Для забезпечення можливості стабільного та неперервного виробничого процесу на підприємстві повинні бути в достатній кількості оборотні засоби в матеріальній формі. Так, підприємство повинно мати в необхідних розмірах запаси сировини і матеріалів, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших цінностей, що задіяні у господарській діяльності.
До великих втрат призводять певні недоліки організації обліку виробничих запасів. Це говорить про недосконалість вивчення багатьох важливих питань щодо розробки системи їх обліку. Проблема важлива і нагальна однак до остаточного вирішення цього питання ще досить далеко, незважаючи на те що її порушено в багатьох публікаціях. Дане питання розглядається в роботах Китайчук Т.Г. [1], Мальцевої М.М. [2], Михалевичa С.Г. [3], Старика М.В. [5], та інших вчених – економістів.
Головними завданнями обліку виробничих запасів є забезпечення, контролю за їх рухом та правильністю використання, дотримання встановлених норм запасів та їх видатків, своєчасне виявлення невикористаних матеріалів, що підлягають реалізації та отримання точних відомостей про їх залишки на складах і забезпечення зберігання [5].
Процес документального оформлення операцій з руху виробничих запасів є досить складним і трудомістким. Дані про запаси формуються за окремими групами рахунків, субрахунків, де зазначають використання цінностей у виробництві за нормами та відхилення від норм [1].
Дослідження організації обліку виробничих запасів та застосування типових форм первинних документів показують на ряд недоліків, які, потребують додаткового вивчення з метою врегулювання. Зокрема це стосується дублювання записів у бухгалтерських документах та необхідності підвищення їх контрольної функції. А тому, актуальним залишається питання зменшення трудомісткості складання первинних документів з одночасним забезпеченням наявності вичерпної інформації про здійснювані операції з метою контролю за правильністю їх відображення в обліку [3].
Для вирішення даного питання необхідно, в першу чергу, відредагувати документи, в яких відбувається повторення інформації, що не є суттєвою – це прискорить процес документального оформлення. А для того, щоб підвищити контрольну функцію – додати в журналі реєстрації графу «прострочені».
Проблемою обліку виробничих запасів є їх оцінка на дату складання балансу. Так, згідно з П(с)БО 9 “Запаси” [4] на дату балансу запаси відображаються у бухгалтерському обліку за меншою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. У цьому стандарті важливу увагу приділено уцінці запасів, а збільшення їх вартості передбачається лише на суму попередньої уцінки. Це призведе до зловживань і масових уцінок запасів із подальшою їх реалізацією, низькі ціни на них на момент складання балансу спотворять реальну вартість оборотних активів у цілому і виробничих запасів зокрема.
Тому логічним буде внесення змін у цей стандарт, що дало б змогу підприємствам здійснити дооцінку запасів відповідно до діючих ринкових цін із віднесенням цих сум на поповнення власних обігових коштів.
За П(с)БО 9 “Запаси” запаси можуть бути списані з балансу підприємства на видатки за умови, що від їх використання не очікується отримання економічних вигід. Однак у податковому обліку вартість списаних запасів зменшуватиме валові витрати звітного періоду, що суперечить економічній сутності операцій зі списання запасів [5].
До напрямів удосконалення обліку та відображення у звітності запасів виробничих підприємств відносять уніфікацію вимог фінансового та податкового обліку, оскільки, як було вищезазначено, окремі вимоги податкового законодавства спотворюють економічний зміст деяких господарських операцій.
При безоплатній передачі виробничих запасів також існують проблемні питання. Відповідно до вимог податкового законодавства, у підприємства, яке здійснює дані операції утворюються доходи, які необхідно оподатковувати, що суперечить самому економічному змісту операції. Враховуючи, що при безоплатній передачі виробничих запасів виручка від реалізації дорівнює нулю, фактично від таких операцій підприємство несе лише витрати. Тому таке тлумачення не збігається з фіскальним підходом контролюючих органів.
Отже, перспективи подальших досліджень проблеми організації та обліку виробничих запасів є дуже широкими і впродовж багатьох років викликатимуть інтерес у вчених-економістів із урахуванням розмірів і форм власності підприємств, видів економічної діяльності, системи оподаткування, організаційно-правових форм тощо. Дані проблеми та шляхи їх вдосконалення не є вичерпними й потребують доповнень, змін, уточнень та конкретизації.
1. Китайчук Т.Г. Проблеми синтетичного та аналітичного обліку запасів в аграрних формуваннях / Т.Г. Китайчук // Облік і фінанси АПК. – 2010. – №4. – С.79-82
2. Мальцева М.М. Удосконалення організації обліку товарних запасів підприємства/ М.М. Мальцева // Управління розвитком. – 2011. – №7(104). – С.31-33
3. Михалевич С.Г. Первинний облік надходження виробничих запасів та шляхи його вдосконалення / С.Г. Михалевич. [Електронній ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/inek/2010_5/99.pdf
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Мінфіну України від 2.11.99р. №751/4044
5. Старик М.В. Особливості обліку виробничих запасів / М.В. Старик // Управління розвитком. – 2010. – №2(78). – С.120-122.
УДК 657
Козицька О.М., ст. гр. ОАз-51
Науковий керівник: Жураковська І.В., к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет
