І Загальносоціальне попередження насильницької злочинності являє собою комплекс перспективних соціально-економічних і культурно-виховних заходів, спрямованих на подальший розвиток і вдосконалення суспільних відносин і усунення разом з тим детермінант насильницьких злочинів проти життя і здоров'я о соб и^Основна роль в обмеженні та усуненні причин і умов насильницької злочинності належить соціально-економічній, господарське-організаційній та культурно-виховні й діяльності держави і суспільства у цілому. Використання загальносоціальних заходів є безумовно перспективною формою попередження правопорушень, оскільки у процесі її усувається сама можливість проявів злочинної поведінки особи. Попередження у даному разі базується на загальних закономірностях формування особи соціальне законослухняного типу. Це, проте, не виключає виділення і на загально соціальному рівні конкретних кримінологічних аспектів і певного своєрідного супроводження крупномасштабних заходів, про що йдеться у Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки. Здійснення загальносоціальних заходів створює економічні, організаційні, політичні, ідеологічні, правові та інші умови для ефективного використання спеціального кримінологічного попередження насильницької злочинності.
урахуванням кримногенних комплексв, як детермнують зазначені злочини, можна запропонувати такі основні напрями діяльності щодо спеціально-кримінологічного попередження навмисних вбивств і тілесних ушкоджень: кримінологічна профілактика, запобігання злочинам і їх припинення.
Кримінологічна профілактика — теоретично обґрунтована діяльність різних суб'єктів боротьби з насильницькою злочинністю, спрямована на завчасне відвернення виникнення криміногенно небезпечних явищ, їх обмеження, а якщо можливо, то й усунення та створення достатнього захисту і безпеки особи і матеріальних об'єктів від злочинних насильницьких посягань. Найважливішими профілактичними комплексами є; втручання у кризові ситуації; зменшення практичних можливостей вчинення насильницьких злочинів; виховна та інформаційна робота серед населення; залучення громадськості до попередження насильницьких злочинів; надання допомоги жертвам цих злочинів.
Втручання у кризові ситуації припускає нейтралізацію і розв'язання міжособистісних напружених конфліктів за допомогою набору спеціальних засобів діяльності суб'єктів попередження насильницьких злочинів. Цей набір складається з таких заходів:
— здійснення постійного соціального контролю за об становкою у сімейно-подружній сфері і сфері дозвілля шля хом виявлення мотивів криміногенної поведінки, постанов ки на профілактичний облік конфліктуючих осіб і розроб ки конкретних організаційно-управлінських, педагогічних, психологічних, правових засобів їх усунення або послаблен ня ступеня конфліктної напруги;
— прийняття закону про попередження насильства у сім'ї;
— орієнтація правоохоронних органів на превентивну роботу з молоддю, обмеження практики притягнення до кримінальної відповідальності альтернативними засобами;
— створення електронно-пошукової системи «Насилля» для обліку злочинів проти особи та централізованої автома тизованої системи обліку прикмет невпізнаних трупів;
— проведення паспортизації вулиць, майданів, парків, транспортних магістралей та інших місць масового перебу-
вання і відпочинку людей у містах, інших населених пунктах з метою виявлення і усунення несприятливих для охорони громадського порядку чинників;
— підвищення рівня уваги до поведінки акцентуйова-них осіб і осіб з психічними аномаліями та ін.
Зменшення практичних можливостей вчинення насильницьких злочинів— це аспект кримінологічної профілактики, який передбачає вжиття заходів, що максимально ускладнювали б вчинення насильницьких злочинів у громадських місцях, на вулицях, у гуртожитках, домоволодіннях тощо. Для цього необхідно: посилення патрулювання у населених пунктах, містах, мікрорайонах, селах особливо у вечірні та нічні години; припинення перебування в Україні осіб без певних занять з інших країн, використання для цього відповідних адміністративне-правових норм; практикування комплексних опера-тнвно-попереджувальних заходів у тих населених пунктах, де спостерігається складна криміногенна обстановка; посилення контролю за обігом зброї, боєприпасів, вибухових речовин, наркотиків, отрути; підвищення рівня боротьби з пияцтвом, наркоманією, що є надійним способом попередження злочинів проти життя і здоров'я особи,./Виховна та інформаційна робота серед населення може включати таку групу заходів: запровадження у масштабах країни кримінологічної поінформованості населення про стан злочинності, причини і умови вчинення насильницьких злочинів, особу злочинців і потерпілих, попереджувальні заходи і роль населення при їх здійсненні; пропагандистські заходи з використанням засобів масової комунікації; розробку програм навчання Для різних верств населення засобам захисту від насильницьких посягань тощо.
