Екологічні права та обов'язки громадян

Екологічні права й обов'язки громадян України становлять сис­тему юридично закріплених за громадянами прав та обов'язків в екологічній сфері.

Стаття 50 Конституції України проголошує: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформа­ції про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на їх поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена».

Правовою основою екологічних прав та обов'язків громадян є припис Конституції України, в якому закріплено, що комплекс таких прав передбачено Законом України «Про охорону навко­лишнього природного середовища» (статті 9-12). Відповідно до цього закону громадяни України мають право на безпечне для життя і здоров'я довкілля; об'єднання в громадські природо­охоронні формування, одержання у встановленому порядку пов­ної й достовірної екологічної інформації тощо.

Сутність екологічних прав громадян полягає в юридичній можливості, спрямованій на задоволення потреб громадян у га­лузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища й забезпечення екологічної безпеки. Ці права характеризуються певними особливостями: вони являють собою комплексну правову категорію; формування системи цих прав знаходиться у стані становлення й розвитку, причому її підґрунтя - це докорінні, загальнолюдські і природні права лю­дини. Обумовленість екологічних прав, які характеризуються належністю до конституційних прав людини, визначається її соціальною цінністю.

Серед екологічних прав громадян можна розрізняти ті, що реалізуються переважно на галузевому, а також на міжгалузево­му рівнях. У першому випадку йдеться про право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля, участь у проведенні гро­мадської екологічної експертизи, здійснення загального й спе­ціального використання природних ресурсів, на одержання по­вної й достовірної інформації про стан навколишнього природ­ного середовища та його вплив на здоров'я людей тощо. До дру­гого різновиду екологічних прав належить право на отримання екологічної освіти, об'єднання в громадські природоохоронні фо­рмування, подання до суду позовів про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю громадян, їхньому майну в результаті нега­тивного впливу на довкілля.

Реалізація екологічних прав громадян забезпечена юридич­ними гарантіями, що становлять систему юридичних засобів за­безпечення здійснення екологічних прав у сфері екологічної безпеки, раціонального природокористування й охорони навко­лишнього природного середовища.

Чинним законодавством визначено, що узагальнена компле­ксна інформація про екологічну, радіаційну ситуацію і стан за­хворюваності населення повинна оприлюднюватися на терито­рії України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів, МОЗ України через Укрінформ двічі на рік: за перше півріччя - до 15 вересня, за весь рік - до першого квітня наступ­ного року.

Екологічні права громадян охороняються законом. Поруше­ні права підлягають відновленню. Поновлення в правах здійс­нюється місцевими радами згідно з їх компетенцією, а також судами. Форми захисту екологічних прав громадян різноманіт­ні і застосовуються залежно від конкретних обставин.

Поряд із правами Закон України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» покладає на громадян і певні обов'язки. Так, громадяни зобов'язані берегти, охороняти й ра­ціонально використовувати природні багатства; не порушувати екологічних прав інших суб'єктів; компенсувати завдані ними збитки і т.д. Серед обов'язків громадян у сфері екології розріз­няються і спеціальні екологічні обов'язки, передбачені цим За­коном, системою екологічного законодавства, обумовлені правом природокористування, власності на природні ресурси, а також ті, що випливають із реалізації громадянами екологічно небезпеч­ної діяльності.

Останні, у свою чергу, можуть поділятися на обов'язки майно­вого і немайнового характеру. Майновими обов'язками є, напри­клад, внесення плати за забруднення довкілля і понадлімітне ви­користання природних ресурсів, ефективне використання природ­них ресурсів, здійснення комплексу заходів щодо відтворення природних ресурсів та ін. До немайнових належать: дотримання висновків державної екологічної експертизи, передача екологіч­но небезпечних об'єктів на екологічну експертизу тощо.