Складені (двохелементні) присудки. Ураховуючи структуру складеного присудка, його поділяють на два типи: складений дієслівний та складений іменний

1. Складений дієслівний присудок. Складається з допоміжного дієслова, що виконує функцію зв'язки, та інфінітива У сучасному мовознавстві виділяють дві групи допоміжних дієслів у складеному дієслівному присудку: фазові і модальні. Допоміжні фазові дієслова. Означають початок, продовження або ж завершення дії Початок дії виражається дієсловом почати (основною формою) і його синонімами прийнятися, пуститися, взятися, кинутися, піти (у значенні почати). Допоміжні модальні дієслова. Модальними називають допоміжні дієслова, що вказують на необхідність, бажаність, можливість дії (стану): могти, вміти, втратити;

2. Складений іменний присудок. Складається з. дієслова-зв'язки та іменної частини.

Власне граматичними зв'язками є три зв'язки: бути, являти собою, становити. Найчастіше вживаною є зв'язка бути; в іменному складеному присудку вона переважно вживається з іменним компонентом у називному та орудному відмінках з прийменником за. Напр Вранці на палубі я був першим.

Трикомпонентні присудки. Це ускладнена модель, що поєднує в собі складений дієслівний і складений іменний присудки: Буде змушений упасти мертвим хижий птах.

В українській мові, крім простого і складеного присудків функціонують також складні (подвійні) присудки.

Складний (подвійний) присудок. Становить таку конструкцію, обидва повнозначні компоненти якої перебувають, з підметом у подвійному предикативно му зв'язку. Перший компонент подвійного присудка - особова форми повнозначного дієслова на означення руху (ходити, іти, бігти. брести та ін). стану чи діяльності (стояти, лежати, сидіти, працювати та ін), другий - найчастіше прикметник чи його еквівалент.

Семантико-синтакчина структура елементарного речення - це зміст речення в узагальненому типізованому вигляді, який ураховує ті елементи значення, що передбачається формою речення У дослідженнях часто використовується поняття «пропозиції», яка відображає в реченні подію, ситуацію, як об'єктивний зміст речення Структура пропозиції визначається предикатом, який вказує на характер ситуації та відповідні місця для предметів участків. Елементарне семантико-синтаксичне речення формується одним предикатом від якого залежить не предикатні компоненти (іменники що називають реальні предмети а не опредмечені стани, ознаки.

Основним семантичним компонентом речення є предикат

Предикат - це центральна синтаксема у семантично простому елементарному реченні, що формує семантико-синтаксичну структуру.

Семантично елементарні прості речення формуються трьома типами предикатних слів: дієсловами, прикметниками, прислівниками.Залежно від можливості предиката поєднуватися з іменниковими синтаксемами в українській мові виділяють шість класів предикатів, що формують двокомпонентні - семикомпонентні семантично елементарні прості речення

1 Шестивалентні предикати, їм властива максимальна валентність В елементарних реченнях такі конструкції охоплюють найбільшу кількість синтаксем, становлячи синтаксичну межу предикатної сполучуваності. Дієслівні предикати цього типу передбачають поєднання з іменниковими синтаксемами у функціях суб'єкта дії, об'єкта дії, адресата дії, засобу дії, вихідного й кінцевого пунктів руху, напр З Рівного завод відправляє продукцію замовникові до Польщі залізницею.

2 П'ятивалентні предикати. Становлять порівняно невелику групу дієслівних предикатів зі значенням дії Такі речення охоплюють п'ять іменникових синтаксем зі значенням діяча, об'єкта дії, адресата дії, вихідного і кінцевого пунктів руху, напр Діти припасли з лугу квіти вчительці до школи,

3 Чотиривалентні предикати Вказують на переміщення, пересування виїжджати, виїздити, виїхати, відлітати У цих реченнях уживаються іменникові синтаксеми на позначення суб'єкта дії, засобу дії, вихідного і кінцевого пунктів руху.

4, Тривалентні предикати. Керують трьома іменниками Функцію тривалентних предикатів виконують дієслова в'язати, перев'язувати, брати, охоплювати, накривати, пиляти, різати, колоти, рубати, стругати, різьбити, свердлити, називати та ін Тривалентні дієслова переважно поєднуються із субстанціальними (передають значення реальної предметності) синтаксемами суб'єкта дії, об'єкта та інструментальною синтаксемою, напр. Мати зрізувала серпом жито

5. Двовалентні предикати. Поєднуються з двома залежними іменниками. Найуживанішими є дієслівні предикатні синтаксеми бути, бувати, перебувати, сидіти, стояти, напр: Діти перебували в лісі; Хлопці опинилися біля річки. Син схожий на матір, Туристам видно море Поєднуються з іменниками у функції суб'єкта та локатива.

6. Одновалентні предикати. В українській мові становлять значну групу Пере-важно позначають стан людини чи предмета, якісні характеристики тощо, напр: веселіти, дрімати, бадьоритися, нудьгувати, спати, дрімати, морозити, лихоманити, сохнути, в'янути, біліти, зеленіти, радісний, веселий, сумний, гарний, високий, сумно, носоло, болячи та ін Поєднуються з іменниковими суб'єкт ними синтаксемами, напр: Хлопець дрімає; Галину морозило. Сестра весела; Мені сумно; Дерево високе.

Субстанціальні синтаксоми - синтаксеми семантично простого елементарного речення, що передають значення реальної предметності.

6 Суб'єктна: Наречена поганого не пошиє

7 Об'єктна Я захищу тебе;

8 Адресатна: Вона подарувала образок синові,

9. Інструментальна Брат на брата руки не здійме,

10 Л окативна: Язик до Києва доведе

У семантично простому реченні можуть функціонувати синтаксеми незумовлені валентністю предиката, вони ускладнюють просте речення, це вторинні предикатні синтаксеми, виділяють:

1 Адвербіальні (часові, цільові, причинові, умовні, допустові) Вип'ємо за щастя молодої сім'ї (причинові);

2 Атрибутивні Незваних гостей у мене не буває;

3 Модальні Він, видно, до всього митець.