•^Залучення громадськості до попередження насильницьких злочинів. Широке залучення громадян у сферу попереджувальної діяльності передбачає розвиток правосвідомості і розуміння єдності суспільних і особистих інтересів. Для цього потрібна тривала та добре організована робота з розповсюдження відповідних знань, створення нової системи громадських формувань,
налагодження взаємодії й координації з державними суб'єкта-ми попередження насильницьких злочинів, інші заходи.
Надання допомоги жертвам злочинів. Надання моральної підтримки і матеріальної допомоги громадянам, які потерпти від насильницьких злочинів, — обов'язок правової держави. Тому заслуговують на увагу такі пропозиції', створення фонду відшкодування шкоди громадянам або їх представникам, які зазнали збитків від насильницьких злочинів; підвищення готовності громадян до самооборони; прийняття закону про надання допомоги жертвам насильницьких посягань тощо.
;\ Запобігання насильницьким злочинам проти життя і здоров'я особи переноситься на ту стадію злочинної поведінки, котра характеризується виникненням злочинного наміру вчинити злочин, або коли поведінка деяких осіб здатна його викликати. Основними запобіжними комплексами заходів є такі:
— переорієнтація антисуспільних настанов (підвищен ня рівня інформаційного забезпечення суб'єктів запобіган ня насильницьким злочинам; зміна стереотипу поведінки, тобто цілеспрямований запобіжний вплив на осіб, які здатні до вчинення насильницьких злочинів або їх рецидиву; при мирення конфліктуючих сторін та ін.);
— активні контрзаходи, які використовуються здебіль шого на рівні індивідуального запобігання насильницьким злочинам проти особи (індивідуальна переорієнтація анти суспільних настанов особи; оперативне втручання у процес розвитку злочинної поведінки; створення умов, які усували б або утруднювали розвиток злочинної поведінки і схиля ли особу до добровільної відмови від її продовження, тощо).
Припинення злочинів. У системі спеціально-кримінологічного попередження злочинів особливе місце посідає припинення початих насильницьких злочинів на стадіях приготування до злочину і замаху на злочин. Активний захист особи повинен виходити не тільки від суб'єктів припинення злочинів, але і від самої особи. У статті 15 КК, де регулюються положення про необхідну оборону, зазначено, що не є злочином дії, які спрямовані на захист законних інтересів і прав особи, інтересів суспільства й держави від суспільне небезпечного посягання шляхом заподіяння шкоди
ЗО
тому, хто посягає, якщо дії були обумовлені потребою невідкладного попередження або припинення посягання. Залежно від характеру злочинних дій і криміногенної обстановки розрізняються такі комплекси заходів припинення насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи:
— організаційно-превентивний напрям припинення насильницьких злочинів (наприклад, створення спеціалізо ваних підрозділів, груп в органах внутрішніх справ по бо ротьбі саме з тяжкою насильницькою злочинністю; удоско налення кримінального і кримінально-процесуального пра ва, а також правозастосувальної практики щодо посилення їх попереджувального ефекту та ін.);
— спонукальний напрям об'єднує різні заходи приму шування осіб, які готуються до вчинення злочинів, до доб ровільної відмови від підготовки до вчинення злочину і за маху на нього, від продовження злочинної поведінки і вза галі кримінальної діяльності;
— активна протидія розвитку злочинної" діяльності і настанню більш тяжких її наслідків (постійний і ефектив ний контроль за особами, які реально готуються до вчинен ня злочину проти життя і здоров'я особи; негайне вжиття заходів до забезпечення безпеки осіб, на життя і здоров'я яких готується замах; своєчасне запобігання груповим бійкам, кримінальним розборкам, сходкам; оперативне при пинення злочинної діяльності; затриманий, арешт тощо).
Існують також інші напрями та заходи попередження насильницьких злочинів, які відбилися у цільових програмах боротьби зі злочинністю, у тому числі і насильницькою, в законодавчих актах, методиках боротьби з цими посяганнями та наукових публікаціях.
=^^=^^= ЛІТЕРАТУРА
Лзл-ша В. В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи. X., 1997.
Голіна В. В. Злочинності — організовану протидію. X., 1998.
Криминология / Под ред. А. Й. Долговой.-М., 1997.
Литвак О. Злочинність, ЇЇ причини та профілактика. К., 1997.
РОЗДІЛ
ХУЛІГАНСТВО ТА ЙОГО ПОГ ЕРЩЖННЯ
^
