...Уся діяльність дитини та її прояв мають своє справжнє й остаточне обґрунтування у самій внутрішній суті та житті її; дитина переважно і передусім охоче бачить свою внутрішню діяльність зовнішньо зображеною на будь-якому предметі та через цей предмет, щоб у цьому зображенні і за допомогою його дійти до тлумачення й розуміння своєї діяльності, її суті, спрямування й мети, щоб побачити в ній це зображення, ніби у дзеркалі, щоб далі упорядкувати й визначити своє життя, тобто свою діяльність, цими зовнішніми явищами.
Кожний міцний і самостійний рух дитини, рух або всього її тіла, або одного з його членів, дає дитині радість уже завдяки відчуттю сили, яке він у неї збуджує. Тому вже звичайне ходіння дає дитині радість. Воно дає дитині потрійне почуття і вселяє в неї свідомість, що вона може рухатися, що вона може пересуватися з місця на місце і, нарешті, що вона, таким чином, може дійти до чого-небудь, що вона може досягти чого-небудь.
Отже, навіть найменша дитина ходить і розгулює вже охоче, усвідомлюючи, що вона хоч трохи оволоділа мистецтвом ходити, тобто вона з задоволенням змінює в різний спосіб ті відношення, в яких вона перебуває з предметами і предмети з нею, щоб досягти ясного самопізнання й саморозуміння, як і знання і розуміння предметів, і, таким чином, нарешті, досягти знання і розуміння також навколишнього зовнішнього світу. Кожен маленький шлях для неї - освітня подорож і кожен предмет Америка...
Якщо ми хочемо впливати благотворно на майбутню діяльність дитини, на майбутнє її творчої діяльності і творчість і якщо ми хочемо дати їй міцну основу, то ми повинні уважно спостерігати за самою початковою діяльністю дитини і доглядати за нею, отже, і за її першим рухом, за її першим ходінням... Щоб допомогти дитині відразу ж після її перших намагань і перших вправ у ходінні розібратися в такому багатстві спроб, що. нагромадилися особливо завдяки частому повторенню, добре, якщо це можливо, дозволити їй ставати біля предметів, підняти їх і походити навколо них. Кожне нове явище є одночасно і новим відкриттям у маленькому, але такому багатому світі дитини: наприклад, та обставина, що можна ходити навколо стільця, Можна стояти перед ним, то позад нього, то Збоку нього і біля нього, але що біля лави або біля стіни можна ходити лише вздовж.
Ігри в подорожі... Це - ігри, що дають можливість створювати і вправляти самостійну здатність рухатися і ходити: це — освітні подорожі, це - ігри, що дають багатий запас спостережень і досвіду.
«Маля бажало б також подорожувати». Діти стоять при цьому в колі: м’ячик подорожує від однієї дитини до другої і таким чином збуджує і в самій дитині охоту подорожувати;… це можна помітити по самих дітях, навіть по кожній окремій дитині. Помічаючи це, припиняють подорож м’ячика і промовляють зроблене для себе зауваження, виводячи тим часом дитину за руку на середину кола: «І Ліна хотіла б подорожувати по світу». Або якщо помітно, що подорож уже не привертає уваги, керівник гри збуджує послаблу увагу дітей запитанням: «Невже з вас ніхто б не хотів подорожувати?..» Тим часом як дитина, що хоче подорожувати, підходить до кого-небудь у колі, подає йому руку і повертається кругом справа наліво, а відносно дітей, що стоять у колі, зліва направо, діти співають... Як та, що подорожує, так і кожна інша дитина в колі подає йому праву руку. Маленьких дітей можна примусити кружляти лише з допомогою цього мовчазного подання руки, але наступного разу або при старших дітях можна до цього додати вітання або співання віршика... Дитина, яка подорожує, йдучи вперед, щоразу подає кожній наступній праву руку і примовляє при цьому: «Добрий день!» Дитина в колі, яку вона вітає, робить те ж саме. Деяке розширення гри в кінці подорожі, кожної дитини – звертання із запитанням до дитини, яка знову виходить на середину кола: «З ким ти познайомився під чар. своєї подорожі?» Дитина повинна у відповідь на це назвати імена, дітей, що стоять у колі. Це вносить у гру подвійну вправу: по-перше, навчає не проходити повз предмет, не звернувши на нього уваги, а потім також доводить до певного розуміння назву предмета і разом з тим його якості, в усякому разі, загальне враження від нього. До цього можна Додати ще третю вправу: назвати дітей точнісінько у такому ж порядку, в якому дитина вітала їх. Це дуже сприятлива, пов’язана із спостереженням вправа для пам’яті, а також вправа для постійного розуміння і певно запам’ятовування порядку і послідовності багатьох предметів, на які потрібно звернути увагу.
Ігри з рухом коливання. Під час рухливих ігор м’яч, що вільно рухається, служить для дитини мовби спонукою і символом, але м’яч на шнурку не менш сприяє цьому... При першому проведенні такої гри я помітив, що рух м’ячика діє магнетично на дітей, що стоять у колі: тільки-но м’ячик починає коливатися, багато хто з них також починає схилятися то в один, то в інший бік. Згодом це спостереження повторювалося. Рух дітей було зараз же упорядковано, і для нього було встановлено такт; і від м’яча відразу ж народився цілий ряд рухливих ігор, які передбачали певний розвиток тіла і окремих його членів...
Фребель говорив: «Я дивився, як діти рухаються, і дійшов висновку, що є певний закон, за яким вони рухаються. З цими рухами пов’язуються маленькі рими. Ці рими звучать у співі; рух, рима і звук – усе це пов’язане воєдино; тілесна, духовна й моральна діяльність – все поєднане у прекрасному цілому. Так само поєднується дитина, у свою чергу, з своїми товаришами по грі, а ці останні - зі своїм учителем...»
Перша гра... є хороводний танок. Саме Фребель вивів взаємне відношення, місце зіткнення в житті хоровода й центрального його пункту. Утворюють коло; ставлять потім у його середину дитину ближче до дітей, тобто віддаляють її трохи від центра. Усі діти потім наспівують цій дитині, роблячи одночасно запрошувальні жести рукою... Рух по колу напочатку може бути зовсім вільним, але по тім повинен виконуватися в такт пісеньки. Коли пісенька буде проспівана двічі, коло зупиняється, а центр рухається далі...
Прекрасною грою є танок з переплітанням... Так само і танок хвиль, як я назвав його для різноманітності через деяку подібність, є для дітей забавною грою... Подібно до того як ця гра зображує спіральну лінію, що закручується, а потім знову розпускається, точнісінько так можна в іншій грі утворити зірку...
Заняття й роботи дітей.
