Постанови Пленуму Верховного Суду України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Навчально-методичні матеріали з дисципліни

«Кримінальне право України. Особлива частина»

для студентів 3 курсу

Юридичного факультету

Та факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології ННІПП НАВС

Київ-2011

Укладачі:

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС Коробенко В.М.

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС Плугатир В.С.

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук Киренко С.Г.

 

 

Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» затверджено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультет ННІПП НАВС, протокол № 8 від 1 грудня2011 р.

1. Опис дисципліни

Курс	Характеристика дисципліни
Кількість залікових кредитів, Відповідних ECTS: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: за розкладом занять	Рік підготовки: 2012 Семестр: 6 Всього з викладачем: 60 Лекції: 16 Семінарські заняття: 14 Практичні заняття: 24 Самостійна робота: 48 Індивідуальна робота: 6 Вид контролю: курсова робота, іспит

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна: Кримінальне право України. Особлива частина.

Кримінальне право – спеціальна юридична дисципліна, яка передбачена навчальним планом для обов’язкового вивчення, що вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих; яка передбачає вивчення комплексу кримінально-правових інститутів та теоретичних положень; значного масиву як національних, так і міжнародно-правових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України.

Метою дисципліни є ознайомлення студентів з системою загально-теоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування, а саме: формування професійного юриста, здібного до прийняття самостійних рішень по складним юридичним питанням, правильної кваліфікації суспільно небезпечних діянь, строгому дотриманні законності, основних прав і свобод людини та громадянина проголошених Конституцією України, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань та надасть можливість поглибленого вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання.

Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається за специфікою досліджувальних проблем і практичної спрямованості, яка нерозривно пов’язана з юридичною наукою, а саме: такими галузями, як конституційне право, адміністративне право, господарське право, міжнародне право та іншими і особливо практикою застосування при розкритті кримінальних справ.

Завданням навчальної дисципліни є засвоєння студентами комплексу знань з теоретичних, методологічних та практичних засад кримінального права особливої частини.

Предмет викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту кримінального закону, взаємозв'язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосуванням.

Методи навчання: пропедевтичні лекції, самостійна робота студентів (написання наукових доповідей, написання рефератів, есе), індивідуальні заняття, практичні заняття у різних формах (запитально-відповідальній, обговорення конкретних ситуацій, тестового опитування, вирішення конкретних правових ситуацій, тощо), написання курсових робіт.

Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами (Постановами Пленуму Верховного Суду України, тощо), використання комп’ютерних технологій, матеріали науково-практичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених університету, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

У разі, коли до матеріалів семінарських або практичних занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських та практичних занять студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування.

Навчально-методичні матеріалі та тестові завдання в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.

Перед проведенням модульного контролю (підсумкового тестування) проводиться індивідуальне заняття, на яке запрошуються студенти, що мають труднощі із самостійним засвоєнням навчального матеріалу або займаються поглибленим вивченням окремих питань з навчальної дисципліни.

2. Структура залікового кредиту

 

№ з/п	Назва теми	Всього	Лекцій	Семінари	Практичні	Інд. робота	Самостійна робота
Змістовий модуль 4
12.	Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.					-
13.	Злочини проти громадського порядку та моральності.					-
14.	Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
	Всього:
Змістовий модуль 5
15.	Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.		-			-
16.	Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.			-		-
17.	Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.				-	-
18.	Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
	Всього:
Змістовий модуль 6
19.	Злочини проти правосуддя.					-
20.	Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).		-	-		-
21.	Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.			-		-
22.	Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав.		-	-	-
	Всього:
	Форма контролю	Курсова робота. Іспит
	Всього за семестр:

3. Плани семінарських та практичних занять, самостійної та індивідуальньої роботи

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

Тема 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 2 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинення умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Залізничний транспорт, водний транспорт, повітряний транспорт, автомобільний транспорт, транспортний засіб, незаконне заволодіння транспортним засобом.

 

Семінарське заняття з теми 12.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.

