Порушення режиму водних систем 8 страница

8. Принцип екологічної чесності. Прикладами порушення цього принципу можуть служити торговельні війни між Японією і США, коли сторони намагалися використовувати жорсткість екологічних стандартів на ту чи іншу техніку (наприклад, автомобілі) у ропі нетарифних митних бар'єрів для протекціонізму вітчизняних товарів. Фактично ту саму роль відігра­ють надмірно високі митні тарифи (часто такі, що перевищують вартість самого автомобіля) для ввозу використаних автомобілів в Україну. При­від той самий - екологічна загроза, справжня причина — економічна загроза недоброякісним вітчизняним товарам.

9. Принцип лібералізації торгівлі. Цей принцип, здавалося, жодним чином не стосується екологічних проблем. Разом з тим такий зв'язок існує. Лібералізація торгівлі поліпшує обмін досвідом, інформацією, навичка­ми, технологією, сприяючи вирішенню соціальних і екологічних проблем., І навпаки: торговельні бар'єри гальмують економічний і соціальний роз­виток, посилюють бідність, загострюють екологічні проблеми.

Слід звернути увагу на ще одну особливість. Принципи «еко­логічної республіки» покликані поєднати дві, здавалося б, несу­місні речі: з одного боку, - жорсткий контроль і обмеження «руху», з іншого боку - свободу розвитку.

20.3. Принципи «триєдності часів», або шо передати

нащадкам

Давня мудрість

«Земля нам дісталася не в спадщину - ми взяли її напрокат у нащадків».

Принципи «триєдності часів, або екологічної наступності поколінь», забезпечують організацію людської цивілізації в часі.

Про яку тріаду або тріади часу йдеться мова? Насамперед маються на увазі періоди, які умовно можна назвати «сього­дні», «завтра», «далеке майбутнє». «Сьогодні» - це час, який охоплює наші нинішні інтереси, тобто ті, що можуть хвилюва­ти нас у поточний період (1-5 років). «Завтра» - це майбутнє,

467

що знаходиться в межах часової досяжності поколінь, що нині живуть на Землі (можливо, від 5 до 50 років). «Далеке май­бутнє» - це час, що сягає у безкінечність, тобто лежить за «об­рієм» життя нинішніх поколінь. Зрештою, розглянуті принци­пи зводяться до триєдності поточних, тактичних і стратегі­чних цілей людства.

Говорячи про екологічну справедливість стосовно різних поколінь, доцільно сформулювати ряд окремих принципів (табл. 20.2).

Таблиця 20.2. Принципи організації в часі (принципи «триєдності часів»)

Назва принципу

Зміст

1. Екологічної "матрьошки"

2. Ненакопичен-ня екологічних проблем

3. Екологічних резервів

4. Обмеженість екологічних повноважень

5. Транзиту інформації

6. Прогнозування

наслідків

7. Превентив-

ність шкоди

"Всеохопною"(обов'яз/совою) має бути прийнята умова збереження можливості розвитку для поколінь у "далекому майбутньому", наступною групою пріоритетів (необхідні умови) має бути незбіднення екологічного потенціалу для поколінь "близького майбутнього"; всередині цих умов існуючі покоління мають находити середину (умови доцільності) між своїми поточними і тактичними інтересами.

Неприпустимість залишення наступним поколінням створених і нерозв'язаних екологічних проблем (наприклад, захоронення радіоактивних відходів, виснаження ґрунтів, накопичення в ґрунтах та водоймах шкідливих речовин, складування в природі відходів, які не розкладаються, тощо).

Доцільне створення своєрідних недоторканних запасів природних ресурсів або страхових екологічних фондів майбутнім поколінням на випадок непередбачених катакпізмів у межах даного або кількох співтовариств (країн, регіонів).

Представники будь-якого покоління не повинні приймати рішення щодо експлуатації природних ресурсів або зміни природного середовища, наслідки яких можуть виходити за період активної діяльності даного покоління.

Має бути гарантована передача через покоління, які живуть сьогодні, екологічної та соціальної інформації від минулих наступним поколінням.

Прийняттю рішень щодо будь-яких економічних і соціальних дій має передувати прогнозування соціальних, екологічних і економічних наслідків від можливої реалізації прийнятих рішень.

