Методи зниження шуму в джерелі виникнення

Це – найдієвіший спосіб боротьби з шумом. Створюють малошумні механічні передачі (використовують незвукові матеріали – пластмаси), зниження шуму в підшипникових вузлах (заміна підшипників кочення на підшипники ковзання – зменшення шуму 6-15 дБА), вентиляторах, заміна ударних процесів безударними, штампування – пресуванням, клепання – зварюванням. Якщо фактичний рівень інтенсивносі шуму > від граничнодопустимого рівня (ГДР), машину викидають або звикаються з її роботою.

Зниження шуму на шляхах його поширення

Методи зниження реалізуються використанням кожухів, екранів, перегородок з різних матеріалів; зміною напряму шуму, яка досягається використанням штучних поглиначів (куби, наповнені скловатою, конуси, шари, глушники шуму), які залежно від принципу дії поділяються на абсорбційні; реактивного типу (відбивачі); комбіновані (активного типу – дисонансні).

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення

Вона передбачає покривання стелі та верхньої частини стін звукопоглинальним матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі підвішують щити, резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі. Ефективність акустичної обробки приміщення залежить від звукопоглинальних властивостей застосовуваних матеріалів та конструкцій, особливостей їх розташування, об’єму приміщення, його геометрії, місць розташування, джерел шуму. Ефект акустичної обробки більший в низьких приміщеннях (Н<6 м) витягнутої форми. Акустична обробка знижує шум до 8 дБА.

Зниження шуму звукоізоляцією

Джерело шуму вміщають в ізольований кожух, приміщення з виводом органів управління – ззовні. Оператора розташовують в спецкабіні. Засоби ізоляції залежно від конструкції поділяють на кожухи, кабіни, акустичні екрани, перегородки, звукоізоляційні матеріали, загородження будинків і приміщень -будь-якими будматеріалами (цегла, бетон). Стіна цегляна зменшує шум до 46, скло – до ЗО дБ.

Зниження шуму звукопоглинанням

Об’єкт, що випромінює шум, розташовують у кожусі (корпусі), внутрішні;тіни якого покривають звукопоглинальним матеріалом (капронове волокно, лерев’яно-повстяні плити, поролон, азбест, скловата). Товщина залежить від заастивостей матеріалу (20-200 мм).

Архітектурно-планові методи захисту

– раціональне розміщення приміщень і будинків;

– раціональне розміщення технологічного обладнання машин і механізмів;

– раціональне розміщення робочих місць;

– раціональне планування зон і режимів руху вантажних потоків;

– створення шумозахисних зон, зелених насаджень. Організаційно-технічні способи (засоби) захисту від шуму

– використання малошумних процесів;

– забезпечення шумних машин засобами дистанційного управління і —тематичного контролю;

– використання малошумних машин. Зміна конструктивних елементів – удосконалення технології ремонту та оослуговування машин;

– використання раціональних режимів праці та відпочинку на шумних виробництвах.

Засоби індивідуального захисту (3І3) залежно від конструктивного виконання діляться на:

– протишумові вкладки, які знижують шум на величину 5-10 дБ;

– протишумові навушники, які знижують шум на величину до 20 дБ;

– шоломи і каски – використовуються при дії високочастотного шуму (>800 Гц), бо цей шум може проникнути через кістки черепної коробки;

– протишумові костюми.

Від носіння навушників і інших 313 можна отримати нервове потрясіння – їх носіння негативно впливає на здоров’я.

Медико-профшактичш заходи – полягають у постійному медичному нагляді та скеруванні на лікування, медогляди, якщо це потрібно.

Повне виконання всіх заходів з ОП (постійний контроль за фактичним рівнем шуму, він повинен бути меншим від ГДР.