Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћал. 87. —хема сегментарного розташуванн€ м≥отом≥в скелетних мТ€з≥в 4Цтижневого ембр≥она людини




 

« дорсальних частин м≥отом≥в розвиваютьс€ глибок≥ (власн≥) мТ€зи спини, €к≥ ≥ннервуютьс€ задн≥ми г≥лками спинномозкових нерв≥в. ¬ентральн≥ частини м≥отом≥взапочатковують розвиток мТ€з≥в, €к≥ розташован≥ на передн≥й ≥ б≥чн≥й поверхн€х тулуба (глибок≥ мТ€зи грудей, мТ€зи передньоњ та б≥чноњ ст≥нок черевноњ порожнини, окрем≥ мТ€зи к≥нц≥вок). ÷≥ мТ€зи ≥ннервуютьс€ передн≥ми г≥лками спинномозкових нерв≥в.

” процес≥ розвитку п≥д час розростанн€ мТ€зовоњ тканини в≥дпов≥дно розвиваютьс€ ≥ розгалужуютьс€ нервов≥ волокна. “ому р≥вень в≥дходженн€ нерва до мТ€за може вказувати на р≥вень його закладки. ѕрикладом може бути д≥афрагма, €ка розташовуЇтьс€ з четвертого ≥ пТ€того шийних м≥отом≥в, опускаЇтьс€ до нижнього отвору грудноњ кл≥тки й ≥ннервуЇтьс€ видовженим д≥афрагмовим нервом ≥з шийного нервового сплетенн€.

”с≥ мТ€зи, що розвиваютьс€ з одного м≥отома, ≥ннервуютьс€ одним спинномозковим нервом. ” тих випадках, коли зростаютьс€ м≥ж собою сус≥дн≥ м≥отоми, кожен ≥з них не втрачаЇ звТ€зку з в≥дпов≥дним нервом. “ому мТ€зи, €к≥ розвиваютьс€ з дек≥лькох м≥отом≥в, ≥ннервуютьс€ к≥лькома нервами (наприклад, пр€мий мТ€з живота).

Ќа ранн≥х стад≥€х ембр≥онального розвитку м≥отоми на кожному боц≥ в≥дд≥лен≥ один в≥д одного сполучнотканинними перегородками, збер≥гаючи сегментарне розташуванн€. ѕ≥сл€ народженн€ залишок сегментац≥њ ви€вл€ють у глибоких мТ€зах спини, м≥жребрових мТ€зах ≥ пр€мому мТ€з≥ живота.

” процес≥ розвитку спостер≥гаЇтьс€ перем≥щенн€ багатьох мТ€з≥в. –озр≥зн€ють три групи таких мТ€з≥в. „астину мТ€з≥в, €ка розвиваЇтьс€ на тулуб≥ ≥ н≥куди не перем≥щуЇтьс€, називають автохтонною (в≥д грецького autos Ц той самий, chton Ц земл€, autochtonos Ц м≥сцевий) Ц глибок≥ мТ€зи спини, м≥жребров≥ мТ€зи, мТзи живота. ƒруга група Ц це мТ€зи, €к≥ перем≥стилис€ з тулуба чи голови на к≥нц≥вки. ÷е трункофугальн≥ мТ€зи (в≥д лат. truncus Цтулуб, fugere Ц б≥гти; т≥кати), €к≥ розвиваютьс€ з ветральних частин м≥отом≥в та з€брових мТ€з≥в; дистальними к≥нц€ми вони переход€ть з тулуба ≥ черепа на верхн≥ к≥нц≥вки ≥ прикр≥плюютьс€ до њх к≥сток. ƒо трункофугальних мТ€з≥в належать: трапец≥Їпод≥бний, груднинно-ключично-соскопод≥бний, великий ≥ малий ромбопод≥бн≥, передн≥й зубчастий, лопатково-п≥Т€зиковий, п≥дключичний мТ€зи ≥ мТ€з Ц п≥д≥ймач лопатки. “рет€ група мТ€з≥в Ц трункопетальн≥ (в≥л лат. truncus Цтулуб, petere Ц спр€мовувати, тобто спр€мован≥ до тулуба) Ц великий ≥ малий грудн≥ мТ€зи, найширший мТ€з спини. ¬они розвиваютьс€ з мезенх≥мальних закладок верхньоњ к≥нц≥вки ≥ своњми верхн≥ми к≥нц€ми перем≥щуютьс€ на тулуб, де прикр≥плюютьс€ до його к≥сток.

