Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕерел≥ч≥ть основн≥ передумови по€ви м≥жнародного права




≈коном≥чна несамодостатн≥сть на початкових етапах розвитку державопод≥бних утворень ≥ держав змушувала њх шукати на м≥жнародному р≥вн≥ задоволенн€ своњх потреб ≥ завТ€зувати з ц≥Їю метою в≥дносини м≥ж собою. ÷≥ в≥дносини, окр≥м правил регулюванн€ торг≥вл≥ та обм≥ну, вимагали й низки супутн≥х правових ≥нститут≥в, €к≥ б уможливлювали м≥жнародне сп≥вроб≥тництво. —аме тому основною причиною по€ви м≥жнародного права стала необх≥дн≥сть врегулювати та стаб≥л≥зувати в≥дносин м≥ж суверенними сусп≥льними утворенн€ми. ÷е дос€галось шл€хом м≥жнародно-правового регулюванн€, в процес≥ €кого зТ€вл€лись ≥ проходили своЇ становленн€ необх≥дн≥ дл€ врегулюванн€ поточних торг≥вельних в≥дносин ≥нститути (≥нститути майбутн≥х галузей торг≥вельного, посольського, морського права, права в≥йни та права м≥жнародних договор≥в та ≥н.).

ћѕ виникло приблизно 4 тис€ч≥ рок≥в тому, чому спри€ли певн≥ фактори та чинники, зокрема:

Ќеобх≥дн≥сть регулюванн€ в≥дносин визнанн€. ÷е стосувалось рел≥г≥йних, а скор≥ше, перв≥сних в≥рувань. ћѕ б≥льш обТЇктивно п≥дходить до житт€, розвиваЇтьс€ природно-правова концепц≥€. ¬изнанн€ перв≥сними утворенн€ми одне одного зробило можливим встановленн€ системи ћ¬. ¬ажливо наголосити на аспекти усв≥домленн€ народ≥в регулюванн€ своњх взаЇмов≥дносин саме нормами права, з моменту €кого можна говорити про формуванн€ м≥жнародного права. ƒл€ того, щоб створювати в першу чергу взаЇмно прийн€тн≥ норми взаЇмоповед≥нки, допом≥жним джерелом ви€вились ≥снуюч≥ звичањ,. ÷е по€снюЇ походженн€ багатьох ритуал≥в ≥ церемон≥й перв≥сних племен, що супроводжували њхн≥ контакти з ≥ншими групами. ѕережитки цих ритуал≥в д≥йшли до нашого часу у форм≥ звичањв вв≥чливост≥, гостинност≥, доброњ повед≥нки та ≥н. ќдним з таких звичањв Ї правило приносити подарунок, при вступ≥ на територ≥ю ≥ншоњ особи. –итуали Ї швидше процедурним супроводом встановленн€ в≥дносин м≥ж р≥зними соц≥альними групами. ќсновним в ньому були перв≥сн≥ протоправов≥ норми, що ≥ встановлювали механ≥зм входженн€ в так≥ в≥дносини.

–егулюванн€ торг≥вельних в≥дносин та в≥дносин обм≥ну. ≈кв≥валентн≥ дарунки, що започаткували ширший торг≥вельний обм≥н, а згодом стали м≥жнародно-правовим ≥нститутом, вплинули на становленн€ супутн≥х ≥нститут≥в права торг≥вл≥ (гостинност≥, визначенн€ статусу оф≥ц≥йних торг≥вельних делегац≥й та його в≥дм≥нн≥сть в≥д статусу приватних торг≥вц≥в чи купц≥в, пон€тт€ мита, податк≥в на ≥ноземн≥ товари, режим≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥, статусу ≥ноземного майна, територ≥альних режим≥в, сплати данини, укладанн€ угод та визнанн€ ≥нших джерел м≥жнародного права, в≥дпов≥дальност≥ ≥ нав≥ть укладанн€ династичних шлюб≥в). –озвиваючись в регулюванн≥ м≥жнародного економ≥чного обм≥ну ц≥ ≥нститути з розширенн€м сфери м≥жнародних в≥дносин набували нових рис ≥ включались в ≥нш≥ галуз≥ права (посольське, морське, право договор≥в, право в≥йни та ≥н.). ÷е видно на приклад≥ ≥нституту обм≥ну ж≥нками, €кий вплинув на по€ву ≥нституту екв≥валентних дарунк≥в, а згодом л≥г в основу процедури укладанн€ династичних шлюб≥в та в≥дпов≥дних њм договор≥в. ѕочали з'€вл€тись правила найб≥льшого спри€нн€ торг≥вц€м ≥з закордону. –озвиток торг≥вельних в≥дносин унеможливив погл€ди на ≥ноземц≥в €к на ворог≥в, що сто€ть поза законом ≥ позбавлен≥ цив≥льноњ правоздатност≥.