Всі негативні наслідки, які можуть бути спрогнозовані, мають бути попереджені (або принаймні зменшені) на проектній стадії, що може бути виражено формулою "попереджати краще і дешевше, ніж виправляти".

468

Подробиці

Принцип «екологічноїматрьошки». Очевидно, було б цілком справедливим декларувати неприпустимість передачі одним поколінням іншому (або іншим) створених ним і невирішених екологічних проблем (наприклад, поховання радіоактивних відходів, виснаження ґрунтів, нагромадження в ґрунтах і водо­ймах шкідливих речовин; складування в природі відходів, що нерозкладають-ся, ін.)- Наслідки таких процесів просто непрогнозовані і можуть обернутися для наших далеких нащадків реальною катастрофою (на зразок СНІДу або «озонової діри»). Найважливішими стратегічними завданнями людства офі­ційно визнані: збереження біорізноманіття планети, збереження озоно­вого шару Землі, збереження клімату планети, запобігання забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами, зниження енерго­ємності систем життєзабезпечення людини.

Будь-який біологічний вид екосистеми Землі, що здається сьогодні зо­всім зайвим, може забезпечити в майбутньому виживаність землян, розкри­вши їм одну з інформаційних таємниць біоніки або перетворившись на життє­во важливий фармацевтичний ресурс.

Факти публікацій

• У 1960 р. діти, що страждали на лейкемію, мали лише один шанс із п'яти вижити. Сьогодні такі хворі діти мають чотири шанси з п'яти вижити за­вдяки лікуванню лікарськими препаратами, що містять активні речовини, виявлені в рожевому барвінку, який зустрічається в тропічних лісах Ма­дагаскару.

• Вартість ліків, вироблених у світі з дикоростучих рослин і природних про­дуктів, становить близько 40 млрд дол. США в рік.

• Близько 4,5% валового національного продукту США (приблизно 87 млрд дол. за рік) одержують за рахунок диких видів.

• Один ген ефіопського ячменю зараз захищає від жовтого карликового вірусу врожай усього каліфорнійського ячменю вартістю в 160 млн дол. США на рік (Програма, 1993).

Принцип ненакопичення екологічних проблем. До зазначеного в табл. 20.2 слід додати, що серед багатьох екологічних проблем слід вважати най-гострІшими від'ємні темпи відтворення національних природних ресурсів, або, навпаки, додатні темпи утворення відходів.

Принцип екологічних резервів. Дія даного принципу чимось нагадує поведінку мисливців, що залишають у лісі для своїх невідомих «наступників» хатинки з запасом їжі і палива.

Принцип обмеження екологічних повноважень. У третьому принципі Ріо-декларації сформульовано необхідність досягнення справедливості і вза­ємної відповідальності поколінь. У світлі цього здаються необґрунтованими, наприклад, укладення угод про розробку національних природних ресурсів на період понад 10-15 років (тобто термін активної діяльності одного поко­ління) або ж реалізація проектів, які необоротно і докорінно змінюють при­родне середовище регіону.

469

Принцип «транзиту інформації». Звичайно, вчені і фахівці розглядають зв'язки нинішніх і наступних поколінь. У даному випадку йдеться про тріаду: минуле — сьогодення — майбутнє. Причому нинішнім поколінням відводить­ся відносно пасивна роль своєрідного «ретранслятора», вони повинні гаран­тувати передачу від минулого до майбутнього якнайбільшої кількості інфор­мації: культурної, наукової, технологічної, екологічної. Цінність даної інфор­мації не повинна визначатися корисністю її для сьогодення. Можливо те, що може здаватися абсолютно зайвим сьогодні, що не змогли справедливо оці­нити нинішні покоління, виявиться безцінним інформаційним ресурсом у май­бутньому. Наступні покоління, зокрема, повинні мати можливість знати про навколишнє середовище своїх предків і особливості локальних екосистем. У цьому випадку залишаються передумови для відтворення за необхідності екологічних факторів минулого. У зв'язку з цим відкривається новий аспект проблеми біологічного різноманіття.

Іншою гранню принципу «триєдності часів» є оптимальне поєднання поточних і тактичних інтересів сучасників. Ці аспекти передбачають інші принципи розглянутої групи (див. табл. 20.2). Люди завжди прагнули до економії («копійка кар­бованець береже», «час - гроші» і т.ін.). Але як заощадити сьо­годні так, щоб завтра не довелося платити за це набагато біль­ше, ніж заощадив?