3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

4. Незаконне заволодіння транспортним засобом.

5. Самовільне, без нагальної потреби зупинення поїзда.

6. Випуск в експлуатацію технічно-несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації.

7. Знищення підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.

 

Практичне заняття з теми 12.

План

1. Пошкодження шляхів сполученя і транспортних засобів.

2. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства.

3. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху.

4. Порушення чинних на транспорті правил.

5. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 12.

План

1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу повітряного, морського чи річкового судна.

2. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків.

3. Порушення правил повітряних польотів.

4. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда.

5. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів.

6. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

 

Питання для самоконтролю:

1. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 276 КК України?

2. Що слід розуміти під транспортним засобом в ст.ст. 286, 287, 289 і 290 КК України?

3. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 286 КК України?

4. Якою виною характеризується суб’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 286 КК України?

5. Що слід розуміти під незаконним заволодінням транспортним засобом у ст. 289 КК України?

6. У яких формах може бути незаконне заволодіння транспортним засобом?

7. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 291 КК України?

Теми рефератів, доповідей:

1. Історичний розвиток незаконного заволодіння транспортним засобом.

2. Кримінально-правова охорона безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту.

3. Кримінальна відповідальність за порушення чинних на транспорті правил.

Література до теми: [30, 33, 57, 65, 112, 114, 123, 124, 126, 146, 153, 154, 176, 194]

 

 

Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Хуліганство – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Групове порушення громадського порядку, масові заворушення, наруга над могилою, порнографічні предмети, місця розпусти, проституція, сутенерство, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Семінарське заняття з теми 13.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.

2. Групове порушення громадського порядку.

3. Масові заворушення.

4. Хуліганство.

5. Наруга над могилою.

6. Створення або утримання місць розпусти і звідництва.

7. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

 

Практичне заняття з теми 13.

План

1. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку.

2. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

3. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.

4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

5. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 13.

План

1. Знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці.

2. Знищення пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду.

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки включає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 293 КК України?

2. В чому полягає відмінність між масовими заворушеннями і груповим порушенням громадського порядку?

3. Що слід розуміти під грубим порушенням громадського порядку у злочині, передбаченому ст. 296 КК України?

4. В яких випадках грубе порушення громадського порядку при вчиненні хуліганства може бути визнане за ознакою особливої зухвалості?

5. В яких випадках застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень при вчиненні хуліганства (ч.4 ст. 296 КК) має місце ця особливо кваліфікуюча ознака в діях винної особи?

6. Що є предметом злочину при вчиненні злочину, передбаченого ст. 297 КК України?

7. Що слід розуміти під сутенерством при вчиненні злочину, передбаченого ст. 303 КК України?

Теми рефератів, доповідей:

1. Теоретичні та практичні питання, щодо визначення хуліганства як мотиву злочину.

2. Відмежування “масових заворушень” від “групового порушення громадського порядку”.

3. Кримінально-правова відповідальність за проституцію.

Література до теми: [ 13, 36, 45, 51, 52, 113, 114, 122, 123, 140, 145, 146, 148, 150, 154, 199]

 

 

Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота – 10 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Наркотичний засіб, психотропна речовина, аналог, прекурсори, контрабанда, снотворний мак, конопля, незаконне введення в організм, обладнання для виготовлення, незаконна видача рецепту, допінг, незаконне виробництво та виготовлення.

 

Семінарське заняття з теми 14.

План

1. Поняття, характеристика і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

3. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

4. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

5. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

6. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель.

7. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Практичне заняття з теми 14.

План

1. Незаконне введення в організм наркотичних засобів психотропних речовин або аналогів.

2. Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

5.Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини

кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 14.

План

1. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів.

2. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

3. Спонукання неповнолітнього до застосування допінгу.

4. Порушення правил боротьби з епідеміями.

5. Заготівля, перероблення або збут радіоактивних продуктів харчування чи іншої продукції.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке наркотичні засоби?

