Екологічна експертиза і аудит

Мета і завдання екологічної експертизи - запобігання негатив­ного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, а також оцінка ступе­ня екологічної безпеки проектів, планів, заходів господарського розвитку, будівельних норм і правил, стандартів, виробів, матері­алів, хімічних речовин тощо вимогам екологічної безпеки сус­пільства; оцінка ефективності заходів з охорони навколишньо­го середовища; підготовка об'єктивних і обґрунтованих виснов­ків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є гаранту­вання безпечного для життя і здоров'я людей навколишнього середовища; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів; наукова обґрунтованість, об'єк­тивність і незалежність; комплексність, превентивність і опри­люднення результатів; державне регулювання і законність. Під­готовка результатів екологічної експертизи і прийняття рішен­ня відносно подальшої реалізації об'єкта екологічної експерти­зи здійснюється з урахуванням громадської думки.

Передбачається така процедура проведення державної еко­логічної експертизи: формування експертних груп і комісій; визначення етапів екологічної експертизи і їх тривалості.

Умови і порядок проведення екологічної експертизи визна­чаються Законом України «Про екологічну експертизу» (від 09.02.95).

Екологічна експертиза поширюється на об'єкти, які можуть спричиняти негативний вплив на природне середовище:

- правову, нормативну та інструктивну документацію;

- проекти технічних систем, машин, механізмів і приладів;

- впроваджувані відкриття і винаходи;

- діючі технічні системи й ті, що будуються, аграрні, біотехнічні та інформаційні системи, які спричиняють вплив на навколиш­нє природне середовище;

- унікальні антропогенні і природні системи і об'єкти (курорти, об'єкти історичної і культурної спадщини, природно-заповід­ні території);

- стан здоров'я населення і організація охорони здоров'я;

- відомі й нові речовини, енергоносії, сировина, матеріали, кор­ми, продукти харчування, лікарські препарати, відходи;

- природоохоронні заходи, фонди, асигнування, системи стиму­лювання, ресурсозбереження;

- системи виховання, освіти і пропаганди.

В Україні можуть здійснюватися державна, громадська та інші форми екологічної експертизи.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень екологічної не­безпеки, проведення державної екологічної експертизи є обов'яз­ковим.

Екологічний аудит - інструмент управління, який включає систематичне обстеження і об'єктивну оцінку природоохорон­ної діяльності на підприємстві і ступінь впливу виробничої ді­яльності на навколишнє середовище з метою забезпечення сис­тем впровадження найкращих екологічно доцільних техноло­гій виробництв.

Екологічний аудит є складовою частиною системи екологіч­ного менеджменту, організується на підприємстві з ініціативи керівника і має характер екологічного самоконтролю. Для про­ведення екологічного аудиту залучають спеціалізовані аудитор­ські організації, які мають відповідний кваліфікаційний серти­фікат.

Розрізняють такі типи екологічного аудиту (Запольський, Салюк, 2001):

- екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестицій­ний, або фінансовий аудит);

- оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство або якщо власник змінюється в процесі прива­тизації;

- аудит продукції на стадії маркетингових досліджень;

- технічний аудит на стадії виробничої діяльності;

- аудит системи екоменеджменту підприємств;

- перевірка функціонування системи екологічного управління;

- перевірка виконання підприємством екологічних нормативів.

Екологічний аудит застосовують під час приватизації, в інве­стиційному процесі, при ціноутворенні та впровадженні високо-екологічних технологій. Він дає змогу без додаткових бюджет­них витрат підвищити ефективність управління охороною на­вколишнього природного середовища та поліпшити ефективність державного екологічного менеджменту.