Імовірнісна оцінка поділу на відсіки вантажних суден

2.3.1 Вимоги цього підрозділу поширюються на вантажні судна довжиною L_s ³ 80 м, за виключенням суден, типи яких перелічені в 1.1.1.2–1.1.1.9, 1.1.1.19, 1.1.1.20, а також накат­них суден, що прирівнюються до паса­жирських (див.2.2.1), і атомних суден.

Судна, що призначені для перевезення лісних вантажів в трюмах і на верхній палубі, довжиною L_s ³ 80 м, повинні відповідати вимогам цього підрозділу як при осадці, що відповідає літньому надводному борту, з урахуванням 2.3.8, так і в тому випадку, якщо призначена літня осадка дорівнює визначеній лісній літній осадці, відповідно до 2.3.14.

2.3.2 Необхідний індекс поділу на відсіки R, за виключенням суден, що перевозять радіоактивні матеріали, визначається за формулами:

R = R ₁₀₀ = (0,002 + 0,0009 L_s)^1/3

при L_s ³ 100 м; (2.3.2-1)

R = R ₈₀ = 1 – {1/ [1 + (L_s / 100) (R ₁₀₀ / (1 – R ₁₀₀)]}

при 80 м ≤ L_s < 100 м. (2.3.2-2)

2.3.3 Для суден, що перевозять радіоактивні матеріали, необхідний індекс R визначається Регістром. У будь-якому випадку для суден, що мають на борту матеріали загальною радіоактивністю більше ТБк (терабекерелей) або ж плутоній із
загальною радіоактивністю більше ТБк, індекс поділу на відсіки, що вимагається, дорівнює R + 0,2(1 – R), але не менше 0,6, де R визначається за формулами (2.3.2-1), (2.3.2-2).

2.3.4 При відсутності поздовжнього підрозділу імовірності W_і беруться рівними величині р_і, яка для кожного одиничного відсіку визначається таким чином:

.1 якщо розрахункова довжина відсіку дорівнює повній довжині судна L_s, параметр р_і береться

p_i = 1,0; (2.3.4.1)

.2 для кінцевого кормового відсіку

p_i = F + 0,5 ap + q; (2.3.4.2)

.3 для кінцевого носового відсіку

p_i = 1 – F + 0,5 ap; (2.3.4.3)

.4 для решти відсіків

p_i = ap. (2.3.4.4)

2.3.5 Величини, що входять у 2.3.4.1–2.3.4.4, визначаються за такими формулами:

а = 1,2 + 0,8 E, але не більше 1,2;

(2.3.5-1)

F = 0,4 + 0,25 Е (1,2 + а); (2.3.5-2)

p=J _max F ₁;(2.3.5-3)

q = 0,4(J _maх)² F ₂ , (2.3.5-4)

де E = E ₁ + E ₂ – 1;

E ₁ = x ₁/ L_s;

E ₂ = x ₂/ L_s;

x ₁ і x ₂ беруться відповідно до 2.2.4;

J _max = 48/ L_s, але не більше 0,24;

якщо y < 1;

якщо y ≥ 1;

якщо y < 1;

якщо y ≥ 1;

y = J/J _max;

J = E ₂ – E ₁.

2.3.6 Значення р_і, отримані за
формулами (2.3.4.2), (2.3.4.3) і (2.3.4.4) для відсіку, що перекриває середину довжини L_s, повинні бути зменшені на величину, що визначається за формулою (2.3.5-4), де величина F ₂розраховується, приймаючи, що

y = J'/J _max,

де J' = J – E, якщо E ³ 0;

J' = J + E, якщо E < 0.

 

2.3.7 При урахуванні поділу судна поздовжніми водонепроникними перебірками для бортового відсіку імо­вірність W дорівнює величині rp. Імовірність r цілісності поздовжньої перебірки визначається за такими формулами:

.1 при J ³ 0,2 b / B

якщо b / B ≤ 0,2; (2.3.7.1-1)

якщо b / B > 0,2; (2.3.7.1-2)

.2 при J < 0,2 b/B коефіцієнт r визначається лінійною інтерполяцією між r = 1 для J = 0 і величиною r, визначеною за формулами (2.3.7.1-1), (2.3.7.1-2) для J = 0,2 b/B.

Величина b визначається, як вказано у 2.2.6.3.

2.3.8 Значення імовірності s_i для кожного окремого і -го відсіку або групи суміжних відсіків визначається за формулою

s_i = 0,5 s_l + 0,5 s_р, (2.3.8)

де s_l – імовірність s, розрахована для самої високої вантажної ватерлінії поділу на відсіки, яка відповідає осадці по літню вантажну марку;

s_р – імовірність s, розрахована для про­міжної осадки судна, що відповідає осадці судна порожнем плюс 60 % різниці між осадкою по літню вантажну марку и осадкою порожнем.