2. Що таке психотропні речовини?

3. Що таке прекурсори?

4. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України?

5. Які ознаки характеризують суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 307 КК України?

6. В чому полягає відмінність між злочинами передбаченими ст. 307 КК та 309 КК України?

7. Чим відрізняється злочин, передбачений ст. 308 КК України від злочинів проти власності (ст. 185-187, 189-191 КК України)?

8. Чи впливає кількість незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель на кваліфікацію злочину, передбаченого ст. 310 КК України?

9. Що є місцем вчинення злочину передбаченого ст. 316 КК України?

Теми рефератів, доповідей:

1. Кримінально-правовий захист здоров’я населення в нових умовах розвитку суспільства.

2. Злочини, що посягають на встановлений порядок, поводження з предметами, які можуть бути сировиною або технологічними компонентами для виготовлення (виробництва) наркотичних засобів.

3. Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на перекриття шляхів поширення наркоманії.

4. Проблемні питання встановлення та призначення покарання за злочини проти здоров′я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону, та застосування інших засобів впливу на осіб, які вчинили ці злочини.

 

Література до теми: [5, 6, 7,12, 16, 39, 42, 47, 48, 67, 107, 114, 116, 118, 121, 123, 127, 130, 146, 159, 163, 171]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5.

 

Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 6 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Державна таємниця – це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері охорони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», державною таємницею і підлягають охороні державою.

Державна таємниця, конфіденційна інформація, державний кордон, строкова служба, мобілізація, військовий облік, спеціальні збори.

 

Семінарське заняття з теми 15.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, призову та мобілізації.

2. Розголошення державної таємниці.

3. Втрата документів, що містять державну таємницю.

4. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

5. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Практичне заняття з теми 15.

План

1. Ухилення від призову на строкову військову службу.

2. Ухилення від призову за мобілізацією.

3. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

4. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 15.

План

1. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки.

2. Порушення правил міжнародних польотів.

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які є форми розголошення державної таємниці у злочині, передбаченому ст. 328 КК України?

2. Чим відрізняється розголошення державної таємниці від державної зради у формі шпигунства?

3. Які відомості становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави?

4. Що таке державний кордон України?

5. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 305 КК України?

6. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 337 КК України?

Теми рефератів, доповідей:

1. Поняття „державної таємниці”, відмінність від „конфіденційної інформації” та „комерційної таємниці”.

2. Проблемні питання у визначенні суб’єкта злочинів передбачених статтями 335-337 КК України.

 

Література до теми: [26, 34, 44, 114, 123, 146, 154, 200]

Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Семінарське заняття – - год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 6 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Посяганням на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця є умисне вбивство хоча б однієї із зазначених у ст. 348 КК України осіб.

Авторитет органів державної влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, державні символи, опір, втручання, погроза, насильство, посягання на життя, державний діяч, громадський діяч, представник влади, працівник правоохоронного органу, самоправства, підроблення документів.

 

Практичне заняття з теми 16.

План

1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

2. Наруга над державними символами.

3. Опір представнику влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

4. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу.

5. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

6. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.

7. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.

8. Вирішити задачі, що містяться у „Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота теми 16.

План

1. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

2. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.

4. Самоправство.

5. Підробка документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

6. Втручання у діяльність державного діяча.

7. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча.

8. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.

9. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради.

 

Питання для самоконтролю:

6. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 338 КК України?

7. Що таке опір, як ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 342 КК України?

8. Чим вчинення опору (ст. 342 КК) відрізняється від злісної непокори (ст. 185 КпАП)?

9. Що слід розуміти під виконанням службових обов’язків представником влади або працівником правоохоронного органу?

10. Хто належить до представників влади?

11. Хто відноситься до працівників правоохоронних органів?

12. В чому полягає відмінність між злочином, передбаченим ст. 349 КК України і захопленням заручників (ст. 147 КК України)?

13. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 356 КК України та який це склад злочину за конструкцією об’єктивної сторони?

14. Чим відрізняється злочин, передбачений ст. 354 КК України від одержання хабара (ст. 368 КК України).

Теми рефератів, доповідей:

1. Відмінність посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця від умисного вбивства особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

2. Відмінність “опору” від “злісної непокори” працівнику правоохоронного органу.

3. Порівняльна характеристика “Вимагання” та “Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань”.

Література до теми: [43, 49, 58, 60, 62, 70, 103, 114, 115, 123, 129, 136, 138, 146, 149, 152, 154, 155]

Тема 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – - год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 2 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Системи АЕОМ або автоматизовані системи (АС) – це системи, що здійснюють автоматизовану обробку даних, для складу яких входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки і зв’язку), забезпечення.

Комп’ютерна мережа - це комплекс з’єднаних лініями електрозв’язку АЕОМ чи їх систем.

Електронно-обчислювальні машини (комп’ютери), комп’ютерні системи, комп’ютерні мережі, мережі електрозв’язку, комп’ютерна інформація, носії комп’ютерної інформації, комп’ютерні віруси.

Семінарське заняття з теми 17.

План

1. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

2. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.

3. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження.

4. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.

5. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

 

Самостійна робота з теми 17.

План

1. Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку.

2. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

3. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації комп’ютерних злочинів.

Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 361 КК України?

2. Що таке автоматизовані електронно-обчислювальні машини (комп’ютери)?

3. Що таке носії ком’ютерної інормації?

4. Що таке комп’ютерні віруси?

5. Що слід розуміти під несанкціонованим втручанням в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (ст. 361 КК України)?

6. Що слід розуміти під значною шкодою у статтях 361-363¹ КК України?

7. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 362 КК України?

8. Які ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 363 КК України та який це склад злочину за конструкцією об’єктивної сторони?

9. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 363 КК України?

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Спірні питання визначення предмету злочинів, передбачених розділом ХVІ Особливої частини КК.

2. Напрямки удосконалення кримінально-правової боротьби з комп’ютерними злочинами.

 

Література до теми: [11, 114, 117, 119, 123, 128, 143, 146, 147, 154, 156, 193, 198]

Тема 18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 2 год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарчих обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням.

Хабар – незаконна винагорода майнового характеру.

Службова особа, зловживання владою, перевищення влади, службове становище та службові повноваження, службове підроблення, службова недбалість, хабарництво.

Семінарське заняття з теми 18.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

2. Зловживання владою або службовим становищем.

3. Перевищення влади або службових повноважень. Відмежування від суміжних злочинів.

4. Службове підроблення.

5. Службова недбалість.

Практичне заняття з теми 18.

План

1. Одержання хабара.

2. Пропозиція або давання хабара.

3. Провокація хабара або комерційного підкупу.

4. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 18.

План

1. Відмежування перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем.

2. Особливості кваліфікації дій винних осіб при перевищенні влади або службових повноважень, коли ці дії поєднані із вчиненням інших злочинів.

3. Кваліфікація дій, коли підроблений службовою особою документ використовувався нею для вчинення іншого злочину або для приховування злочину, який раніше був вчинений нею самою або для сприяння іншим особам у вчиненні злочину.

4. Відмежування одержання хабара (ст. 368 КК) від одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України).

5. Вивчити судово-слідчу практику щодо застосування кримінального законодавства при кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає виконувати організаційно-розпорядчі обов’язки?

2. Що означає виконувати адміністративно-господарські обов’язки?

3. Що визнається перевищенням влади або службових повноважень?

4. Яка шкода визнається істотною у злочинах передбачених статтями 364, 365, 367, КК України?

5. Що таке тяжкі наслідки у злочинах, передбачених статтями 364-367 КК України?

6. Що визнається перевищення влади або службових повноважень?

7. Які службові особи відносяться до службових осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище?

8. Який хабар вважається у великому та особливо великому розмірі?

9. Коли одержання хабара (ст. 368 КК України) вважається закінченим злочином?

Теми рефератів, доповідей:

1. Співвідношення зловживання владою або службовим становищем та перевищенням влади або службовим становищем.

2. Хабар: давання та одержання – кримінально-правова характеристика.

3. Службова особа, як суб’єкт злочинів, передбачених розділом ХVІІ.

Література до теми: [1, 17, 21, 41, 50, 108, 109, 114, 120, 123, 125, 134, 141, 146, 154, 159, 164, 167, 168, 173, 174, 175, 195]

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6.

Тема 19. Злочини проти правосуддя.

Семінарське заняття – 2 год.

Практичне заняття – 4 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 2 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Привід – процесуальний захід, який означає примусове доставлення співробітниками міліції підсудного, обвинуваченого, підозрюваного чи свідка до особи, яка здійснює дізнання чи досудове слідство в справі, або в суд, якщо вони без поважних причин не з’являються у вказаний час та місце за викликом.

Правосуддя, незаконні затримання, привід, арешт, примушування давати показання, втручання, погроза або насильство, завідомо неправдиве показання, суддя, присяжний, захисник, працівник правоохоронного органу, свідок, експерт, перекладач, особа, взята під захист, досудове слідство, місця позбавлення волі, приховування злочину.

 

Семінарське заняття з теми 19.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя.

2. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт.

3. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

4. Примушування давати показання.

5. Завідомо неправдиве показання.

6. Постановлення судею (суддями) завідомо неправдивого вироку, рішення, ухвали або постанови.

Практичне заняття № 1 з теми 19.

План

1. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

2. Невжиття заходів безпеки щодо осіб взятих під захист.

3. Розголошення даних досудового слідства або дізнання.

4. Втручання в діяльність судових органів.

5. Порушення правил адміністративного нагляду.

6. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Практичне заняття № 2 з теми 19.

План

1. Порушення права на захист.

2. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист.

3. Невиконання судового рішення.

4. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 19.

План

1. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації.

2. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань.

3. Приховування злочину.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке правосуддя як об’єкт злочинів проти правосуддя?

2. Що таке затримання і арешт?

3. Хто є суб’єктом злочин, передбаченого ст. 371 КК України?

4. Коли притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності буде вважатися закінченим злочином?

5. Які кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 373 КК України (примушування давати показання)?

6. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання)?

7. Чи можуть нести кримінальну відповідальність особи, за ст. 384 КК України, якщо вони з якихось причин не були попереджені про відповідальність за цією статтею?

8. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 393 КК України?

9. Що таке адміністративний нагляд?

10. Чи впливає наявність чи відсутність фактів адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду(ст. 187 КпАП) на кваліфікацію діянь передбачених ст. 395 КК України (Порушення правил адміністративного нагляду)?

Теми рефератів, доповідей:

1. Кримінальна відповідальність за завідомо незаконне затримання, привід або арешт.

2. Кримінальна відповідальність свідка за діючим кримінальним законодавством України.

3. Кримінально-правова охорона безпеки осіб, взятих під захист.

Література до теми: [4, 19, 22, 27, 31, 35. 55, 59, 64, 103, 104, 105, 114, 123, 154, 162, 170, 179, 181, 182-188, 190, 191]

Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

Семінарське заняття – - год.

Практичне заняття – 4 год.

Індивідуальна робота – - год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Військовими злочинами визнаються передбачені розділом XIX Особливої частини КК України злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби вчинені військовослужбовцями, а також військовозабов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

Військовий злочин, військовослужбовець, непокора, опір, невиконання наказу, дезертирство, самовільне залишення військової частини або місця служби, марнотратство, погане поводження з військовополоненими.

Практичне заняття № 1 з теми 20.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

2. Непокора.

3. Невиконання наказу.

4. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.

5. Погроза або насильство щодо начальника.

6. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

7. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

 

Практичне заняття № 2 з теми 20.

План

1. Самовільне залишення військової частини або місця служби.

2. Дезертирство.

3. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.

