Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних утрат.
Надзвичайні ситуації класифікують за різними ознаками. Відповідно до походження подій, що можуть зумовити виникнення, розрізняють такі НС:
– техногенного характеру – промислові, транспортні аварії (катастрофи) з вибухом, пожежі, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
– природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища (землетруси, повені, урагани, снігові замети та ін.), природні пожежі, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії) тощо;
– соціально-політичного характеру, що пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: терористичні акти (збройний напад, захоплення важливих об’єктів, напад на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях тощо;
– воєнного характеру – пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухівки тощо.
Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначають чотири рівні НС: загальнодержавний, регіональний, місцевий, об’єктовий.
До загальнодержавного рівня належать НС, які розвиваються на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожують транскордонним перенесенням.
До регіонального рівня належать НС, які розгортаються на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення): Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, – або загрожують перенесенням на територію суміжної області України.
До місцевого рівня належать НС, які виходять за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожують поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди.
До об’єктового рівня належать НС, які розгортаються на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки яких не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної смуги.
Основними причинами виникнення техногенних НС є аварії та катастрофи.
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа – великомасштабна аварія з тяжкими трагічними наслідками.
Вивчення причин виникнення виробничих аварій і катастроф свідчить про їх велике різноманіття, але за впливом людського фактора причини можна об’єднати у дві групи.
Перша – це проектно-виробничі помилки і порушення (помилки під час проектування підприємств, порушення будівельних норм і правил, низька якість будівельних робіт, використаних матеріалів і конструкцій, порушення техніки безпеки та технологічних процесів виробництва, відсутність постійного контролю за потенційно небезпечними об’єктами).
Друга група причин обумовлена тим, що не всі явища природи пізнані людиною.
Високий темп розвитку сучасного науково-технічного прогресу створив умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно-, та вибухонебезпечних виробництв. Залізниці та трубопроводи у великій кількості транспортують небезпечні речовини. Внаслідок цього зросла ймовірність виникнення аварій і катастроф.
Для промисловості України характерна велика концентрація потенційно небезпечних виробництв. Майже в усіх обласних центрах і великих містах, де проживає близько 22 млн людей, розташовані хімічнонебезпечні об’єкти. Крім того, територію України перетинають аміакопровід Тольятті–Одеса довжиною 814 км, на кожен кілометр якого припадає 55 т аміаку, 25 тис. км нафтопроводів, у тому числі нафтопровід «Дружба», в якому на кожен кілометр припадає 250 т нафтопродуктів; газопровід «Союз».
На території України функціонує чотири атомних електростанцій (АЕС) з п’ятнадцятьма енергоблоками (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька); діє 13 великих гідровузлів. Аварійне руйнування гідровузлів тільки Дніпровського каскаду може призвести до катастрофічного затоплення 426 населених пунктів з населенням близько 2 млн осіб.
Стихійні лиха є причиною утворення катастрофічних наслідків. За даними ООН, за останні 20 років наслідки стихійних лих відчув понад1 млрд людей, в них загинуло близько 3 млн осіб.
На території України досить часто і у великих масштабах можуть виникати НС природного характеру. Так, землетрус силою 9 балів може охопити західні, південно-західні регіони і Крим на загальній площі близько 27 тис. км2. Прибережні райони басейну Чорного моря можуть зазнати впливу цунамі (морські хвилі від підводного землетрусу). Щорічно окремі райони потерпають від дії буревіїв, ураганів, повеней та інших явищ. Особливо катастрофічними були повені у Закарпатті у листопаді 1998 р., та у березні 2001 р.
Війна завжди була великим лихом. Людство Землі перенесло більш ніж 14 500 воєн, в яких загинуло 3 640 млн людей. На сьогодні накопичено велику кількість сучасної зброї, у тому числі ядерної, і сучасних засобів доправляння її до цілей: міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), підводних човнів-ракетоносців, стратегічної і тактичної авіації. Час польоту МБР на відстань 11–12 тис. км становить всього 30–40 хв.
Надзвичайна ситуація характеризується утворенням осередків ураження.
Осередком ураження (ОУ) називають територію, на якій у результаті дії уражальних факторів виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, зараження атмосфери і місцевості та ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин; ОУ може утворитися під упливом одного уражального фактора (простий), або декількох первинних і вторинних уражальних факторів (складний).
Осередок ураження характеризується формою (межі осередку на місцевості – коло, трикутник, еліпс та ін.), розмірами (радіус, глибина, площа), завданими збитками (кількістю уражених людей і тварин, зруйнованих будівель і споруд, грошовою сумою втрат матеріальних цінностей).
