Попередження насильницької злочинності проти життя і здоров'я особи

І Загальносоціальне попередження насильницької зло­чинності являє собою комплекс перспективних соціально-економічних і культурно-виховних заходів, спрямованих на подальший розвиток і вдосконалення суспільних відносин і усунення разом з тим детермінант насильницьких злочинів проти життя і здоров'я о соб и^Основна роль в обмеженні та усуненні причин і умов насильницької злочинності нале­жить соціально-економічній, господарське-організаційній та культурно-виховні й діяльності держави і суспільства у цілому. Використання загальносоціальних заходів є безу­мовно перспективною формою попередження правопору­шень, оскільки у процесі її усувається сама можливість про­явів злочинної поведінки особи. Попередження у даному разі базується на загальних закономірностях формування особи соціальне законослухняного типу. Це, проте, не вик­лючає виділення і на загально соціальному рівні конкретних кримінологічних аспектів і певного своєрідного супровод­ження крупномасштабних заходів, про що йдеться у Комп­лексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки. Здійснення загальносоціальних заходів створює економічні, організаційні, політичні, ідеологічні, правові та інші умови для ефективного використання спеціального кри­мінологічного попередження насильницької злочинності.

 

урахуванням кримногенних комплексв, як детермну­ють зазначені злочини, можна запропонувати такі основні на­прями діяльності щодо спеціально-кримінологічного поперед­ження навмисних вбивств і тілесних ушкоджень: криміноло­гічна профілактика, запобігання злочинам і їх припинення.

Кримінологічна профілактика — теоретично обґрунто­вана діяльність різних суб'єктів боротьби з насильницькою злочинністю, спрямована на завчасне відвернення виник­нення криміногенно небезпечних явищ, їх обмеження, а якщо можливо, то й усунення та створення достатнього за­хисту і безпеки особи і матеріальних об'єктів від злочинних насильницьких посягань. Найважливішими профілактични­ми комплексами є; втручання у кризові ситуації; зменшен­ня практичних можливостей вчинення насильницьких зло­чинів; виховна та інформаційна робота серед населення; залучення громадськості до попередження насильницьких злочинів; надання допомоги жертвам цих злочинів.

Втручання у кризові ситуації при­пускає нейтралізацію і розв'язання міжособистісних напру­жених конфліктів за допомогою набору спеціальних засобів діяльності суб'єктів попередження насильницьких злочинів. Цей набір складається з таких заходів:

— здійснення постійного соціального контролю за об­ становкою у сімейно-подружній сфері і сфері дозвілля шля­ хом виявлення мотивів криміногенної поведінки, постанов­ ки на профілактичний облік конфліктуючих осіб і розроб­ ки конкретних організаційно-управлінських, педагогічних, психологічних, правових засобів їх усунення або послаблен­ ня ступеня конфліктної напруги;

— прийняття закону про попередження насильства у сім'ї;

— орієнтація правоохоронних органів на превентивну роботу з молоддю, обмеження практики притягнення до кримінальної відповідальності альтернативними засобами;

— створення електронно-пошукової системи «Насилля» для обліку злочинів проти особи та централізованої автома­ тизованої системи обліку прикмет невпізнаних трупів;

— проведення паспортизації вулиць, майданів, парків, транспортних магістралей та інших місць масового перебу-

вання і відпочинку людей у містах, інших населених пунк­тах з метою виявлення і усунення несприятливих для охо­рони громадського порядку чинників;

— підвищення рівня уваги до поведінки акцентуйова-них осіб і осіб з психічними аномаліями та ін.

Зменшення практичних можливостей вчинення насильницьких злочинів— це аспект кримінологічної профілактики, який передбачає вжиття заходів, що максимально ускладнювали б вчинення насильницьких злочинів у громадських місцях, на вулицях, у гуртожитках, домоволодіннях тощо. Для цього необхідно: посилення патрулювання у населених пунктах, містах, мікрорайонах, селах особливо у вечірні та нічні години; при­пинення перебування в Україні осіб без певних занять з інших країн, використання для цього відповідних адмініст­ративне-правових норм; практикування комплексних опера-тнвно-попереджувальних заходів у тих населених пунктах, де спостерігається складна криміногенна обстановка; поси­лення контролю за обігом зброї, боєприпасів, вибухових речовин, наркотиків, отрути; підвищення рівня боротьби з пияцтвом, наркоманією, що є надійним способом поперед­ження злочинів проти життя і здоров'я особи,./Виховна та інформаційна робота серед населення може включати таку групу за­ходів: запровадження у масштабах країни кримінологічної поінформованості населення про стан злочинності, причи­ни і умови вчинення насильницьких злочинів, особу зло­чинців і потерпілих, попереджувальні заходи і роль населен­ня при їх здійсненні; пропагандистські заходи з використан­ням засобів масової комунікації; розробку програм навчання Для різних верств населення засобам захисту від насиль­ницьких посягань тощо.

