Оплата дивідендів на підприємствах

Кожен учасник господарського товариства має право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства одержувати його частку (дивіденди) (ч. 1 ст. 88 ГКУ та п. «б» ч. 1 ст. 10 Закону «Про господарські товариства»).

Дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власни-ками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Основним джерелом сплати дивідендів за акціями є чистий прибуток товари-ства.

Дивіденди за акціями сплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом АТ, то затвердження розміру річних дивідендів належить винятково до компетенції загальних зборів (ч. 2 ст. 33 Закону про акціонерні товариства). Усі акціонери, що є власниками простих або привілейованих акцій, мають право отримувати дивіденди. Акціонерне товариство виплачує дивіденди лише грошовими коштами (ч.1 ст. 30 Закону про акціонерні товариства):

- за простими акціями — із чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;

- за привілейованими акціями — із чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шести місяців після закінчення звітного року. У разі коли чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років немає або його недостатньо, дивіденди за такими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами акціо нерів. Статут акціонерного товариства пови нен містити відомості про строк і порядок ви-плати дивідендів. Повідомлення про розмір дивідендів і порядок їхньої виплати то-вариство має довести до відома акціонерів. Сума дивідендів, яка належить до сплати одному акціонеру, визначається шляхом множення дивіденду, що припадає на одну акцію, на число цілком оплачених акцій, якими він володіє.

Під час виплати дивідендів необхідно враховувати такі дати:

- дату оголошення виплати дивідендів (оскільки публічне оголошення дивідендів неможливо скасувати, то зобов’язання щодо сплати дивідендів виникає негайно після їх оголошення);

- дату реєстрації (дата, станом на яку визначається перелік акціонерів, які мають право на отримання дивідендів);

- дату початку виплати дивідендів (дата, починаючи з якої акціонери можуть фактично отримувати дивіденди).

Право на отримання дивідендів мають особи, які є акціонерами товариства на дату виплати дивідендів. Дивіденди мають бути сплачені тільки тим власникам акцій, які зареєстровані на цю дату.

Дивіденди, що сплачуються резидентами, обкладаються податком на дивіденди біля джерела виплати в розмірі 25% від нарахованої суми дивідендів. При цьому підприємство, яке сплачує дивіденди, має право зменшити власні податкові зобов’язання з податку на прибуток на суму утриманого та перерахованого податку на дивіденди.

Акціонери сплачують з отриманих сум дивідендів податок з доходів фізичних осіб у розмірі 13%.

Дивіденди можуть сплачуватися не грошовими активами або акціями товариства. У такому разі вибуття відповідних активів, якими виплачуються дивідендів, у бухгалтерському обліку відображається як їх реалізація з одночасним зарахуванням взаємної заборгованості між акціонерним товариством і акціонером.

1. Господарський кодекс України

2. ЗУ «Про господарські товариства»

УДК 657

Хмеляр В.В., ст. гр. ОАСз-23

Науковий керівник: Талах Т.А., к.е.н.,доцент

Луцький національний технічний університет