Ќеобх≥дн≥сть регулюванн€ статусу ≥ноземц≥в за допомогою норм, а не ≥нститут≥в. «окрема, концепц≥€ варвар≥в (≥ноземець, що не належить до моральноњ та етичноњ системи) не витримувала критики. ¬ир≥шити проблему негативного ставленн€ до ≥ноземц≥в могло лише право. ќск≥льки ≥нш≥ системи управл≥нн€ в перв≥сному сусп≥льств≥ сам≥ часто пропов≥дували недов≥ру до представник≥в ≥ншого племен≥ чи в≥руванн€.

√рец≥€ ¬арвар Ц той, хто спов≥дував ≥ншу рел≥г≥ю, але кожен вважавс€ греком, хто в≥рив у сп≥льн≥ грецьк≥ божества Ц ќл≥мп≥йських бог≥в.
 итай ¬арвар Ц не той, хто належить до ≥ншоњ держави, а той, хто не здатен зрозум≥ти сенс ≥ дотримуватись звичањв ≥ узгодити свою повед≥нку з нормами високоморального житт€.

Ќа становленн€ правового статусу ≥ноземц≥в мали вплив рег≥ональн≥ особливост≥ стародавнього св≥ту: першими м≥ж суверенними утворенн€ми виникали в≥дносини всередин≥ певного рег≥ону (ћесопотам≥€, √рец≥€, ≤нд≥€) ≥ т≥льки згодом вони виходили за його меж≥. як насл≥док спочатку в ћѕ поЇднувались два р≥зновиди статусу ≥ноземц≥в: ≥ноземц≥в в середин≥ певного державного рег≥ону (представники р≥зних ном≥в) та ≥ноземц≥в з держав ≥нших рег≥он≥в. «≥ зрозум≥лих причин першим надававс€ б≥льш спри€тливий режим. « розвитком м≥жрег≥ональних в≥дносин концепц≥€ б≥льш спри€тливого статусу представник≥в держав свого рег≥ону було перенесено на вс≥х ≥ноземц≥в. «важаючи на причини вступу стародавн≥х народ≥в у в≥дносини м≥ж собою, необх≥дно було забезпечити ц≥ в≥дносини; в≥дтак, в≥дправленн€ сп≥вв≥тчизник≥в за кордон ≥ прийн€тт€ ≥ноземц≥в були обТЇктивним продовженн€м даноњ цими народами згоди на взаЇмн≥ в≥дносини. якщо ще врахувати, що передумовою вступу в так≥ в≥дносини була взаЇмна зац≥кавлен≥сть держав (€ка ≥нколи доходила до р≥вн€ життЇвоњ необх≥дност≥), то стаЇ зрозум≥лим, що в ≥нтересах цих держав було ≥ належне ставленн€ до ≥ноземц≥в, (що на практиц≥ реал≥зовували так≥ в≥дносини), €ке встановлювалось в пор€дку взаЇмност≥. “аким чином, не в≥дпов≥даЇ в≥домим фактам теза про ц≥лковиту безправн≥сть ≥ноземц≥в у стародавньому св≥т≥, про недов≥ру, про ненависть до них з боку титульних народ≥в.

Ќеобх≥дн≥сть регулюванн€ статусу ≥ноземного майна.. ÷е в≥дбуваЇтьс€ на етап≥ повного визнанн€ за ≥ноземц€ми певного (часто б≥льш спри€тливого) статусу, ≥ впливаЇ на становленн€ низки ≥нститут≥в м≥жнародного приватного права. ¬имоги врегулювати м≥жнародн≥ майнов≥ в≥дносини поход€ть з тих же економ≥чних чинник≥в, котр≥ призвели ≥ до утворенн€ статусу ≥ноземц≥в взагал≥. ¬иход€чи з економ≥чноњ доц≥льност≥ даного ≥нституту, в≥н передбачав наданн€ сторонами Ц учасниц€ми торг≥вельних в≥дносин взаЇмно спри€тливого режиму дл€ своњх оф≥ц≥йних представник≥в та максимального задоволенн€ њхн≥х майнових ≥нтерес≥в. ¬регулюванн€ статусу майна ≥ноземц≥в мало вплив ≥ на становленн€ ≥нституту м≥жнародноњ в≥дпов≥дальност≥ (зокрема за ушкодженн€ чи знищенн€ ≥ноземного майна), €ка, €к правило, носила колективний характер.

