Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини під час праці, світло на першому місці. Відомо, що майже 90 % всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей переважно залежить від напруженості процесів, що супроводжує зорове сприйняття. До таких процесів належать: адаптація, акомодація та конвергенція.
Адаптація – пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості).
Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.
Конвергенція – здатність ока під час розглядання близьких предметів займати положення, за якого зорові осі обох очей перетинаються на предметі
Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму загалом. При недостатній освітленості людина швидко втомлюється, працює менш
продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і НВ. Згідно із статистичними даними до 5 % травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20 % воно сприяло виникненню травм. Погане освітлення може призвести до профзахворювань, наприклад таких, як робоча міопія (короткозорість), спазм акомодації.
Для створення оптимальних умов зорової роботи необхідно враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер’єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітлення підвищується на 20-40 % (при тій самій потужності джерела), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення.
За надмірної яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення працівника Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводить до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок, – до швидкого стомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбивання знаходиться в межах 0,3 – 0,6, і бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б усували швидку втомлюваність очей, виникнення профзахворювань, нещасних випадків і сприяли б підвищенню продуктивності праці та якості продукції виробниче освітлення повинно відповідати таким вимогам:
– створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
– не повинно чинити засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
– забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору,
– не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
– повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
– не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпеку ураження електричним струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
– повинно бути надійним і простим в експлуатації економічним та естетичним.
Види освітлення. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:
– природним, що здійснюється прямими сонячними променями, та розсіяним світлом небосхилу; Воно поділяється на: бокове (одностороннє, двохстороннє), верхнє, комбіноване.
– штучним, що здійснюється електричними джерелами світла; Поділяється: загальне (рівномірне, локалізоване), комбіноване.
– суміщеним (змішаним), за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Основними документами, якими регламентується освітлення, є:
1. СНиП 11-4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.
2. ГОСТ 12.1.046-85 ССБП “Будівництво. Норми освітлення будівельних майданчиків”.
