світі ніщо не може існувати відокремлено.

2. Живучи на своїй планеті, людство зав­жди поділяло її на певні частини, регіони. їхній склад, площі, назви змінювалися з розвитком цивілізації. Відкривши Аме­рику, європейці поділили світ на два величезні регіони — Ста­рий Світ і Новий Світ. До першого вони відносили відомі з дав­нини Європу, Африку та Азію. Новим Світом стала щойно відкрита Америка. Так називають цю частину світу й досі.

Оскільки в сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна, для зручності вивчення за низкою об'єд­нуючих ознак (рівень економічного розвитку, особливості ЕГП і ПГП, природні умови і ресурси) виділяють історико-географічні регіони. Найбільшими історико-географічними регіонами є материки.

Завдання.

Перелічіть найбільші історико-географічні регіони світу.(материки)

Розповідь викладача.

Історико-географічні регіони відрізняються мірою внутрішньої єдності. Регіон Західна Європа є найбільш цілісним у політичному, культурному, економічному відношенні регіоном, тоді як в Африці Республіка Південна Африка набагато перевершує інші країни ре­гіону за всіма показниками розвитку. Від чого залежить міра внут­рішньої єдності регіонів? Можна виділити кілька чинників:

1) історія розвитку регіону (освоєння і заселення земель тощо);

2) етнічні процеси;

3) господарські зв'язки регіону;
4)транспорт;

5) природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо).

 

Важливою ознакою єдності регіону є наявність внутрішнього ринку: його відсутність свідчить про роз'єднаність країн, що вхо­дять до складу регіону.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці — субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія — кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

Детальніше із субрегіонами ми познайомимося при вивченні регіональної географії.

 

 

Нині у світі можна виділити такі історико-географічні ре­гіони:

Європа — Західна, Центральна і Східна Європа іноді виділяють Північну і Середземноморську:

Тут знаходиться 43 незалежних держави, включаючи Росію, і 2 колонії-

Гібралтар (БРИТ), Фарерські о-ви (ДАНІЯ).

 

Азія — Центральна, Південно-Західна, Південна, Південно-Східна та Східна Азія;

Тут знаходиться 47 незалежних держав, і 2 колонії

Америка — Північна, Центральна і Південна Америка;

Тут знаходиться 35 незалежних держав, і 16 колоній.

Африка — Північна, Центральна і Південна Африка;

Тут знаходиться 53 незалежних держав і 4 колонії.

Австралія-- об'єднується в один регіон з Океанією.

Тут знаходиться 14 незалежних держав, і 10 залежних територій

 

Існують також інші підходи до виділення історико-гео­графічних регіонів. Так, в Америці виділяють Латинську Америку або ділять Росію на європейську й азійську частини. Не є остаточно усталеним і виокремлення історико-географіч­них регіонів у Європі, де геополітичні зміни відбуваються особливо швидко.

Країни, які знаходяться на межі материків, частин світу, політичних, економічних, історичних, національних регіонів, можуть бути віднесені до різних територіальних підрозділів. Так, Єгипет є одночасно країною Арабського Сходу, Північної Африки, Близького Сходу і навіть Середнього Сходу. Росію,Казахстан і Туреччину вчені США повністю відносять до азій­ських країн. Справді, більша частина території цих євразійсь­ких держав знаходиться не в Європі, а в Азії.

Ми з вами живемо в цікавий час швидкоплинних змін, але Україна завжди належала до Європи, а українці — до євро­пейської спільноти людства. Ми — діти Атлантики: кожна краплина води з території України виноситься її ріками лише в Атлантичний океан; над нашою країною проносяться ат­лантичні циклони. Тому, до якого б історико-географічного регіону не відносили нашу державу — до Центральної чи Східної Європи, це завжди буде Європейський регіон.

 

3. Отож не важко підрахувати, що сьогодні на земній кулі знаходиться 192 незалежних держави і 34 залежних території. Політична карта світу містить у собі інформацію про місце краї­ни в сучасному світі та її політико-адміністративну структуру. Од­нак при детальному вивченні окремої країни інформація політич­ної карти світу не завжди достатня: ми не дізнаємося, як управляється країна, від яких країн вона залежить більше, від яких — менше, як і коли вона виникла і багато іншого. Ці відомо­сті нам нададуть інші джерела інформації — текстові. Але інфор­мацію треба розуміти, а для цього необхідне знання певних термі­нів, до яких ми і звернемося на сьогоднішньому уроці.

П'ять тисяч років тому на Землі почали з'являтися перші держа­ви — Китай, Індія, Вавилон, Єгипет, Іудея. Ви знаєте, наскільки вони були несхожі на те, що називають державою зараз, і це природ­но: за п'ять тисяч років розвитку цивілізації жодне людське уяв­лення про навколишній світ і суспільство не залишилося незмін­ним. Змінилися самі держави та їхня кількість.

 

4. Кількість і різноманітність територій вимагають виділення найбільш загальних ознак, за якими їх можна згрупувати для зручності ви­вчення і можливості виявити деякі загальні закономірності. Почне­мо з найбільш загального визначення.