ћТ€зи к≥нц≥вок Ї пох≥дними вентральних мТ€з≥в тулуба, њх ≥ннервац≥€ зд≥йснюЇтьс€ нервами плечового, поперекового ≥ крижово-куприкового сплетень, утворених передн≥ми г≥лками спинномозкових нерв≥в. ћТ€зи голови мають р≥зне походженн€. « м≥отом≥в сом≥т≥в голови (з передвушних м≥отом≥в) розвиваютьс€ мТ€зи, що забезпечують рухи очного €блука. « потиличних м≥отом≥в розвиваютьс€ мТ€зи €зика. ∆увальн≥ та м≥м≥чн≥ мТ€зи ≥ де€к≥ мТ€зи шињ розвиваютьс€ з вентрального несегментованого в≥дд≥лу мезодерми в м≥сц€х розташуванн€ нутрощевих ≥ з€брових дуг. ÷≥ мТ€зи назван≥ нутрощевими. ∆увальн≥ мТ€зи утворюютьс€ з мТ€зовоњ закладки першоњ нутрощевоњ дуги. –озвиток м≥м≥чних мТ€з≥в зд≥йснюЇтьс€ ≥з закладки другоњ нутрощевоњ дуги. « мТ€зових закладок з€брових дуг розвиваЇтьс€ трапец≥Їпод≥бний ≥ груднинно-ключично-соскопод≥бний мТ€зи.

ƒосить часто зустр≥чаютьс€ аномал≥њ розвитку скелетних мТ€з≥в, особливо на верхн≥х к≥нц≥вках. Ќайпоширен≥ш≥ з них Ц це повна в≥дсутн≥сть окремих мТ€з≥в, по€ва нових мТ€з≥в; р≥зн≥ зм≥ни форми, положенн€ та розм≥р≥в мТ€з≥в (в≥дсутн≥сть або недостатн≥сть розвитку окремих частин мТ€за ≥ його сухожилк≥в, зТЇднанн€ з ≥ншими мТ€зами, зм≥на початку ≥ прикр≥пленн€.

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя:

 

1. ћТ€з, €к орган: визначенн€, описати на препарат≥.

2. ƒопом≥жн≥ апарати мТ€з≥в: описати ≥ продемонструвати на препарат≥.

3. –озвиток скелетних мТ€з≥в: загальн≥ законом≥рност≥; особливост≥ розвитку мТ€з≥в тулуба, к≥нц≥вок, голови та шињ. ≈мбр≥олог≥чна класиф≥кац≥€ мТ€з≥в.

4.  ласиф≥кац≥€ мТ€з≥в за формою, положенн€м, напр€мком волокон, в≥дношенн€м до суглоб≥в та функц≥й.

5. Ѕ≥омехан≥ка мТ€з≥в, њх д≥€ на суглоби, пон€тт€ про початок ≥ прикр≥пленн€ мТ€з≥в, про рухому ≥ нерухому точки.

ћТ€зи спини (musculi dorsi)

 

 

ƒ≥л€нка спини обмежена зверху верхн≥ми карковими л≥н≥€ми, знизу Ц клубовими гребен€ми, заду - передньо-б≥чним краЇм трапец≥Їпод≥бних мТ€з≥в ≥ задн≥ми пахвовими л≥н€ми до њх перетину з клубовими гребен€ми.