Для того щоб виробничі системи хотіли, вміли і мали мож­ливість поєднувати тактичні і поточні інтереси, необхідні орга­нізаційна система і механізм відповідної мотивації. Очевидно, у такій системі екологічні критерії мають братися до уваги як при визначенні мети розвитку суспільства, так і при виборі засобів досягнення цієї мети. З вибором мети повинні узгоджуватися стратегічні і тактичні інтереси, у яких повинні переважати екологічні орієнтири. Наприклад, може бути поставлена мета створення заповідників, національних парків, бальнеологічних комплексів, досягнення певних екологічних стандартів у місто­будівних рішеннях тощо. На другому етапі при обґрунтуванні варіантів досягнення поставлених цілей також мають обов'язко­во враховуватись екологічні фактори. При цьому економічна ефективність того чи іншого варіанта має визначатися не тільки величиною понесених витрат або отриманого прибутку, але і з урахуванням величини збитків, пов'язаних із порушенням при­родного середовища. Техніко-економічне обґрунтування й еколо­гічна експертиза проектів зазвичай враховують інтереси, які від­несені до тактичного рівня, але і на цьому рівні мають братися до уваги екологічні фактори. Третій етап урахування екологіч-

470

них факторів - поточний. Екологічні критерії мають пронизува­ти повсякденну діяльність людей, бути безпосередньо пов'язани­ми з їхніми поточними інтересами. Найбільш ефективним меха­нізмом, що впливає на ці інтереси, є система товарно-грошових відносин. За допомогою застосування цих економічних інструмен­тів (далі ми детальніше охарактеризуємо деякі з них) екологічні критерії мають бути доведені до кожної людини.

20.4. Принципи «вічного колодязя», або забезпечення

екологічної стійкості

Розповідають ______________________________________________

В одному селі був колодязь. З ранку з нього стільки черпали, що вода не встигала наповнювати його, тому ввечері після роботи втомлені люди пили брудну мутну воду. В іншому селі з колодязя брали рівно стільки, на скільки він наповнювався свіжою водою, і весь день вода була чиста і прозора.

Групу принципів, що забезпечують стійкість екосистеми, об'єднаємо загальною назвою принципи екологічної стій­кості,

Як уже було відзначено вище, здатність систем до розвитку залежить від двох, здавалося б, зовсім протилежних факторів: стійкості системи і здатності її виходити з цього стійкого стану. У тому випадку, якщо система в цілому перебуває в рівновазі і виходить з неї постійно лише в певному напрямку, досягати­меться умова динамічної рівноваги - найбільш сприятливий стан для стійкого розвитку.

Насамперед цьому мають відповідати три групи факторів, що обумовлюють суспільний розвиток: природне середовище, про­дуктивні сили і виробничі відносини. Щодо них розглянемо і три підгрупи принципів екологічної стійкості. Очевидно, вони мають будуватися таким чином: рівновага в природі забезпечу­ється екологізованими продуктивними силами; останні - еко-логізованими виробничими відносинами (рис. 20.2). Розгляне­мо послідовно ці принципи.

У першу підгрупу під умовною назвою неперевищення еко­логічних порогів можуть бути об'єднані принципи, що визна­чають умови рівноваги природного середовища (табл. 20.3). Ос­новне завдання рівноважного природокористування на сучасному

471

Єдність економічних та екологічних цілей

Єдність природокористування та природовідтворення

Ft

Неперевищення екологічних порогів

Рис. 20.2. Взаємозв'язок груп принципів екологічної стійкості

етапі полягає, як бачимо, в тому, щоб навантаження на приро­дне середовище було близьким до гіпотетичної межі самовідно-влення природи. При цьому досягатиметься оптимальна, тобто найбільш стійка й економічно ефективна швидкість розвитку економіки - те, що в англійській мові називається одним сло­вом - sustainability.

Подробиці

Принцип нормування екологічних навантажень. Екологічні нормативи (стан­дарти), обмежуючи екологічне навантаження на середовище (викиди і кон-

472

Таблиця 20.3. Принципи екологічної стійкості (принципи «вічного ко­лодязя»)

Назва принципу	Зміст

1. Нормування

екологічних навантажень

2. Урахування реакції природи

3. "Вузької ланки"