Тема: Особливості сучасної системи міжнародного права

Проблема підтримки міжнародного миру стала предметом обговорення на Московській (1943 р.), Тегеранській (1943 р.) і Кримській (1945 р.) конференціях керівників трьох союзних держав. Підсумки конференцій: 1) створення післявоєнної світової організації; 2)про відповідальність Німеччини і про відповідальність нацистських воєнних злочинців; 3) про створення міжнародного порядку. Висвітлити значення наступних конференцій та їх рішень: Думбарттон-Окській конференції 1944 р. про майбутні установчі документи ООН, Сан-Франциської конференції про статут та принципи діяльності ООН, Берлінської (Потсдамської) конференції про закріплення перемоги СРСР над Німеччиною та розробку програми тривалого миру.

Вагомою особливістю міжнародних відносин з кінця 40-х до 70-х рр.. ХХ ст.. стала «холодна війна», яку У. Черчилль у своїй промові в м. Фултоні (США, 1946 р.) визначив як боротьбу англо-американського військового союзу зі «східним комунізмом». «Холодна війна» символізує протистоянні США та СРСР і склала ідеологічну основу політики з позиції сили, закріпленої у «доктрині Трумена» та «плані Маршалла». Студенти мають визначити основні положення цих програм.

При розкритті питання про нові міжнародні організації та основні інститути сучасного міжнародного права: ООН, НАТО, ЄС необхідно висвітлити основні положення програмних документів та зазначити мету, завдання діяльності і внесок цих організацій у розвиток МП. Розкрити значення Варшавського договору 1955 р. та Гельсінської наради 1975 р.

Кодифікація міжнародного права у ХХ ст. Найголовнішим актом кодифікації став статут ООН, який закріпив принципи МП, заборонив агресію та встановив механізм санкцій по відношенню до агресора. Особливе значення має прийняття у 1945 р. Статуту Міжнародного воєнного трибуналу для суду над головними німецькими злочинцями, а потім і над японськими: порушена дуже складна і важлива проблема індивідуальної карної відповідальності керівників держав як однієї із найважливіших гарантій забезпечення ефективності МП. Разом з тим була прийнята Загальна декларація прав людини (1948) та чисельна кількість конвенцій та декларацій, що закріплювали норми та принципи МП, направлені на збереження миру на основі співробітництва держав.

Процес закріплення норм та принципів МП супроводжувався розширенням традиційних (право міжнародних договорів, дипломатичне право, міжнародне морське право) та виникненням нових галузей МП (право міжнародної безпеки, міжнародне космічне право, екологічне право, митне право та інш.) та їх кодифікацією шляхом багатосторонніх договорів: норми захисту мирного населення під час війни, захист культурних цінностей у випадку озброєного конфлікту, норми дипломатично і морського права, поява імперативних норм (таких, які створюються міжнародним співтовариством і від яких держави не можуть відступати).

Під час розкриття п’ятого питання необхідно зазначити, що у ХХ ст. підвищується роль доктрини, яка проголошується допоміжним джерелом МП, використовується для тлумачення норм та обґрунтування необхідності прийняття певних рішень. Міжнародно-правова наука вийшла із «кабінетного» стану і перетворилася у міцний соціальний інститут. У діяльності Міжнародного суду ООН та Комісій міжнародного права, комітетах та спеціалізованих установах беруть участь відомі юристи-міжнародники. Науково-дослідницькі центри створюють різноманітні програми з метою підвищення ролі міжнародного права у сучасному світі.

Студенти мають назвати найвідоміші прізвища юристів-міжнародників, які у ХХ ст.. займалися розробкою доктрини МП, основні питання та проблеми сучасної доктрини та шляхи їх вирішення.

Завдання для самостійної роботи студентів