4. Умисне знищення або пошкодження військового майна.

5. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 20

План

1. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.

2. Добровільна здача в полон.

3. Мародерство.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що таке непокора?

2. Що таке опір начальникові?

3. Що таке дезертирство?

4. Чим дезертирство (ст. 408 КК) відрізняється від самовільного залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК)?

5. Які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 409 КК України?

6. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 409 КК України?

 

Теми рефератів, доповідей:

1. Злочини проти порядку підлеглості та військової честі.

2. Злочини проти порядку проходження військової служби.

3. Злочини проти порядку користування військовим майном та його збереження.

Література до теми: [2, 3, 20, 23, 24, 25, 32, 37, 54, 63, 68, 69, 71, 114, 123, 146, 154, 157, 160, 161, 165, 192, 197]

Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Семінарське заняття – - год.

Практичне заняття – 4 год.

Індивідуальна робота - - год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Мир, міжнародний правопорядок, безпека людства, пропаганда війни, екоцид, геноцид, піратство, представник іноземної держави.

 

Практичне заняття № 1 з теми 21.

План

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2. Пропаганда війни.

3. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни.

4. Порушення законів та звичаїв війни.

5. Застосування зброї масового знищення.

6. Розробка, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення.

7. Найманство.

8. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

 

Практичне заняття № 2 з теми 21.

План

1. Екоцид.

2. Геноцид.

3. Піратство.

4. Вирішити задачі, що містяться у “Збірнику завдань з Особливої частини кримінального права”.

 

Самостійна робота з теми 21.

План

1. Посягання на життя представника іноземної держави.

2. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.

3. Незаконне використання символів Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Питання для самоконтролю:

1. Що є родовим об’єктом злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку?

2. Які ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 436 КК (Пропаганда війни)?

3. Що таке агресивна війна?

4. Що таке воєнний конфлікт?

5. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 437 КК України?

6. Яка зброя відноситься до зброї масового знищення?

7. Що таке екоцид?

8. Що таке геноцид?

9. Що таке піратство?

 

Теми рефератів, доповідей

1. Найманство.

2. Піратство. Особливості законодавчої конструкції.

3. Екоцид.

4. Геноцид.

 

Література до теми: [38, 53, 123, 154, 158, 166]

Тема 22. Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав.

Семінарське заняття – - год.

Практичне заняття – - год.

Індивідуальна робота - 2 год.

Самостійна робота – 6 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Кримінальне право зарубіжних країн, Особлива частина Кримінальних кодексів іноземних держав, Кримінальний кодекс Франції та інших країн.

 

Самостійна робота з теми 22.

План

1. Загальне характеристика Особливої частини кримінального права іноземних держав.

2. Система Особливої частини кримінального права іноземних держав.

3. Джерела Особливої частини кримінального права іноземних держав.

4. Основні напрямки сучасних порівняльних досліджень Особливої частини кримінального права іноземних держав.

5. Особлива частина кримінального права країн романо-германської сім’ї.

6. Особлива частина кримінального права країн Загального права.

7. Особлива частина кримінального права мусульманських країн.

8. Особлива частина кримінального права держав Далекого Сходу.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Джерела Особливої частини кримінального права іноземних держав.

2. Кримінальне законодавство США.

3. Кримінальне законодавство Російської Федерації.

 

Література до теми: [18, 72-102, 123, 135, 137, 142, 145, 151, 153]

4. Список літератури до дисципліни

Нормативно-правові акти

1. Державна програма боротьби із злочинністю // Голос України - 1993. - 30 липня.

2. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р. // Закони України. -Т.18.-К..1999.

3. Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ //Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К.: МВС України, 1993. –С.464-474.

4. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 року // Міжнародно-правові стандарти поведінки працівників правоохоронних органів при підтриманні правопорядку. Документально-джерельний довідник / Упоряд. Ю.І.Римаренко, Я.Ю.Кондратьєв, І.Г.Кириченко. – К., 2002. - С.5-12.