 

2.3.9 Імовірність s, якщо не обумовлено інше, для будь-якого випадку затоплення при будь-якому допустимому в експлуатації випадку навантаження непошкодженого судна визначається за формулою

(2.3.9)

де С = 1, якщо q _с £ 25°;

С = 0, якщо q _с > 30°;

якщо 25° < q _с <30°;

GZ _mах – максимальне додатне значення плеча діаграми статичної остійності у межах q₊, але не більше 0,1 м;

q₊ – протяжність, град, додатної ділянки діаграми статичної остійності пошкодженого судна (з урахуванням кута заливання), але не більше 20^о;

q _с – кут крену в кінцевій стадії затоплення (до випрямлення), град.

 

Значення s береться рівним 0, якщо у кінцевій стадії затоплення (без урахування випрямлення) нижня кром­ка отвору, через який можливе прогресуюче затоплення судна, занурюється у воду. Під такими отворами розуміють отвори, що зазначені в 3.3.4.

2.3.10 При урахуванні горизонталь­ного поділу на відсіки неушкодженого судна вище ватерлінії, що розглядається (положення ватерлінії визначені в 2.3.8), значення параметра s визначаються наступним чином:

.1 для відсіку або групи суміжних відсіків, розташованих нижче горизон­тальної водонепроникної конструкції, яка знаходиться безпосередньо над ватерлінією або вище, параметр s, визначений відповідно до 2.3.9, помножується на редукційний коефіцієнт v, який є імовірністю того, що не
здійсниться затоплення розглянутої вище горизонтальної водонепроникної конструкції, і визначається наступним чином:

, але не більше 1,

де H – висота положення, м, над основною площиною горизонтальної водонепроникної конструкції, що обмежує вертикальну протяжність пошкодження;

Н _mах – найбільша можлива вертикальна протяжність пошкодження, м, над основною площиною, що дорівнює

,

якщо L _s ≤ 250 м;

H _max = d_j + 7, якщо L_s > 250 м;

 

.2 у тих випадках, коли найвища горизонтальна водонепроникна конст­рукція в районі передбачуваного за­топлення розташована на висоті над основною площиною, більшій ніж Н _mах, імовірність n_j приймається рівною 1.

2.3.11 У випадках, коли сумісне затоплення відсіків, розташованих під горизонтальною конструкцією і над нею, дає позитивний вклад в індекс А, результуюча величина s_j для такого відсіку або групи суміжних відсіків визначається за формулою

,

де визначається стосовно до затоплення відсіків, розташованих нижче горизонтальної конструкції;

визначається стосовно до сумісного затоплення відсіків, розташованих нижче і вище горизонтальної конструкції.

 

2.3.12 У розрахунках аварійної остійності для визначення імовірнісного індексу коефіцієнт проникності суховантажних трюмів повинен братися рівним 0,7.

2.3.13 При одночасному затопленні всіх відсіків, розташованих до носа від таранної перебірки, імовірність s повинна бути не менше ніж 1 для найвищої ватерлінії поділу на відсіки при необмеженій вертикальній протяжності пошкодження.

2.3.14 Імовірнісна оцінка поділу на відсіки суден, призначених для перевезення лісних вантажів в трюмах і на верхній палубі. [1]

2.3.14.1 Індекс R поділу на відсіки, що вимагається, стосовно до лісної літньої осадки, дорівнює індексу R для літньої осадки, визначеному згідно 2.3.2.

2.3.14.2 При визначенні досяжного індексу А _ліс поділу на відсіки при перевезенні лісу в трюмах і на верхній палубі:

.1 в формулі (2.3.8) імовірності s_l визначаються при призначеній судну лісній літній осадці;

.2 коефіцієнти проникності вантажних трюмів приймаються рівни­ми 0,35;

.3 для лісної осадки допускається урахування плавучості палубного лісного вантажу з коефіцієнтом проникності 0,25;

.4 імовірності s_р приймаються ті ж самі, що і розраховані відповідно до (2.3.8) і (2.3.9).

2.3.14.3 Для лісовозів за умов забезпечення непотоплюваності визначаються дві криві допустимих піднесень центра ваги судна:

.1 перша крива визначається, виходячи з вимог 2.1.2 і 2.3.2–2.3.13. Ця крива використовується при експлуатації судна або без лісних вантажів в трюмах, або без лісу на верхній палубі.

.2 друга крива визначається, виходячи з умови виконання вимоги А _ліс ≥ R. Ця крива використовується при експлуатації судна, яке перевозить лісні вантажі і в трюмах і на верхній палубі.

2.3.14.4 В Інформації про остійність та Інформації про аварійну посад­ку і остійність відповідно повинно бути вказано, що використання кривої допустимого піднесення центра ваги судна, визначеного за умови А _ліс ≥ R, можливо тільки при перевезенні лісних вантажів і в трюмах і на верхній палубі.