•^Залучення громадськості до попе­редження насильницьких злочинів. Ши­роке залучення громадян у сферу попереджувальної діяльності передбачає розвиток правосвідомості і розуміння єдності суспільних і особистих інтересів. Для цього потрібна трива­ла та добре організована робота з розповсюдження відповід­них знань, створення нової системи громадських формувань,

налагодження взаємодії й координації з державними суб'єкта-ми попередження насильницьких злочинів, інші заходи.

Надання допомоги жертвам злочинів. Надання моральної підтримки і матеріальної допомоги гро­мадянам, які потерпти від насильницьких злочинів, — обо­в'язок правової держави. Тому заслуговують на увагу такі пропозиції', створення фонду відшкодування шкоди грома­дянам або їх представникам, які зазнали збитків від насиль­ницьких злочинів; підвищення готовності громадян до са­мооборони; прийняття закону про надання допомоги жерт­вам насильницьких посягань тощо.

;\ Запобігання насильницьким злочинам проти життя і здо­ров'я особи переноситься на ту стадію злочинної поведінки, котра характеризується виникненням злочинного наміру вчи­нити злочин, або коли поведінка деяких осіб здатна його вик­ликати. Основними запобіжними комплексами заходів є такі:

— переорієнтація антисуспільних настанов (підвищен­ ня рівня інформаційного забезпечення суб'єктів запобіган­ ня насильницьким злочинам; зміна стереотипу поведінки, тобто цілеспрямований запобіжний вплив на осіб, які здатні до вчинення насильницьких злочинів або їх рецидиву; при­ мирення конфліктуючих сторін та ін.);

— активні контрзаходи, які використовуються здебіль­ шого на рівні індивідуального запобігання насильницьким злочинам проти особи (індивідуальна переорієнтація анти­ суспільних настанов особи; оперативне втручання у процес розвитку злочинної поведінки; створення умов, які усували б або утруднювали розвиток злочинної поведінки і схиля­ ли особу до добровільної відмови від її продовження, тощо).

Припинення злочинів. У системі спеціально-криміноло­гічного попередження злочинів особливе місце посідає при­пинення початих насильницьких злочинів на стадіях приго­тування до злочину і замаху на злочин. Активний захист особи повинен виходити не тільки від суб'єктів припинен­ня злочинів, але і від самої особи. У статті 15 КК, де регу­люються положення про необхідну оборону, зазначено, що не є злочином дії, які спрямовані на захист законних інте­ресів і прав особи, інтересів суспільства й держави від сус­пільне небезпечного посягання шляхом заподіяння шкоди

ЗО

тому, хто посягає, якщо дії були обумовлені потребою не­відкладного попередження або припинення посягання. За­лежно від характеру злочинних дій і криміногенної обста­новки розрізняються такі комплекси заходів припинення насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи:

— організаційно-превентивний напрям припинення насильницьких злочинів (наприклад, створення спеціалізо­ ваних підрозділів, груп в органах внутрішніх справ по бо­ ротьбі саме з тяжкою насильницькою злочинністю; удоско­ налення кримінального і кримінально-процесуального пра­ ва, а також правозастосувальної практики щодо посилення їх попереджувального ефекту та ін.);

— спонукальний напрям об'єднує різні заходи приму­ шування осіб, які готуються до вчинення злочинів, до доб­ ровільної відмови від підготовки до вчинення злочину і за­ маху на нього, від продовження злочинної поведінки і вза­ галі кримінальної діяльності;

— активна протидія розвитку злочинної" діяльності і настанню більш тяжких її наслідків (постійний і ефектив­ ний контроль за особами, які реально готуються до вчинен­ ня злочину проти життя і здоров'я особи; негайне вжиття заходів до забезпечення безпеки осіб, на життя і здоров'я яких готується замах; своєчасне запобігання груповим бійкам, кримінальним розборкам, сходкам; оперативне при­ пинення злочинної діяльності; затриманий, арешт тощо).

Існують також інші напрями та заходи попередження насильницьких злочинів, які відбилися у цільових програ­мах боротьби зі злочинністю, у тому числі і насильницькою, в законодавчих актах, методиках боротьби з цими посяган­нями та наукових публікаціях.

=^^=^^= ЛІТЕРАТУРА

Лзл-ша В. В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи. X., 1997.

Голіна В. В. Злочинності — організовану протидію. X., 1998.

Криминология / Под ред. А. Й. Долговой.-М., 1997.

Литвак О. Злочинність, ЇЇ причини та профілактика. К., 1997.

 

РОЗДІЛ

ХУЛІГАНСТВО ТА ЙОГО ПОГ ЕРЩЖННЯ

^