Складне речення - синтаксична конструкція, що складається з двох і більше предикативних одиниць, пов'язаних відповідним синтаксичним зв'язком, і являє собою семантичну та комунікативну єдність. Речення, що складається з двох предикативних одиниць, називають елементарним складним реченням (біпредикативним). Поліпредикативними є конструкції, що мають у своєму складі не менше трьох.предикативних одиниць.
Сполучники. Вони поєднують частини складного речення в одне ціле, їх поділяють на сурядні (поєднують частини складносурядного речення і виражають зіставні, протиставні, розділові та інші семантико-синтаксичні відношення) і підрядні (поєднують частини складнопідрядного речення і в деяких випадках мають чітко виражену семантику, і навіть без підтримки контексту виражають відповідні семантико-синтаксичні відношення цільові, умовні, допустові, причинові тощо).
З огляду на синтаксичні засоби зв'язку між частинами і компонентами цих речень виділяють такі різновиди цих конструкцій:
- складні речення з сурядністю і звичайною підрядністю;
- складні речення з сурядністю і однорідною супідрядністю;
- складні речення з сурядністю і з підрядністю та сурядністю;
- складні речення з сурядністю і неоднорідною супідрядністю;
- складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю;
- складні речення з сурядністю і послідовною підрядністю;
- складні речення з сурядністю, однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю,
- складні речення із сурядністю, неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю;
- складні речення із сурядністю, подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю.
У трьох останніх різновидах не взято до уваги ведучого різновиду підрядного зв'язку, оскільки підрядний зв'язок внутрішній, хоча в таких структурах він часто ієрархічний. Різновиди підрядності можуть виявлятися як в одній частині, так і в різних частинах, тобто в таких випадках вони перебувають у неієрархічних відношеннях, тому не можливо визначити внутрішній ведучий зв'язок.
Складні безсполучникові речення - речення, частини яких об'єднуються в єдине структурно-семантичне ціле інтонаційно, без допомоги сполучників і сполучних спів.
Щодо наявності предикативних компонентів складні безсполучникові речення можуть бути елементарними (дві предикативні одиниці) і неелементарними, багатокомпонентними (три і більше предикативних одиниць) Елементарність/неелементарність пов'язана з відкритістю/закритістю структури складного речення: відкритість структури передбачає розгортання елементарного речення в неелементарне, допускає доповнення речення мінімальної структури новими предикативними одиницями; закритість структури здебільшого властива елементарним реченням, що не можуть бути розгорнуті в багатокомпонентні зі збереженням тих самих семантичних відношень.
Період - це розгорнуте речення, у першій, більшій, частині якого за: допомогою періодичного повторення однотипних елементів дається докладна картина чогось, а в другій, меншій, - робиться висновок чи підсумок. Період мас чітку двочленну будову. Основу першої частини становлять періодично повторювані, з однаковими або однотипними зачинами:
а) однорідні члени речення;
б) незалежні речення;
в) однорідні супідрядні речення.
Проте період може починатись і членом головного речення з тим, що далі в першій частині йтиме періодичне повторення однотипних підрядних речень, а в другій - основна чистина головного речення: Великій і чистій воді, що живить, свіжить нас і поїть, що студить по спраглім труді, по бої гарячім спокоїть, що стомленим сни навіва, що юних на подвиги будить, - мої найчистіші слова хай жертвою чесною будуть.
Друга частина періоду, як правило, містить узагальнювальне слово, головне речення, узагальнювальний або протиставний вислів. Перша частина періоду вимовляється звичайно з поступовим підвищенням тону і прискоренням темпу, а друга - з пониженням тону й уповільненням темпу. Між цими частинами в усній мові обов'язково робиться більша або менша пауза, ана письмі ставиться кома й тире. Період властивий піднесеній мові. Він вживається в художньому та публіцистичному стилях
Текст - об'єднаний за змістом і граматично писемний чи усний мовленнєвий масив, основними властивостями якого є зв'язність і цілісність Одиницею тексту є складне синтаксичне ціле, яке в сучасному мовознавстві називають ще надфразною єдністю, прозовою строфою.