 

 ласифiкацi€ мТ€зiв спини (musculi dorsi). ¬они подiл€ютьс€ на двi групи: 1) поверхневi (гетерохтоннi) мТ€зи, €кi прикрiплюютьс€ до кiсток грудного по€са, плечовоњ кiстки та ребер (в процесi розвитку перемiстилис€ на спину з iнших дiл€нок ≥ розташовуютьс€ поверхнево); 2) глибокi мТ€зи (автохтоннi) - це власнi мТ€зи спини. ÷i мТ€зи фiксуютьс€ до кiсток тулуба та черепа, мають сегментну будову, закладка њх вiдбуваЇтьс€ на спинi.

 

ѕоверхнев≥ мТ€зи спини

1. “рапецiЇподiбний мТ€з (m. trapezius) розташований поверхнево.

ѕочаток: зовнiшнiй потиличний виступ, верхн€ каркова лiнi€, каркова звТ€зка, остист≥ вiдростки всiх грудних хребцiв.

ѕрикрiпленн€: плечовий к≥нець ключицi, плечовий в≥дросток лопатки, ость лопатки.

‘ункцi€: верхнi пучки т€гнуть лопатку та ключицю вгору, середнi наближають лопатку до середини, нижнi т€гнуть лопатку вниз. якщо грудний по€с заф≥ксований, нахил€Ї голову та шию в той самий бiк, повертаючи лице протилежний бiк, а при двоб≥чному скороченнi закидаЇ голову назад.

2. Ќайширший мТ€з спини (m. latissimus dorsi) розташований у поверхневому шарi, частково прикритий трапецiЇподiбним мТ€зом.

ѕочаток: задн€ третина зовнiшньоњ губи клубового гребен€ клубовоњ кiстки, остистi вiдростки шести нижнiх грудних, усiх поперекових хребцiв, серединний крижовий гребiнь, три-чотири нижнiх ребра, нижнiй кут лопатки.

ѕрикрiпленн€: гребiнь малого горбка плечовоњ кiстки.

‘ункцi€: пiдн€ту руку опускаЇ, опущену т€гне назад i присередньо, обертаЇ њњ до середини, опускаЇ лопатку. якщо верхн≥ к≥нц≥вки зафiксован≥ наближаЇ до них тулуб, пiднiмаЇ таз, а також бере участь в актi вдиху.

3. ¬еликий та малий ромбоподiбнi мТ€зи (mm. rhomboidei major et minor), розташованi пiд трапецiЇподiбним мТ€зом, у другому шарi.

ѕочаток: остист≥ вiдростки VI-VII шийних та ≤-IV грудних хребцiв.

ѕрикрiпленн€: присередн≥й край лопатки.

‘ункцi€: наближають лопатку до хребта та доверху.

4. ћТ€з Ц пiдiймач лопатки (m. levator scapulae), розташований у другому шарi, пiд трапецiЇподiбним мТ€зом.

ѕочаток: поперечнi вiдростки ≤-IV шийних хребцiв.

ѕрикрiпленн€: верхнiй кут лопатки, частково њњ присередн≥й край.

‘ункцi€: пiднiмаЇ лопатку, наближаючи њњ до хребта.

5. ¬ерхнiй заднiй зубчастий мТ€з (m. serratus posterior superior) розташований пiд ромбоподiбними мТ€зами, в третьому шарi.

ѕочаток: остист≥ вiдростки VI-VII шийних та I-II грудних хребцiв.

ѕрикрiпленн€: II-V ребра, дещо збоку вiд њх кутiв.

‘ункцi€: пiднiмаЇ II-V ребра, забезпечуЇ вдих.

6. Ќижнiй заднiй зубчастий мТ€з (m. serratus posterior inferior) розташований пiд найширшим мТ€зом спини, в другому шарi.

ѕочаток: остист≥ вiдростки ’I-’I≤ грудних та I-II поперекових хребцiв.

ѕрикрiпленн€: I’-’II ребра.

‘ункцi€: опускаЇ I’-’II ребра, забезпечуЇ активний видих.

 

ћал. 86. ћТ€зи спини, вигл€д ззаду:

 

M. latissimus dorsi;

M. trapezius;





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 640 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2433 - | 2012 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.