Витрати операційної діяльності

У плані теоретичного обґрунтування сутності понять “витрати” на сьогодні не існує однозначності і точності, тобто науковці по різному підходять до їх тлумачення – і це не сприяє спрощенню роботи суб’єктів, які тим чи іншим чином використовують їх, проте, як це поширено, представляє можливості до вибору альтернативних варіантів. Переважно під витратами розуміють обсяг спожитих виробничих факторів (матеріальних, фінансових, трудових ресурсів), необхідних для здійснення підприємством господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власників у грошовому вираженні.

Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку під витратами розуміють зменшення активів або збільшення зобов’язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Уваги заслуговує і те, що нині існує безліч підходів, варіантів та способів класифікації витрат підприємств, оцінки рівня їх функціонування та ефективності, обліку, розподілу, коригування та ін. - тобто дана тема широко вивчається і обговорюється міжнародним науковим співтовариством і, що важливо, її актуальність за останні роки значно зросла.

В бухгалтерському обліку витрати визнаються за наступних умов:

1) зменшення активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

2) визнання на основі систематичного і раціонального розподілу
економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних
періодів.

3) негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або
перестають відповідати критеріям активів підприємства

4) можлива достовірна оцінка суми витрат.

Основні засади класифікації витрат згідно з чинним законодавством України розкриті в П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” та П(С)БО 16 “Витрати” і передбачають функціональну ознаку, їх групування відповідно до видів діяльності, за якими були здійснені витрати.

Під операційною діяльністю відповідно до визначення, наведеного в П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Згідно з П(С)БО 16 „Витрати” витрати класифікують за видами діяльності.

Витрати операційної діяльності за економічним змістом поділяються на елементи (якщо можна провести аналогію з фізикою, то на атоми, з яких складається вартість будь – якого активу).

До таких елементів, які в своїй основі далі не діляться, відносяться:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальне страхування;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійсненні.

 

УДК 657

Ключук К.П., ст. гр. ОАз-52

Науковий керівник: Ткачук І.М., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

ПОРЯДОК ВИЗНАННЯ ВИТРАТ

 

А облік витрат – найважливіший інструмент управління підприємством. Це пояснюється тим, що маючи інформацію про витрати, приймаються рішення про раціональне використання ресурсів підприємства, про забезпечення зростання прибутку та зменшення нераціональних витрат.

Згідно П(С)БО 16 «Витрати» витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства, крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів тощо).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

Порядок визнання витрат, відповідно до Податкового кодексу, передбачає:

– витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

– інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати є багатоплановою категорією з точки зору різних сфер діяльності підприємства, яку неможливо розглядати без розуміння їх сутності та місця з позицій різних наук. Водночас витрати мають свої особливості формування і конкретно характеризують процеси, що відбуваються у виробничо-господарській діяльності підприємства.

1. Податковий кодекс України від 01.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://zakon.rada.gov.ua

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http// zakon.rada.gov.ua

 

УДК-657

Кобець О.С., ст. гр. ОА-41

Науковий керівник: Зеленко С.В., к.е. н., доцент

Луцький національний технічний університет