Предмет вивчення екології на час її виникнення та на поч. CCIст.
Екологія як наука виникла в 19 ст і її засновником був відомий німецький природознавець Ернст Геккель,який в 1866р видає велику роботу присвячену еволюції на планеті і в ній вперше обгрунтовує необхідність появи науки,яка б вивчала взаємодію живих організмів і їх сукупностей між собою та з навколишнім середовищем. Впродовж 100років екологія вивчала той предмет,який окреслив Геккель,однак,після IIСВ з”явився ряд країн (великої сімки) які стрімко нарощували продуктивні сили. Однак,цей процес супроводжувався надмірною концентрацією виробництва, транспорту,населення у великих містах (технополісах),а науково-технічний прогрес не вирішив проблему відходів. В багатьох регіонах світу виникли зони екологічної напруги,де забруднення води,повітря,грунту обумовили підвищену захворюваність,смертність, низьку народжуваність,коротку тривалість життя. У зв”язку з цим,з”явилася необхідність у науковому дослідженні екологічних проблем, щоб виробити механізм управління природокористуванням. Спочатку,в 60-ті, 70-ті роки екологічні проблеми вивчали різні науки,пізніше—результат цих досліджень були синтезовані наукою екологією. Тому на поч 21ст екологія є міждисциплінною наукою,яка розширила предмет свого вивчення додавши до того кола питаннь,що окреслив Геккель,ще такі: антропогенний вплив на геосферу, вплив зміненого середовища на людину, глобальні екологічні проблеми, механізм природокористування,його вивчення, регулювання.
Мета та завдання екології.
Методи: традиційні(описовий, порівняльний, історичний,статистичний), нові(балансовий, космічний,еколого-економічне моделювання). Ці методи дозволяють науково розв”язувати проблеми створюючи моделі-проекти розвитку враховуючви різні ситуації. Серед основних завданнь можна виділити такі: дослідження особливостей організації життя, виявлення специфіки впливу видозміненого антропогенною діяльністю середовища на саму людину, створення наукової основи раціональної експлуатації природних ресурсів, прогнозування змін природи під впливом діяльності людини, збереження середовища існування людини. Завдання екології для економістів є ознайомлення зі специфікою впливу економіки в цілому та окремих її галузей на навколишнє природне середовище, засвоєння господарського механізму управління процесом природокористування та охорони довкілля, вивчення специфіки економічних методів управління процесом природокористування та вміння їх практичного застосування.
3. Екосистеми та їх структура. Види екосистем.
Екосистема—основна одиниця біосфери, яка є об”єктом вивчення екології. Цей термін запровадив англ біолог Тенслі у 1935р. Екосистема—складний природний комплекс живих істот,що взаємодіють з неорганічним середовищем та знаходяться в матеріально-енергетичній залежності від неї. В структурі кожної екосистеми можна виділити 4 функціональні компоненти:1-абіотичне оточення,2-комплекс автотрофних організмів,3-комплекс гетеротрофних організмів,4-комплекс організмів,які розкладають орган. сполуки до мінерального стану. Види екосистем за масштабами поділяються на мікро-,мезо-,макроекосистеми. За ступенем трансформації людської діяльності екосистеми поділяються на природні, антропогенні та антропогенно-природні.
4. Екологічна експертиза. Суб”єкти та об”єкти експертизи.
Державна екологічна експертиза—комплекс науково-дослідних робіт,метою яких є запобігти погіршення екологічної ситуації. Суб”єкти експертизи є головне управління державної екологічної експертизи,Мінестерство охорони навколишнього середовища. У разі екпертизи великих проектів вони залучають інститути, академії наук, проектні інститути, вузівських працівників,працівників практиків. Об”єкти експертизи—великі плани і проекти новобудов, в зарубіжних країнах існує експертиза поточної діяльності (США—кожне підприємство зобов”язане пройти екологічну експертизу в кінці року і викупити ліцензію на забруднення на наступний рік),всі нові речовини і матеріали,які надходять на споживчий ринок,особливо,ліки, продовольство, консерванти,вся імпортна продукція.