–егулюванн€ правочин≥в, угод м≥ж р≥зними соц≥альними утворенн€ми. ” цей час в≥дносини ще не були стаб≥льними, у њх регулюванн≥ допомагала рел≥г≥€. 4 тис. до н. е. Ц перш≥ стародавн≥ договори. ѕершим фактором дотриманн€ м≥жнародних зобовТ€зань був фактор в≥ри. Ѕоги були гарантами та св≥дками укладанн€ ћƒ. ¬становленн€ рел≥г≥йноњ терпимост≥ та р≥вност≥ при укладанн≥ ћƒ. ƒоговори укладались у €кост≥ кам≥нноњ стели, щоб вс≥ жител≥ ному могли мати доступ та знати зм≥ст договору, що привело до утвердженн€ принципу, що Ђнезнанн€ закону не зв≥льн€Ї в≥д в≥дпов≥дальност≥ї. ќкр≥м цього виникають ≥нститути депозитар≥њв та ратиф≥кац≥њ ћƒ.

¬становленн€ принципу взаЇмност≥ та екв≥валентност≥, €кий виникаЇ через ≥снуванн€ в≥дносин обм≥ну: економ≥чний обм≥н, обм≥н ж≥нками (дал≥ л≥г в основу ≥нституту екв≥валентних дарунк≥в та династичних шлюб≥в), в≥дносини престижного обм≥ну. ¬≥дносини взаЇмност≥ под≥л€лись на: специф≥чну взаЇмн≥сть, загальноприйн€ту взаЇмн≥сть, в≥дносини типу Ђзроби мен≥, €к € зробив тоб≥ї, в≥дносини взаЇмноњ, нерозривноњ любов≥ та радост≥, Ђдв≥ крањни щаслив≥ш≥, н≥ж вс≥ ≥нш≥ї, Ђћ¬, €ким нема р≥внихї.

¬регулюванн€ статусу територ≥й було т≥сно повТ€зане ≥з питанн€м про встановленн€ м≥жнародноњ правосубТЇктност≥; територ≥њ мали р≥зну економ≥чну ц≥нн≥сть, тому даний ≥нститут був розвинений. ¬иникають р≥зн≥ способи набутт€ територ≥њ ≥ њх правове закр≥пленн€; визначенн€ територ≥й з р≥зним правовим статусом.

–егулюванн€ питань веденн€ в≥йни. —клались норми, що стосувались запоб≥ганн€ в≥йн≥ та норми, що стосувались веденн€ воЇнних д≥й; Ђв≥йна Ї тим же обм≥ном, в €кому лише принцип в≥дпов≥дност≥ маЇ негативну природуї.

¬регулюванн€ вже ≥снуючих м≥жнародних конфл≥кт≥в. виникають ≥нститути веденн€ в≥йни, правове врегулюванн€ статусу представник≥в ворожоњ сторони, поводженн€ з воњнами ≥ цив≥льним населенн€м, догов≥рного врегулюванн€ воЇнного конфл≥кту. ѕод≥бна функц≥€ м≥жнародного права вплинула на по€ву теор≥њ примирительного походженн€ м≥жнародного права (√.Ѕерман, ≈.јннерс). ¬ м≥жнародному прав≥, в≥д часу його по€ви, примиренн€ стор≥н м≥жнародних в≥дносин Ї одним з його найважлив≥ших завдань, хоча й виникло воно паралельно з ≥ншими його функц≥€ми: регулюванн€ та стаб≥л≥зац≥њ м≥жнародних в≥дносин, запоб≥ганн€ м≥жнародним конфл≥ктам, встановленн€ м≥жнародного балансу сил.

¬становленн€ рел≥г≥йноњ терпимост≥ (взаЇмне визнанн€ бог≥в). ѕ≥д впливом м≥жнародно-правового регулюванн€ в≥дбувалось взаЇмне усв≥домленн€ перв≥сними сусп≥льними утворенн€ми одне одного €к р≥вноправних контрагент≥в ≥ встановленн€ стану терпимост≥ м≥ж ними. ÷ьому спри€ли в≥руванн€ тотем≥зму у середовищ≥ перв≥сних племен. —имвол≥чне вт≥ленн€ певноњ сусп≥льноњ групи (утворенн€) у в≥дпов≥дному тотем≥, €ким обовТ€зково виступав Упредставник природиФ Ц зв≥р або рослина. ¬≥дтак, ус≥ сусп≥льн≥ групи-тотеми були повТ€заними сп≥льним верховенством природи, були, н≥би однаковими њњ Уд≥тьмиФ, р≥вними перед нею. ¬≥дтак, тотем≥зм ставав основою не лише рел≥г≥йноњ терпимост≥, але й засад р≥вност≥ у м≥жнародному сусп≥льств≥..





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-03-26; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 600 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1386 - | 1363 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.