Країна — територія, що має певні кордони, користується дер­жавним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави (ко­лонія, підопічна територія).

Зверніть увагу на ключове слово визначення — територія. Що це таке? Міжнародне право визначає це поняття таким чином:

Те­риторією є різні простори земної кулі з її сухопутною і водною поверхнями, надрами і повітряним простором, а також тілами, що знаходяться у ньому.

Територія є державною, якщо вона перебу­ває під суверенітетом певної держави і відокремлена від сусідніх територій державними кордонами. Якщо територія перебуває під суверенітетом іншої держави, мова йде про колонію (повна політич­на залежність) або протекторат — підопічну територію (часткова політична залежність, терміни та умови якої визначаються міжна­родними організаціями, насамперед ООН).

Держава — це країна, яка здійснює внутрішню і зовнішню політику на основі суверенної волі своїх громадян і здатна проводити свою національну політику та відстоювати національні інтереси у полі різновекторних впливів інших держав і міжнародних організацій. Тобто держава – це суверенне незалежне політичне утворення

Для здійснення власної суверенної влади над певною тери­торією держава створює органи управління. Це — законодав­ча, виконавча і судова влади, прикордонна і митна служби, національна гвардія і збройні сили, валютно-грошова систе­ма, інформаційна служба та ін. Вони діють на окремій тери­торії, обмеженій з усіх боків сухопутними та морськими кор­донами. У межах цих кордонів державі належать суходіл, внутрішні води, надра, повітряний простір. Якщо країна має вихід до океану, їй належать і територіальні води —мор­ська смуга завширшки 12 морських миль, що безпосередньо прилягає до берега. Крім того, за міжнародними угодами деякі морські держави мають на морі економічні зони (200 морських миль від берега). В їх межах цим державам на­лежить виключне право на розвідування і розробку будь-яких природних ресурсів (риба, водорості, корисні копалини на дні і в надрах тощо).

Крім незалежних держав, на нашій планеті все ще є за­лежні території і країни. Це група територій і країн, які перебувають під політичним або військовим контролем неза­лежних держав-загарбників.

Колонії управляються державою-метрополією беззастережно.

Протекторати мають більше прав і надають якійсь іншій — суверенній — державі можли­вість здійснювати свою зовнішньополітичну діяльність.

Підо­пічні території тимчасово передаються за рішенням Організа­ції Об'єднаних Націй (ООН) певній країні для здійснення нею управління внутрішньою і зовнішньою політикою цих територій.

У сучасному світі простежується чітка тенденція до ство­рення саме незалежних держав. Кожна нація для реалізації власного потенціалу прагне створити свою державу. Не завжди цей процес проходить мирно. Особливо багато проблем в Аф­риці, де колонізатори створювали колонії без урахування ет­нічних меж.

Більшу частину нашої планети, як відомо, займає Світо­вий океан. Води відкритих морів і океанів перебувають у спільному користуванні всіх країн, навіть якщо якісь із них не мають виходу до моря. Тут кожна держава може ловити ри­бу, перевозити вантажі й людей, проводити військово-морськіманеври. Вільно літають над Світовим океаном і літаки.

Згідно з укладеним у 1959 р. міжнародним договором жод­ній державі не належить Антарктида. Будь-яка країна може проводити в ній наукові дослідження. Тут не можна будувати військові бази, розробляти родовища корисних копалин тощо.

. Питання.

У курсах історії та основ правознавства ви вивчали форми держав­ного правління. Якими вони бувають?

 

 

5. Форми державного правління — це республіка і монархія.

Республіка — це форма правління, при якій глава держави (на­приклад президент) обирається населенням або спеціальною вибор­чою колегією. Законодавча влада в республіці належить виборному представницькому органу (парламенту). Більшість сучасних держав є республіками.

Розрізняють президентські й парламентські республіки. У перших президент очолює уряд і має значні повноваження (США, деякі країни Південної Америки, які взяли собі за взі­рець форму правління США). У парламентських республіках роль президента менша; уряд очолює прем'єр-міністр (Італія, Німеччина, Індія та ін.). Суто парламентськими республіками можна назвати Канаду та Австралію.

 

Монархія — це форма правління, при якій глава держави володіє одноосібною владою, яка, як правило, успадковується. Якщо влада монарха не обмежена, монархія називається абсолют­ною (Саудівська Аравія),

якщо обмежена — конституційною (більшість сучасних монархій).

У конституційних монархіях зако­нодавча влада належить парламенту, виконавча — уряду, тобто здійснюється принцип «монарх царює, але не править» (Велика Британія, Норвегія, Швеція). Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичноюмонархією.

Питання.

Як ви вважаєте, скільки монархій існує в сучасному світі?

 

У сучасному світі нараховується всього ЗО монархій, причому майже половина — 14 — знаходиться в Азії. В Америці монархій немає зовсім, в Європі їх 12, в Африці — 3, в Океанії — 1. (якщо враховувати СОЮЗ БРИТАНСЬКИХ НАЦІЙ то монархій багато більше. Для прикладу на картосхемі відсутні Австралія, Нова Зеландія, Ямайка, Багами, Канада) Про те, наскільки унікальна форма правління в конкретній країні, свід­чить різноманітність виявів монархій: королівство, султанат, емі­рат, князівство, герцогство.