1. Конвенция о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропних веществ. -Нью-Йорк: ООН, 1988.

6. Конвенция о психотропных веществах 1971 года. - Нью-Йорк: ООН, 1977.

7. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 8 листопада 1990 р., які ратифіковані Україною відповідно 25 квітня 1991 р. і 17 грудня 1997 р.

8. Конституцiя України //Вiдомостi Верховної Ради України. - N 30. - Ст. 141.

9. Кримінальний кодекс України. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 216 с.

10. Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11 липня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. -№ 33. – Ст.1767.

11. Положення про технічний захист інформації в України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 р. № 632.

12. Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення, затверджені МОЗ України від ЗО червня 1994 р. № 117 // Інформ. бюлетень Укр. держ. центру інформації. - 1994. - № 18

13. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні// Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К.: МВС України, 1993. – С.433-438.

14. Правила перетинання державного кордону України громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1995 р. № 57.

1. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995р.// Юридичний вісник України. – 1995. - №31.

16. Прекурсори и химические вещества, часто используемые при незаконном изготовлении наркотических средств и психотропных веществ. - Нью-Йорк, 1995.

17. Применения судами законодательства об ответственности за получение незаконного вознаграждения от граждан за выполнение работ, связанных с обслуживанием населения: Комментарий к руководящим разъяснениям Пленума // Бюллетень Верховного Суда СССР. – 1984. - №6. – С.32.

18. Примерный Уголовный кодекс США. – М., 1969. – 303с.

19. Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р // Відомості Верховної Ради України.-1994.-№52.-Ст.455. (із змінами, внесеними Законом України від 15.02.1995р., 10.07.2003р.)

20. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 15.

21. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Закони України. —Т.6.— К., 1996.

1. Про виконавче провадження: Закон України21 квітня 1999 року N 606-XIV// Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №24. – Ст.207 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30 червня 1999 року N 783-XIV).

23. Про війська внутрішньої і конвойної охорони: Закон України від 26 березня 1992 р. // Закони України. - Т. 18. - К, 1999.

1. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 7 березня 2002 року N 3099-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №32. – Ст.225.

25. Про внесення змін до закону України "Про альтернативну (невійськову) службу": Закон України від 18 лютою 1999р.// Відомості Верховної Ради України. -1999. - № 15.-Ст.86.

26. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Закон України від 17 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. -1995. - № ЗО.

1. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року N 3781-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. – Ст.50.

28. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. -1991. -№ 51.

29. Про дозвільну систему: Положення, затверджене Постановою №576 КМ України від 12.10.1992 р. //Іменем закону.-1992.-№44. - С.9.

30. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993р. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №31. - Ст.338.

31. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України. -1994. - №11. - Ст.51.

32. Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 16 листопада 1999 р.// Відомості Верховної Ради України. -1999. - № 12.

33. Про залізничний транспорт: Закон України від 14 травня 1996р. //Відомості Верховної Ради.-1996.-№ 5.

34. Про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України: Інструкція, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 жовтня 2003 року №200. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003р. за №963/8284.

35. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 року №1303/203.

1. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання; Постанова Кабінету міністрів України від 12 серпня 1992 р. №466. // Збірник постанов Уряду України. - 1992. - № 9. Ст. 220.
2. Про затримання правопорушників працівниками воєнізованої охорони і застосування ними у виняткових випадках зброї: Указ ПВР СРСР від 19.06.1984 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1984. - № 26. – С. 457.

38. Про захист цивільного населення під час війни: Женевська конвенція від 12 серпня 1994 р.

39. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України.-1995.-№ 10. – Ст.62.

40. Про збройні сили України: Закон України від 6 грудня 1991 р. // Закони України. - Т.2. - К.,1996

41. Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки: Указ Президента України від 25 грудня 2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №52. – Ст.2258.

42. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст. 86.

43. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України.1991.-№4. Ст.20.

44. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 44.

45. Про національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Закони України.-Т.6.-К., 1996.

46. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Указ Президента України від 6 лютого 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. - №6. – Ст.228.

47. Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів й прекурсорів: Закон України від 15 лютого 1995р.// Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 10- Ст. 60.

48. Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. № 1238.

49. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року N 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №22. – Ст.303.

50. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII (Із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.

51. Про охорону й використання пам'яток історії та культури: Закон України від 13 липня 1978 р.// Відомості Верховної Ради УРСР.-1978.-№30.-Ст.426.

52. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 39. – Ст.. 333.

53. Про поводження з військовополоненими: Женевська конвенція від 12 серпня 1949 р.

54. Про Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України: Указ Президента України від 5 квітня 1994 року N 139/94.

55. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 червня 1993р. // Відомості Верховної Ради України.-1993.-№35.-Ст.360.

56. Про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих: Інструкція затверджена наказом МВС України від 28 грудня 1995 р. №864 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 1996 р. за N 14/1039 // Юридичний вісник України. - 1996. - №23. - С.10.

57. Про посилення відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, які відносяться до забезпечення безпеки дорожнього руху: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р.

58. Про посилення правового захисту працівників правоохоронних органів: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 січня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - №7. – Ст.45.

59. Про прокуратуру: Закон України // Вiдомостi Верховної Ради України.-1991. - № 53. - Ст. 793.

1. Про склад Кабінету Міністрів України: Указ Президента України 15 грудня 1999 року N 1574/99 // Офіційний вісник України. – 1999. - №50. – Ст.2436.
2. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№ 2.
3. Про статус суддів: Закон України від 15 грудня 1992 року N 2862-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №8. – Ст.56.
4. Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України: Закон України від 24 березня 1999 року.

64. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №27-28. – Ст.180.

65. Про транспорт: Закон України від 26 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради -1994. - № 11.

1. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 року N 1835-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №40. – Ст.338 (з змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 26 грудня 2002 року N 393-IV, від 3 квітня 2003 року N 662-IV).

67. Службы предупреждения и лечения зависимости от алкоголя и других наркотических средств. -Женева: ВОЗ, 1968.

68. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р.// Закони України. - Т. 17. - К, 1999.

69. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р. // Закони України. - Т. 18. - К.. 1999

70. Статут патрульно-постової служби міліції.- Київ: МВС України, 1995. - 228 с.

71. Стройовий статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р. // Військове законодавстві України. Збірник нормативних актів. - К.: Атіка, 1999.

72. У головное право США: Сборник нормативних актов /Под ред. И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 1985.

73. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сб. законод.мат. /Под ред. И, Л. Козочкина. -М.: Зерцало, 1999.

74. Уголовный кодекс Австралии 1995г. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 388с.

75. Уголовный кодекс Австрии. – Москва: Зерцало-М, 2001. – 144с.

76. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 325с.

77. Уголовный кодекс Голландии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2000. – 252с.

78. Уголовный кодекс Грузии. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 409с.

79. Уголовный кодекс Дании. – СПб.: Изд-во Юрид. Центр Пресс, 2001. – 230с.

80. Уголовный кодекс Испании. – М.: Зерцало, 1998. – 218с.

81. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 242с.

82. Уголовный Кодекс Кыргызской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2002. – 352с.

83. Уголовный кодекс Латвийской Республики. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 313с.

84. Уголовный кодекс Республики Беларусь. Принят Палатой представителей 2 июня 1999 года. – Минск: ”Амалфея”, 2001. – 320с.

85. Уголовный кодекс Республики Болгария. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 298с.

86. Уголовный кодекс Республики Казахстан. По состоянию на 1 сентября 1999 года. – Алматы: “Юрист”, 1999. – 140с.

87. Уголовный кодекс Республики Польша. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 234с.

88. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино. – СПб.: Изд-во Юрид. Центр Пресс, 2002. – 253с.

89. Уголовный кодекс Республики Таджикистан. – Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 410с.

90. Уголовный кодекс Республики Туркменистан. - Ашгабад, 1997.