Наступною важливою характеристикою держави є форма її державного устрою. їх також дві унітарна і федеративна.

Унітарним називається суцільне державне утворення, що скла­дається з адміністративно-територіальних одиниць, які підлеглі центральним органам влади і не мають ознак суверенітету. Законо­давча і виконавча влада в унітарних державах єдина (Франція, Україна, Ізраїль).

Федеративною називається держава, що складається з федераль­них одиниць — штатів, земель тощо. Федеративні держави мають у своєму складі самоврядні території (штати, республіки, землі, області, провінції тощо). Ці території хоча і входять до складу єдиної союзної держави, проте мають більшу або меншу автономію. їм притаманні оз­наки незалежних держав — власна конституція, парламент, президент і т. д. До них належать великі, здебільшого багато­національні держави — Росія, Індія, США, Бразилія, Нігерія, Німеччина, Канада та ін.

Федерація може мати тимчасовий характер, якщо вона створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць. Це об'єднання називається конфедерацією (наприклад, Швейцарія з 1291 р. до 1818 р.).

Інтенсивні процеси територіального розчленування на­прикінці XX ст. породили своєрідні форми державного устрою та особливості взаємодії між країнами. Так виникли протодержави. Це державні утворення, які набули майже всіх рис самостійної держави, формально залишаючись у складі іншої.Так, до складу Російської Федерації входить протодержава Татарстан. Вона навіть має право зносин з іншими країнами. Не скрізь є органи державної влади Росії на території Чечні-Ічкерії. Шотландія, перебуваючи у складі Великобританії, нині вже має не лише власний парламент, а й свою валюту.


ЦИФРАМИПОЗНАЧЕНІ: 1 Норвегія 2 Швеція 3 Данія 4 Великобританія 5 Нідерланди 6 Бельгія 7 Люксембург 8 Андорра 9 Іспанія 10Монако 11Ватикан 12Ліхтенштейн 13Марокко 14Лесото 15Свазіленд 16Йорданія 17СаудівськаАравія 18Кувейт 19 Бахрейн 2 0 Катар 21 Оман 2 2 Непал 2 3 Бутан 2 4 Таїланд 2 5 Камбоджа 2 6 Малайзія 2 7 Бруней 2 8 Японія 2 9 Тонга


 

Отже, на сучасній політичній карті світу нараховується понад 200 країн, 192 з яких є суверенними державами

 

 

МОНАРХІЇ СВІТУ


Запитання і завдання

1. Що вивчає економічна і соціальна географія світу?

 

2.Назвіть безпосередні об'єкти дослідження цієї науки.

 

3.На підставі чого виділяють історико-географічні регіони?

 

4.Які історико-географічні регіони можна виділити на політичній карті світу?

 

5.Чому Україна належить до євроатлантичних держав?

 

6.Які джерела географічних знань вам відомі?

 

7. Чому, на вашу думку, в Україні розширилися досліджен­ня в галузі економічної і соціальної географії світу?

 

8. Яка форма правління — республіканська чи монархічна ефективніша?

 

9. Яку мету можуть мати держави, що об'єднуються у конфе­дерацію?

 

10. Чому, на ваш погляд, на Землі досі існують колонії?

 

11. Якою державою легше керувати — унітарною чи федеративною?

ВИСНОВКИ

Економічна і соціальна географія світу вивчає розвиток і роз­міщення населення та господарства нашої планети. В Україні нас найбільше цікавлять економічні та інші зв'язки різних країн світу з нашою державою. Вся територія Землі, яка заселена людьми, поділяється на пев­ні історико-географічні регіони. Вони не є усталеними і зміню­ються з плином часу.

—на території планети виділяються такі історико-географічні регіони: Європа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Англо-Америка, Латинська Америка, Центральна Америка:

—історико-географічні регіони світу виділяються за такими ознаками: історія розвитку (освоєння і заселення земель тощо), етнічні процеси, господарські зв'язки, транспорт, природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо).

— за політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, колонії і протекторати;

Політична карта світу містить інформацію про країни сучасного світу, їх політико-адміністративну структуру. Але карта, якою ми користуємося зараз, стала такою нещодавно, особливо якщо порів­нювати цей термін з тривалістю існування людства. Оскільки полі­тична карта відображає зміну статусу окремих територій, колоній, країн, історія її формування має інтерес для всіх, хто цікавиться історією цивілізації на Землі, — політологів, географів, культуро­логів, істориків і багатьох інших.

— за політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, колонії і протекторати;

— за формою державного правління країни світу поділяються на республіки (переважна більшість) і монархії:

— адміністративно-територіальному відношенні країна може бути унітарною, федеративною або конфедеративною;

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1022 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Настоящая ответственность бывает только личной. © Фазиль Искандер
==> читать все изречения...

2374 - | 2099 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.